Талант бути письменником — це дарунок, що спочатку прихований, як проліски під снігом, тихо пробиваються з-під крижаної оболонки зими, і лише час розкриває їх красу. Це розум, який здатний захопити світ, поглянути на нього очима, сповненими мудрості, та передати ці знання іншим. Як весна розбуджує землю, так і цей дарунок пробуджує душу, наповнюючи її світлом і теплом, що несе слово. Ще змалечку, коли дитина вперше вчиться складати літери, в її серці вже пломеніє іскра великого майбутнього. Талант бути  письменником — це як ціла палітра відтінків, яка ще не знайома світу, але вже існує в серці, немов перші проблиски світанку. Він зростає, як весняна трава, що раптово огортає землю після довгої зимової тиші, тихо, але вперто. Це дарунок, який вимагає терпіння, адже кожне слово — це насіння, яке потребує часу, щоб прорости в щось велике. Тому письменник не тільки творить, але й сіє мудрість у світі, даруючи іншим частинку свого розуму. Цей талант — це мова серця, що лине у світ, несучи на крилах мрії, надії і тугу за втраченими митями. І як проліски, що першими сповіщають про прихід весни, так і талант письменника з’являється в найменших рисах, у кожному деталі світу, що він спостерігає. Він проникає в кожен подих, у кожну тінь, щоб згодом стати великою силою, здатною змінювати реальність. Бути письменником — це не просто вміння писати, це спільна мова з Богом, здатність творити світ словами, даючи йому новий вигляд, нове значення. Це не просто талант, а й велика відповідальність, яка приходить разом із даром. Тому письменник — це не просто людина, що пише, а й той, хто несе світло у темряву.