«Пам’яті загиблих земляків »: платформа скорботи

«Схилися наді мною, капелане, Прости усе, що Бог іще не встиг. Я з тих, без кого вічність не настане. Я з тих, всечесний отче, я із тих…»
                                                                                     Богдан Томенчук

24 лютого, в день повномасштабного вторгнення росії  в Україну,  Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради відкрила платформу скорботи «Пам’яті загиблих земляків»

Сьогодні ми згадуємо тих, хто мали честь бути оборонцями свої країни, хто кинув усі свої мирні справи та взяв до рук зброю.

Чотири роки українці мужньо виборюють своє право на свободу та незалежність. Дата 24 лютого 2022 року чорним птахом зринає у нашій пам’яті. Це день, коли життя поділилось на до і після. Це день, коли зранку всю Україну розбудили вибухи ракет і згуртувала пісня «Ой у лузі червона калина похилилася…» Війна стала частиною нашого життя, вона принесла нам багато страждань, але не лише біль, а й силу тих, хто її пережив.

Ми згадуємо сьогодні тих, на кого необхідно рівнятися нам.  Тих, хто йшов назустріч ворогу, і лиш любов одна піднімала кожного назустріч кулі. Любов до життя, до родини, до дітей і України.

Якими вони були до війни? Їх інтереси, життя, відчуття у роботі й вдома.  Ми згадуємо їх сьогодні їхніми голосами, і відтак вони продовжують жити в нашій пам’яті.  «Пам’яті загиблих земляків»: платформа пам’яті говорить голосами героїв.

Максим Руденок, Василь Гуцуляк, Павло Панфілов, Тарас Стахів, Віталій Мерінов, Святослав Кондрат, Назар Лугарєв, Олег Койляк, Дмитро Коцюбайло…

Сьогодні згадуємо звитяжців-земляків, які віддали за Україну своє життя.  Вони, маючи професії, зовсім не пов’язані з військовою справою, у час найбільшої небезпеки для України відклали все, щоб боронити рідну землю від загарбника. Вони точно знали, у якій країні хочуть жити, яким хочуть бачити своє майбутнє.

Учасники заходу стали голосами полеглих бійців, розповідаючи про їх життя до війни. Красиві, мужні, усміхнені, добрі, толерантні, мотивовані до знань і розвитку, глибоко патріотичні – такими вони житимуть в нашій пам’яті.

Учасники заходу ознайомилися з книжкою Ірини Чмелик та Ольги Деркачової «Звитяжці», біля платформи пам’яті «Пам’яті загиблих земляків»  читали вірші Богдана Томенчука, Ольги Деркачової.  

Сьогодні, в день духовної єдності та молитви за перемогу, захисту воїнів і відновлення держави, згадуємо і молимось за тих, хто віддав найцінніше — власне життя у боротьбі за волю України.

Герої не вмирають!

Віримо в перемогу! Робимо все для перемоги!

 

 

Детальніше

Лесині читання «Горить зоря її поезії над рідним краєм»

 Леся Українка — одна з найяскравіших постатей української культури: видатна українська письменниця, поетеса, драматургиня, перекладачка й громадська діячка. Її життя й творчість — це поєднання сили, ніжності, боротьби та натхнення. Її твори пронизані глибоким патріотизмом, філософськими роздумами та боротьбою за свободу — особисту й національну. Її творчість залишається актуальною й сьогодні.
 24 лютого в бібліотеці-філії № 22 с. Тисменичани Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшли Лесині читання «Горить зоря її поезії над рідним краєм». Захід відвідали учні 7-го класу Тисменичанського ліцею, керівник Плитус А. Г. Відвідувачі слухали розповідь про надзвичайну, багатогранну, геніальну , легендарну постать Л. Українки. Переглянули документальний фільм ” Леся Українка”. Це фільм про її життя і творчість, про нелегку долю. Під час заходу звучала поезія, яку читали діти та бібліотекарка. Поринути в світ гармонії природи та людини, допоміг переглянутий уривок з драми – феєрії «Лісова пісня». З захопленням діти переглянули відео на якому пісню – присвяту «Лесі Українці» авторки Євгенії Лещук виконують вчителі Тисменичанського ліцею Баланюк В. Д. та Посічанська М. В. Відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з творчою діяльністю, особистим життям видатної української поетеси, читачам бібліотеки пропонує виставка-персоналія «Синьоока Мавка України». Згадували ми також дату 24 лютого – як четверті роковини повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Про Лесю Українку можна багато цікавого розповідати, бо її життя –героїчна легенда. І цю легенду творила вона, перемагаючи важку хворобу, здобуваючи знання самоосвітою і творячи для нащадків таку неповторно прекрасну поезію. Тож знаймо про неї, гордімось нею, берімо все найкраще від неї!!!
На зображенні може бути: текст
На зображенні може бути: одна або кілька осіб, люди навчаються, телевізор та текст
На зображенні може бути: текст «СИНЬОКА MABKA МАВКЛ УКРАШИТ»
Немає опису світлини.
На зображенні може бути: навчання, телевізор та текст
Детальніше

Літературна вітрина «Нескорена українська душа»

   155 років тому народилася в сім’ї Косачів дочка Лариса, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас. Лариса Косач – справжнє ім’я поетеси, писала під псевдонімом Леся Українка. Псевдонім був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови. Знаючи, що життя в неї буде тяжке і, можливо, коротке, вона вирішила йти тільки вперед, з оптимістичною вірою в майбутнє.
Леся Українка прожила коротке життя, та залишила нам великий спадок, її твори складають 12 томів. Це вірші, поеми, драми, переклади, казки, багато творів з життя інших народів. Леся Українка любила життя, любила все радісне і прекрасне в ньому і цю любов заповіла нам. А ще вона любила рідну Україну і служила їй своїм палким словом.
24 лютого в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулась літературна вітрина: «Нескорена українська душа» (до 155-річчя від Дня народження Лесі Українки). Читачі з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря про славну письменницю, читали вірші, переглянули літературу біля виставки «Велична і сильна духом».

Детальніше

Поетична година «Ну що б, здавалося, слова…»

  Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого. Свято було проголошене ЮНЕСКО у 1999 році з метою збереження мовного різноманіття та підтримки багатомовності у світі. Мова – це не тільки засіб спілкування, а й надзвичайно велика цінність будь якого народу. Це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь.

 

23 лютого 2026 року в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської бібліотеки відбулася поетична година «Ну що б, здавалося, слова…». Відвідувачам бібліотеки була запропонована виставка патріотичної літератури «О, слово рідне! України слава». Присутні з інтересом цікавилися книгами та ознайомлювалися із поданою бібліотекарями інформацією про нашу рідну мову, цікавими виявились для них і статті, представленні на виставці.
Відеочитання віршів — це сучасна та креативна форма відзначення Міжнародного дня рідної мови, вони об’єднують учасників, допомагають відчути красу слова й підкреслюють значення рідної мови як духовного скарбу народу. Бібліотекарі читального залу, в рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови, записали відеочитання віршів про українську мову. Метою читань стала популяризація української мови, формування мовної культури та виховання поваги до духовної спадщини українського народу. Відеочитання стали вагомим внеском у популяризацію українського слова та ствердили важливість збереження і розвитку рідної мови як невід’ємної складової національної культури й духовності.

Детальніше

«Земні шляхи Небесної Сотні»: виставка-присвята до Дня Героїв Небесної Сотні

«І рани їхні вже не їм болять. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло, Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла…»                                                                                                                                                                                                                                                                                         Людмила Максимлюк

  Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентувала читачам виставку-присвяту “Земні шляхи Небесної Сотні”.

Свобода – основа людського існування, це можливість вільного вибору, усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановуємо  гаслом “Вдячні за свободу!”

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, за утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

  • День Героїв Небесної Сотні – це вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави.
  • Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.
  • Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
  • Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. 
  • Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська.
  • Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи.
  • Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
  • Назва “Небесна Сотня” виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах.
  • До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Кожен, хто відвідав цю виставку, торкнувся пам’яттю чи дізнався про ті буремні дні. А світло свічки стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради свободи та незалежності жертвував собою. Вони житимуть у нашій пам’яті вічно!

 Слава Україні! Героям слава! 

 

 

 

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top