31 травня – День Святої Трійці

“Хай Трійця Свята в любові єднає
Україну нашу в єдину родину,
А мир, мов голубка над нами літає
Ми Богу приносим молитву уклінно”

День Святої Трійці або П’ятидесятниця — одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа дванадесятих свят, а в католицизмі має найвищий статус торжества. Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято позначає з’яву людям Всевишнього в усіх трьох іпостасях як святої Трійці: у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа. Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія існування святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть походження всі сучасні християнські громади на Землі. Свято Трійці також позначає завершення земних справ Господа, потрібних для спасіння людства від гріха, позаяк Бог завершив цього дня появу в усіх трьох іпостасях перед людьми. Здатність апостолів розмовляти багатьма мовами накладає ще одне значення свята — це свято порозуміння й подолання упереджень, адже Христове вчення призначене для всіх людей, як рівних. Оскільки Христос дав змогу людям воскреснути в майбутньому, і Його слова апостоли понесли різним народам, Трійця також може розумітися як свято життя.

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році, до якої включено язичницькі елементи Зелених свят. Підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. В Україні прикрашають житло. День святої Трійці називають також П’ятидесятницею, так як це п’ятдесятий день після Великодня. Одна з головних прикмет Дня святої Трійці – трави і квіти. Традиційно травою прикрашають храми. Пучки трав і квітів, які освячують у церкві, потім приносять додому. Для прикрашання житла та ікон використовуються молоді гілки дерев. Цей обряд символізує продовження життя, процвітання і оновлення душі. У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили. На Трійцю також збирали польові трави, адже вірили що саме в цей день вони мають цілющу силу. Освячену зелень засушували і зберігали весь рік. Вона слугувала як оберіг від пожеж, недугів та злиднів. Батьківська субота перед днем Пресвятої Трійці, називається вселенською. Саме в цю суботу підноситься молитва за всіх людей, від віку спочилих у надії воскресіння та життя вічного, бо в день П’ятидесятниці зішестям Животворящого Пресвятого Духа у всій силі було явлене Царство Христове.