13 Січня 2025
Кінозал “Релаксотерапія”
13. 01.2025 р. о 12:00 у читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся показ фільму «Спілка мертвих поетів». Американська драма 1989 року режисера Пітера Віра за сценарієм Тома Шульмана. Дія фільму розгортається у 1959 році у вигаданій елітній школі-інтернаті, й розповідає про вчителя англійської мови та літератури Джона Кітінга (Робін Вільямс), який надихає своїх учнів змінити хоч щось у своєму житті й пробуджує у них інтерес до поезії та літератури. Дія фільму відбувається у підготовчій школі міста Велтон у штаті Вермонт. Натхненні учні досліджують шкільні роки самого Кітінга, й відроджують «Спілку мертвих поетів», до якої свого часу входив їх вчитель. Станом на 1 березня 2024 року фільм посідає 196 позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
На перегляд кінострічки завітали мешканці міста та учасники Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування.
13 Січня 2025
Година спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю”
12 січня – День українського політв’язня. День українського політв’язня відзначають з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали не випадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром», розпочалася масова хвиля арештів представників шістдесятництва. Такий “генеральний погром” зачепив багатьох дисидентів України. Це була спецоперація “Блок”, розпочата КГБ ще із середини літа 1971 року, з метою нейтралізації української еліти, придушення демократичного руху та припинення розповсюдження самвидаву. Кремль дуже боявся свідомих українців і використовував свої звичні, напрацьовані десятиліттями методи, аби зупинити антисовєцьке “свавілля”. Цей день також називають “арештована коляда”, або різдвяні чи січневі погроми.
13 січня 2025 року о 13.00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели годину спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю” до Дня українського політв’язня.
13 Січня 2025
Година з книгою “Ставай, Україно, до бою”
Дух пані Катерини не зламала ні радянська репресивна машина, ні катівні, ні спецпоселення. У її душі квітнув пурпур цикорію, розстелались густо-зелені ліси рідного села. Ось як писав у передмові до цієї книги український літературознавиць Степан Хороб:
“Саме віра і пам’ять є у поетичному світі Катерини Мандрик-Куйбіди тими національно-духовними й естетичними імперативами, без яких вона не мислить ні свого життя, ні життя своїх вцілілих у борні побратимів, зрештою, ні сущих та майбутніх поколінь своїх співвітчизників: “ти без віри, як безкрила птаха”, “віру бережи свою щомога”, “всю правду голосно кажіть!”, “та пам’ять духу ожива”. Ось як життєстверджувально писала Катерина Мандрик-Куйбіда, гаптуючи поетичним словом новий овид для прийдешніх поколінь:
Поезії пані Катерини ольфакторні: читаючи – відчуваєш шлейф макового цвіту з бахромою-серцевинкою, ноти різнотрав’я рідних стежок. А поміж ними аромати шафранів, бузку, світанкової роси. Здається, аби вижити там, серед лютих морозів, треба було зобразити все дороге серцю словом! І те звучання було своєрідним метафоричним льодорубом для всіх, кого живило слово цієї Жінки:Під номером “В-1-684”, пані Катерина відбувала таборові літа. Цинга, блощиці, матраци й подушки, набиті дерев’яною стружкою, примерзле до інею стін її сатинове волосся, затхле повітря бараку й постійно присутній у ньому дух смерті. І все ж серед цих тернових колючок, поетеса берегла свою душу:
“За цих нелюдських обставин виникала особлива потреба в інтенсивному духовному житті. Лише воно тримало тебе людиною, попри намагання системи перетворити кожного на тварину, яка живе тільки інстинктами. Глибокі релігійні переживання, пошук сенсу саме в такому табірному житті, обов’язок продовжувати боротьбу в нових умовах, звернення до творчості дозволяло в’язням зберегти себе і вижити”.Ось як згодом напише про пані Катерину син-поет Василь Куйбіда:Упродовж дня бібліотекарка Тетяна Нємцева ознайомлювала присутніх як із творчістю пані Катерини, так і її особистістю. 
Для онлайн-глядачів – відео нижче
13 Січня 2025
Різдвяний майстер клас. Розколяда
12 січня 2025 року в парку ім. Тараса Шевченка відбулося Різдвяне дійство “Розколяда”, організоване департаментом культури міської ради. Бібліотека-філія №1 по роботі з дітьми долучилася до цього святкування. Бібліотекарі провели для дітей різдвяний майстер клас . Діти з цікавістю створювали своїми руками виготовляли ялинкові прикраси з фетру та кольорового паперу і отримували від цього процесу море задоволення і позитиву, вкладаючи в роботу часточку своєї душі. Учасники майстер класу отримували разом із зробленою своїми руками іграшкою і смаколики. Панувала новорічна і різдвяна атмосфера, різдвяні мелодії і колядки додавали усім святкового настрою.
13 Січня 2025
Година з книгою “Ставай, Україно, до бою” Катерини Мандрик-Куйбіди
Сьогодні, 12 січня о 15 годині, у День українського політв’язня на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбулася година з книгою “Ставай, Україно, до бою” Катерини Мандрик-Куйбіди – української поетеси, учасниці визвольних змагань, довголітньої політичної ув’язненої. Дух пані Катерини не зламала ні радянська репресивна машина, ні катівні, ні спецпоселення. У її душі квітнув пурпур цикорію, розстелились густо-зелені ліси рідного села. Ось як писав у передмові до цієї книги український літературознавиць Степан Хороб: “Саме віра і пам’ять є у поетичному світі Катерини Мандрик-Куйбіди тими національно-духовними й естетичними імперативами, без яких вона не мислить ні свого життя, ні житті своїх вцілілих у борні побратимів, зрештою, ні сущих та майбутніх поколінь своїх співвітчизників: “ти без віри, як безкрила птаха”, “віру бережи свою щомога”, “всю правду голосно кажіть!”, “та пам’ять духу ожива”. Ось як життєстверджувально писала Катерина Мандрик-Куйбіда, гаптуючи поетичним словом новий овид для прийдешніх поколінь: