Голосні читання «Рік з Франком в бібліотеках міста»

Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…
                                                                                                                                                             (М. Рильський)

Іван Франко – відомий не лише як художник слова, а й як публіцист, фольклорист, філософ, перекладач, літературознавець. Він належить до найвидатніших діячів української культури другої половини ХІХ – початку ХХ століть. За своє недовге життя письменник написав близько шести тисяч художніх та публіцистичних творів й наукових досліджень. У вісімдесятих роках ХХ ст. видано його праці у 50-ти томах. Твори митця перекладено шістдесятьма мовами народів світу.

16 червня 2026 року в бібліотеці-філії №1 ( вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради бібліотекарки підготували та провели голосні  читання  з  нагоди 170-ї річниці від дня народження Івана Франка та задля популяризації його творчої спадщини.   Іван Франко — видатний український письменник, поет, науковець, публіцист і громадський діяч, якого справедливо називають Великим Каменярем. Його творчість стала справжнім скарбом української літератури, а твори й сьогодні надихають читачів різного віку, навчають мудрості, працьовитості, любові до рідної землі та українського слова. Особливу увагу було приділено поезіям та дитячим творам Франка, які навчають доброти, мудрості та любові до країни. Почесне місце займає постійно діюча виставка  «Рік Франка в Івано-Франківську: читаємо сьогодні». Тут можна прочитати його прозові чи віршовані твори, казки, ознайомитися з біографією письменника. Тут можна прочитати напам’ять улюблений вірш, уривок з твору, поспілкуватися з бібліотекарем про творчість Івана Франка та його життєвий шлях.  

Атмосфера заходу була теплою та щирою. Користувачі із захопленням декламували улюблені рядки, демонструючи свої читацькі здібності та інтерес до творчої спадщини Каменяра. Голосні читання стали чудовою нагодою ще раз відкрити для себе багатогранний талант письменника та заохотити дітей до читання.

Детальніше

Зустріч з ГО «Об’єднані любов’ю»: «Особливе літо в бібліотеці»

16.06.2026 о 11.00 центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради зустрічала особливих гостей.

Сьогодні в  бібліотеці панувала особлива атмосфера тепла. До нас у гості завітали неймовірні вихованці громадської організації «Об’єднані любов’ю». Це був день, сповнений щирих емоцій, дитячого сміху та справжньої дружби.

Разом ми прожили неймовірну програму:

Разом із дитячою  письменницею Віталією  Савченко поринули у казочку «Котик Рудик і метелик». Разом   читали повчальну історію про добро та справжніх друзів.  Неймовірні пригоди уважно слухали всі присутні, розглядали малюнки.

Творили на майстерці. Натхненні казочкою, вихованці проявили фантазію та створили унікальні яскраві вироби своїми руками. Паперові різнокольорові метелики зроблені власноруч. Ці маленькі шедеври тепер зігріватимуть їх серця вдома.

Співали улюблених пісень. “Червона рута” об’єднала всіх! Ми разом підспівували, підтанцьовували та дарували один одному найщиріші аплодисменти.

Щиро дякуємо ГО «Об’єднані любов’ю» за цю зустріч. Ви робите цей світ добрішим, а ваші вихованці — це справжні сонечка, які надихають своєю щирістю та відкритістю!

Детальніше

Виставка журналу «На «Перевалі» літературознавчих, мистецьких та історичних публікацій»

   У бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) 15.06.2026.р. розгорнуто виставку одного журналу «На «Перевалі» літературознавчих, мистецьких та історичних публікацій»

З нагоди 35-річчя з дня заснування івано-франківського літературно-художнього і громадсько-політичного часопису «Перевал», який виходить з вересня 1991 року чотири рази на рік. Його співзасновниками є Івано-Франківська обласна рада та обласна організація Національної Спілки письменників України.

За 35 років своєї діяльності журнал завоював право бути обличчям літературного Прикарпаття. „Перевал” задекларував і зберігає до сьогодні національно-патріотичні та художньо-естетичні позиції, даючи можливість поширювати і популяризувати український культурний простір.

Першим головним редактором часопису був Василь Добрянський, згодом відомі прикарпатські письменники Богдан Бойко та Ольга Бабій. Сьогодні журнал «Перевал» очолює Ярослав Ткачівський, відомий письменник з м. Івано-Франківська.

Видання наповнене прозою, оповіданнями, новелами та публіцистичними есеями, цікавими краєзнавчими ти мистецькими розвідками,  поетичним розмаїттям, помережаний репродукціями картин відомих і незнаних митців.

Упорядники видання не обмежуються лише талантами рідної Івано-Франківщини. Тут можна почитати авторів з Харкова, Донецька, Волині, Львова, Києва, Тернополя і Закарпаття. В журналі «Перевал» можна знайти твори для дітей. До прикладу,  казки Василя Шкіря «Заєць, кошик і капустина», «В очі співає, а позаочі лає», «Як ведмідь лікував радикуліт», «Заєць-поромник».

Вітаємо працівників редакції, редакційної колегії, дописувачів, читачів «Перевалу» з ювілеєм, творчого процвітання!

 В книгозбірні №5 (вул. Галицька, 100) ви зможете почитати номери журналу за минулі роки.

Запрошуємо!

Детальніше

Голосні читання «Рік з Франком у бібліотеках міста»

15 червня 2026 року з  нагоди 170-річниці від дня народження Івана Франка та задля популяризації його творчої спадщини бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували та провели голосні  читання. Протягом чотирьох десятиліть Іван Франко плідно працював як учений-теоретик та історик літератури, фольклорист, мистецтвознавець, мовознавець, літературний критик та публіцист. Проте, найбільшої слави зажив як поет. Він називав поезію “вогнем в одежі слова”. Його доробку притаманні зображення найтонших відтінків інтимних переживань, скорбота, пафос, сміливість передбачень. Він використав величезний арсенал поетичних форм, засобів, прийомів, збагативши українську літературу світовим поетичним досвідом. Повне видання творів видатного українського письменника, публіциста, вченого, перекладача, громадського діяча Івана Франка сягало б понад сто томів. Він залишив дуже велику спадщину, частина з якої була й втрачена. Втім, досі немає такого повного видання, як і зрештою, кажуть франкознавці, досі є чимало непроаналізованих і недосліджених як літературних творів Івана Франка, так і його публіцистичних статей. Впродовж ювілейного року багатоаспектно осмислюємо постать Івана Франка і дізнаємось про нього щоразу щось нове, а у його творах черпаємо щось цікаве та значуще.

 Ми запропонували нашим читачам прочитати улюблену поезію Майстра Слова, а також розповіли про нього як про близького друга з чудовим почуттям гумору та надзвичайно цікавим життям.

Колись був звичай називати дитину “домашнім” іменем, аби вберегти її від злих духів. Так Франка кликали “малим Мироном” приблизно до 5 років. Згодом це був улюблений псевдонім Франка: Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Мирон***, Myron, Miron. З хлопчиком Мироном ми зустрічаємося в багатьох Франкових оповіданнях.

Іван Якович дуже любив риболовлю, був добрим батьком для своїх чотирьох дітей, обожнював подорожувати.

Письменник любив тварин. Як згадує його донька Анна, їх оселя нагадувала “звірячу клініку” з покаліченими тваринами, яких Франки підбирали на вулиці й лікували вдома.

Знав 19 мов: білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, єврейську і староєврейську.

Іван Франко прожив неповних 60 років, з них понад 40 віддав активній творчій діяльності. 40 років – 6000 творів. Це означає, що кожних 2 дні з-під пера письменника виходив новий твір, який міг бути віршем, новелою, повістю, романом чи монографією. Франко залишився в історії як приклад безкорисливого служіння Україні, людина, яка поєднала в собі наукову точність і палку поетичну пристрасть.

Обставини склалися так, що в кінці життя Іван Франко  залишився сам. Через агресивне захворювання суглобів його руки паралізувало. Мусив давати собі раду, лише інколи покладаючись на оточуючих. 

Та він до останнього не втрачав віри, працював на користь свого народу, та, попри всі випробування, зберігав любов до життя. Рівняймося на Франка, берімо приклад з його працелюбності та незламності і читаймо його чудову поезію не лише в день народження письменника, а за будь-якої нагоди.

 

 

Детальніше

Засідання клубу краєзнавців «Євген Коновалець – творець ОУН»

“Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого,
хоч би все найкраще для нас складалося.
Як же будемо мати силу, тоді вийдемо
побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо
все, що нам треба”
(Євген Коновалець)

  14 червня 1891 р. народився видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, командат УВО та перший Голова Проводу ОУН, один із головних постатей українського визвольного руху ХХ століття Євген Коновалець. У червні 1915 року під час боїв на горі Маківка потрапив до російського полону. У 1929 році у Відні  скликає Перший Конгрес Українських Націоналістів, де засновує Організацію Українських Націоналістів  і стає першим Головою її Проводу. Будучи в еміграції. створює інформаційні служби  ОУН у Лондоні, Берліні, Женеві, Римі; заснував осередки в США, Канаді, Франції; організавує військові школи для підготовки офіцерів української армії.

Відзначаючи ювілей Євгена Коновальця, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради,  14 червня 2026 року провели засідання клубу краєзнавців “Євген Коновалець – творець ОУН”. Бібліотекарі розповіли його життєві шляхи і представили викладку літератури. Присутніх зацікавила книга “Муза і меч”: національних рух у фольклорних та літературних джерелах”, в якій торкається значення постатті Є. Коновальця в українському суспільстві. Як приклад текст, записаний О. Харчишин : “Розійшлася сумна звістка по Вкраїні-мамі // Що убили Коновальця в місті Роттердамі. // Коновалець Україні хтів волю здобути, // Поскидати з українців кайдани і кнути…”. Про бойові заслуги полковника Євгена Коновальця читачів ознайомив історик Петро Ганцюк. 

Постать Євгена Коновальця була і є значимою для українців, а після скритовбивчої смерті 23 травня 1938 року пам’ять про провідника позначена у народній творчості.

 

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top