21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови — день, коли слово стає оберегом, пам’яттю й надією. Рідна мова народжується з колискової, з першого подиху над люлькою, з маминого шепоту і батькової поради. Вона росте разом із людиною, як парость виноградної лози, що потребує дбайливої руки, світла й терпіння. Плекати мову — означає берегти в ній історію предків, біль утрат і радість перемог. У кожному слові живе дорога до дому, шум рідних полів, дзвін церков і голоси тих, хто вже відійшов, але залишився у мовній пам’яті. Мова вчить любити землю, на якій стоїш, і людей, з якими ділиш хліб і долю. Вона не терпить байдужості, бо від мовчання сохне, а від зневаги болить. Та коли її плекають пильно і невпинно, вона міцніє, квітне, дарує плоди мудрості й сили. Рідна мова здатна підняти з колін, об’єднати розділених, стати щитом у часи випробувань і світлом у темряві. Нехай кожне сказане слово буде чистим і правдивим, нехай мова звучить у піснях і молитвах, у щоденній праці й щирих розмовах. Бо доки живе мова — живе народ, його дух і майбуття.

  20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні – символ боротьби за свободу та демократію.  Цей день присвячено вшануванню понад сотні учасників Революції Гідності, які загинули взимку 2013–2014 років.  У 2026 році минає рівно 12 років від трагічних подій, що змінили хід історії країни та стали початком опору російській агресії.

Героїчну хроніку  “Герої Небесної Сотні – перші герої  російсько-української війни”, якою вшанували цього дня на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС всіх Героїв Небесної Сотні, зокрема, і  Івано-Франківщини,  розпочали з тихої акції “Ангели пам’яті”. Біля виставки, де символічно розвісили паперових ангелів, запалили свічки та помолилися, згадавши і Героя Майдану з нашого міста Романа Гурика. 

Далі бібліотекарка   нагадала хроніку подій тих буремних років,  зокрема, підкресливши, що День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України від 11 лютого 2015 року для увічнення пам’яті учасників Революції Гідності. Небесна Сотня – це колективна назва 107–108 загиблих (за різними джерелами), які віддали життя за ідеали демократії, права людини, європейське майбутнє та незалежність держави. 

Події розпочалися наприкінці листопада 2013 року як протести проти відмови влади від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, корупції та свавілля силовиків. Ключовий момент стався 29 листопада 2013 року, коли “Беркут” жорстоко розігнав мирний студентський протест на Майдані Незалежності в Києві. Це спровокувало масове обурення та ескалацію подій. Протести переросли в потужний народний рух – Революцію Гідності.

Найтрагічніші дні Небесної Сотні припали на 18–20 лютого 2014 року. Тоді на вулицях Києва відбулися масові розстріли мирних протестувальників. За офіційними даними:

• 20 лютого загинуло найбільше людей – близько 48 осіб у центрі столиці.
• Загалом у лютому від кульових поранень та інших травм загинуло понад 78 учасників.
• Перші жертви з’явилися ще 22 січня 2014 року: Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький (знайдений замордованим).

Ці події стали переломними: силовий розгін призвів до втечі президента Януковича, зміни влади та початку російської агресії проти України, яка триває й досі.

Тож у 2026 році, попри повномасштабну війну, пам’ять про Героїв Небесної Сотні залишається важливою. Вони вважаються першими героями російсько-української війни. Гасло цьогорічних вшанувань:

«Герої першої перемоги у битві, що триває».

Присутнім представили книги тематичної виставки, зокрема книгу “Пам’яті Небесної Сотні’, з розділом про Героїв Івано-Франківщини та книгу  учасника Майдану, а тепер нашого захисника

Олександра Букатюка “Мадонна  Майдану”