Ви коли-небудь мандрували в часі, не виходячи з кімнати? Або знайомилися з драконами за чашкою чаю? Все це можливо, коли в руках — книга!

Цього тижня ми розпочинаємо справжнє свято уяви — Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Це час, коли бібліотеки перетворюються на портали в інші світи, а кожна прочитана сторінка робить нас супергероями.

Читання — це не про «треба», це про «хочу знати більше». Це найпростіший спосіб прокачати свій мозок, стати креативним та просто круто відпочити.

 Завітай до найближчої дитячої бібліотеки або шукай заходи онлайн за хештегами!

Давайте читати разом, бо українська книга — це наша сила!

24.03.2026 р. з 14.00 в центральній бібліотеці для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради запросила маленьких читачів у подорож бібліотекою з цікавими книгами, журналами. Казки та цікаві пригоди, вірші та фантастика. У кожного свої вподобання.

Тому мандрували кожен своїми вподобаннями. А бібліотекарі сьогодні були гідами в цьому книжковому морі.

З дітьми та батьками що приходили в бібілотеку, говорили про те, що:

•  Читання покращує роботу мозку, зокрема пам’ять, концентрацію уваги та критичне мислення.
•  Занурення в книгу діє як форма релаксації, що допомагає знизити рівень стресу та розслабити м’язи.
• Постійне читання розширює словниковий запас та покращує навички спілкування.
• У медичній термінології це називається створенням синапсів, що сприяє покращенню короткострокової пам’яті.
•  Коли людина подумки ставить себе на місце героя, у мозку активуються зони, відповідальні за розуміння чужих почуттів та пізнання.

Цікаві факти

• Активність мозку: Під час читання кров активніше надходить у ділянки мозку, які відповідають за концентрацію та пізнання.
• Наукове підтвердження: Вчені довели, що регулярне читання здатне змінювати структуру мозку, роблячи його більш витривалим до вікових змін.

Діти приходить в бібліотеку не лише для того, щоб взяти книгу а й відпочити, погратись, побути з літературними героями, подумати і це прекрасно.

Блага вість…

Цей день з ранковим сонячним променем , сходить над землею, огорнений світлом, що виходить з серця самого Неба. На вершинах дерев, що стоять мовчазно в очікуванні дива і далекі хмари, що мріють в безкрайності, наче тривожні дихання ночі, зустрічали те чудо, яке мало змінити все. Марія, дівчина з глибокими очима, які відображали безкрайній світ, стояла у своїй тіні, спокійна, мов трава, що не боїться вітру. Вона була в тиші, яка передувала великому дійству. Коли голос Ангела пролунав, це був не просто звук, а потік світла і віри, що пронизував саму її душу. «Радуйся, Благодатна», — сказав Ангел, його голос був лагідний, але в ньому звучала сила, яку не можна було осягнути розумом. «Не бійтеся», — продовжив він, і ніби все навколо завмерло, — «бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш, і народиш Сина, і наречеш Його Ісусом». Марія стояла, ніби застигла у часі, не здатна вимовити ані слова. Все навколо нею було ясним і темним водночас, ніби вона потрапила в новий вимір. В серці її з’явилася тиха радість, і з тим же відчуттям прийшло розуміння: це не просто подія, це відкриття великої таємниці, що наповнює світ.