22.04.2026р. у бібліотеці-філії №26 с. Камінне Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся пам’ятний захід, присвячений трагічним подіям 26 квітня 1986 року — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Під час години-реквієму присутні дізналися про перебіг катастрофи, її причини та страшні наслідки для України і всього світу.
Бібліотекар розповіла, як уночі на четвертому реакторі сталася вибухова аварія, що призвела до масштабного радіаційного забруднення. Учасники заходу почули про евакуацію жителів міста Прип’ять, подвиг ліквідаторів та важкі випробування, які пережили люди, що опинилися в зоні ураження. Окремо було згадано про місто Чорнобиль, яке стало символом трагедії та водночас мужності й самопожертви.
Під час заходу звучали вірші та спогади очевидців, учасники вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Година-реквієм стала нагадуванням про важливість відповідальності за майбутнє планети, збереження миру та екологічної безпеки.
22 квітня 2026 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проведено літературно-екологічну експедицію «Чорний біль над білим цвітом» з нагоди спомину 40-річчя трагедії на Чорнобильській АЕС.
Читачі пригадали достовірні факти про далекий 1986 рік, 26 квітня в містах Чорнобиль, Прип’ять, але близький наслідками та людським горем. Вони зачитували уривки про причини масштабної катастрофи на атомній електростанції, мутації, людський фактор, замовчування правди, з точки зору журналіста Сергія Трохима з книги “1986 / чорнобильські хроніки”, ліквідатора, фізика, письменника Миколи Симчича про ліквідаторів “Чорнобильці: герої чи ізгої”.
З однойменної виставки відвідувачі на вибір читали поетичні твори Б. Олійника “Сім”, І. Драча “Чорнобильська мадонна”, І. Гнатюка “Гірка зоря”.
На завершення бажаючі переглядали відео з інтернету «Чорнобиль: 40 років потому. Що зараз у зоні відчуження» (Укрінформ https://www.youtube.com/watch?v=oqQGYdJRKRc), що дало можливість обговорити згадану тему.
Захід не оминув і дітей, з якими бібліотекарі провели еко-квест за творами Є. Гуцала “Чорнобильська дівчина Калина”, А. Михайленка “Запах полину”, В. Васильчука “Чорнобильські поневіряння Бучі”, статтею Д. Рокицької “Що очікує Чорнобиль далі: новий саркофаг та рекреаційна зона”(з журналу “Паросток” 2026 р. №1).
Школярі шукали відповіді на запитання у згаданих джерелах з виставки. Таким чином, в доступній для дітей формі, користувачі змогли довідатись і пригадати про Чорнобильську катастрофу, вшанувати пам’ять померлих від радіації, зокрема — дітей Чорнобиля.
29 березня відзначаємо 145-річчя з дня народження Марійки Підгірянки (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, 1881- 1963), народної вчительки-новаторки, поетки, дитячої письменниці, авторки гімну вчителів “Складаємо присягу”.
З цієї нагоди, в рамках Тижня дитячого читання, в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100), Івано-Франківська МЦБС, департаменту культури Культурна мапа Івано-Франківська проведено літературне намисто “Іскорки любові до дітей Марійки Підгірянки”.
До книгозбірні завітали хлопчаки молодшого шкільного віку, а також їхні матусі та бабусі. Завідувачка Українець С. заочно їх провадила життєвою стежиною Марійки Підгірянки, яка народилася на Надвірнянщині (Івано-Франківська обл.). Навчалася читати укранською, французькою, німецькою, латиною… завдяки дідусеві, священнику. Вчителювала 40 років на Гуцульщині, Закарпатті, Тлумаччині, а завершила свій земний шлях на Львівщині.
Серед гірської природи Карпат, Марічка записувала шедври дитячих віршів, якими навчала своїх школярів любові до рідного краю, граматики. В поезії виливала тугу за вільною Україною. Яка на ті часи перебувала під окупацією мадярів, поляків, чехів, німців, москалів. Під час Першої світової війни, Марійка Підгірянка разом з чотирма дітьми вимушено потрапила в табір переселенців у Гмінді (Австрія). Де вилилась на світ, як потік гірського джерела, легендарна її поема “Мати-страдниця” про тугу жінки, яка втратила своїх дітей через жахливі умови. Цей твір –уособлення МАТЕРІ-УКРАЇНИ, який актуальний сьогодні.
Який-небудь тобі судився
Шлях в сім життю, мій сину,
Тям, що Вкраїнцем ти родився
І люби Україну.
Присутні взяли участь у квесті за книжками Марійки Підгірянки, яких рясно підібрала бібліотекарка до виставки. Учні знаходили і зачитували молитви, вірші про природу, про Україну. Відгадували загадки, кросворди за творами письменниці. А також молодші школярі переглянули відео-пісні на слова М. Підгірянки: “Місяць і зорі”, “Ліс”, “Скажи мені, мати..”.
Бібліотекарка запропонувала дорослим використовувати вірші Марійки Підгірянки для виховання школярів. А хто захоплюється музикою можуть скористатися збірниками нот “Україно, мій ти краю”, “Сповідь душі”. Для підготовки до Великодня, Дня матері є прекрасна поезія письменниці, зібрана у збірниках.
23 березня 2026 року в бібліотеці-філії N5 ( Галицька, 100), Департаменту культури міської ради, Івано-франківської МЦБС, розпочався бібліографічний хіт-парад “Гаряча десятка книг-ювілярів 2026 року”.
Рік 2026 багатий на ювілейні дати видатних творів як української так і зарубіжної літератури! Для вас добірка знайомих творів, які святкуватимуть ювілеї у 2026 році:
1. 195 років святкує збірка оповідань Миколи Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”(1831). Збірка оповідань складається з повістей, що нібито зібрав та видав “пасічник Рудий Панько”. Книга майстерно поєднує український фольклор, традиції, народну містику та гумор, описуючи яскраві події та персонажів з життя українського села.
2. 130 років з часу публікації святкує збірка Івана Франка “Зів’яле листя” (1896). Цю збірку письменник створював протягом 1886-1896 років. Ліричні поезії з неї спочатку друкувалися у періодичних виданнях, а окремою книжкою вона потрапила до читача у 1896 році. Сам автор зазначив, що його ліричні пісні є “найсуб’єктивнішими з усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка.
3. 125 років з часу публікації повісті Михайла Старицького “Останні орли” (1901). Повість присвячена повстанню 1768 року на Правобережній Україні під проводом Залізняка та Гонти проти польської шляхти. За трактуванням гайдамаччини твір близький до поеми “Гайдамаки ” Тараса Шевченка.
4. 300 років з часу виходу роману Джонатан Свіфта “Мандри Гулівера” (1726). Це пригоди судового лікаря Лемюєля Гулівера, який потрапляє в різні дивовижні землі, знайомиться із надзвичайними народами: ліліпутами, велетнями, жителями літаючого острова Лапута. Свіфт використовує ці фантастичні подорожі для дотепного висміювання людських та суспільних вад й реалій європейського суспільства XVII-XVIII століття.
5. 240 років з часу публікації роману у новелах Распе Рудольфа Еріха “Пригоди барона Мюнхгаузена” (1786). Збірка фантастичних новел, в якій герой, барон Мюнхгаузен, розповідає про свої неймовірні пригоди – вони вчать винахідливості, сміливості та оптимізму.
6. 200 років з часу написання та публікації роману Джеймса Фенімора Купера “Останній з могікан” (1826). Це історичний роман про пригоди на тлі Франко-індіанської війни, де головними героями є слідопит Соколине Око, індіанці Чингачгук та Ункас, сестри Кора і Аліса. Роман досліджує взаємини європейців та корінних американців, показуючи їхню моральність, мужність та прагнення до свободи.
7. 195 років з часу публікації роману Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” (1831). Захоплюючий історичний роман, що зображує середньовічний Париж, сповнений контрастів між жорстокістю та красою, вірою та пристрастю. В центрі сюжету – трагічне кохання трьох чоловіків до циганки Есміральди. Роман досліджує теми кохання, краси , людських слабкостей та конфлікту між християнськими догмами, водночас перетворюючи величний Собор на центральний символ твору, що об’єднує всі сюжетні лінії та відображає історію народу.
8. 155 років з часу написання роману Льюїса Керрола “Аліса в Задзеркаллі” (1871). Це продовження роману “Аліса в країні Чудес”. Аліса потрапляє у світ, що є дзеркальним відображенням реальності, де все перевернуте. У цьому фантастичному вимірі Аліса зустрічає знайомих та нових персонажів, стикаючись із парадоксами й нонсенсом.
9. 45 років повісті-казки Всеволода Нестайка “Незвичайні пригоди в лісовій школі” (1981). Легка, життєрадісна , сповнена доброго гумору книга розповідає про веселі, дотепні пригоди зайчика, їжачка та інших однокласників, учнів спеціалізованої музичної лісової школи з ведмежою мовою викладання. За повість-казку Всеволод Нестайко у 1982 році удостоєний премії імені Лесі Українки.
10. 40 років з часу написання та публікації книги В.Нестайка “Таємниця Віті Зайчика” (1986). Хлопчик Вітя все життя ріс із бабусею. Але він дуже сумує за татом, який працює десь в Африці і не приїздить на свята. Загадкова Міс Таємниця обіцяє, що вони з татом обов’язково зустрінуться, і запрошує Вітю в подорож до казкових країн Зландії і Добряндії. Саме тут він може зустрітися з татом і врятувати дівчинку Добрянку від короля Зланика.
Це лише невеличка частина книг, які святкують свої ювілеї цього року. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі. Тож запрошуємо до зустрічі з книгами-ювілярами 2026 року. Виставка триватиме до кінця березня. До зустрічі у книгарні!
Цьогоріч Україна відзначає 170-річчя від дня народження Івана Франка та 110-ті роковини з дня його смерті, тому 2026 рік офіційно проголошено Роком Івана Франка в Івано-Франківській області.
16 березня 2026 року в бібліотеці-філії N5 (Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури міської ради проводився захід ” Рік Франка в Івано-Франківську”.
Подія стала святом українського слова і об’єднала гостей книгозбірні, поціновувачів класичної літератури. Бібліотекар привернула увагу до глибини та багатогранності його поезії, також створила простір для живого звучання художнього слова.
Присутні мали змогу не лише послухати поезії Каменяра, а й долучитися до їхнього прочитання. Лунали вірші “Чого ти являєшся мені у сні?”, “Гімн”, “Ой ти дівчино, з горіха зерня”, “Каменярі”, “Беркут”, “Земле, моя всеплодющая мати”, уривки з збірки “Зів’яле листя”(цього року збірка святкує 130-річчя з дня написання) та уривки з громадянської лірики. Школярі активно переказували казки Івана Франка “Лис Микита”, “Абу-Касимові капці”, оповідання “Грицева шкільна наука”.
Кожен учасник намагався передати власне відчуття ритму, інтонації та глибини слова Івана Франка, ділилися враженнями, розмірковували над символікою образів, над силою слова, яке й сьогодні підтримує, надихає й спонукає до роздумів. Перед читанням бібліотекар ознайомила присутніх із ключовими етапами життя і творчості Івана Франка, акцентувала увагу на історичних обставинах створення окремих поезій та їхній актуальності сьогодні. Було підкреслено, що Франко не лише поет, а й мислитель, громадянський діяч, перекладач, чия спадщина залишається невичерпним джерелом духовної сили.
Також читачі ознайомилися з книгою Богдана Гавриліва “Іван Франко в Станиславові”, яка написана на основі архівних документів, статей у пресі та спогадів подій. Автором висвітлено окремі періоди місцеперебування Івана Франка на Прикарпатті, зокрема у місті Станиславові ( нині місті Івано-Франківську).
В читаннях взяли участь: Єлісєєв Юрій Олександрович, Петруша Наталія Іванівна, Ціумпріс Марія Степанівна, Матвійчук Тетяна Олександрівна, Королишин Володимир Васильович та школярі Проколів Анна, Остап’юк Олеся, Думич Денис, Гаран Олександр. Особливу атмосферу створили щирість виконань та живі емоції.
До заходу було оформлено тематичну книжкову виставку “Рік Франка в Івано-Франківську: читаємо сьогодні ” з творами письменника та літературознавчими матеріалами про його життя і діяльність. “Голосні читання” вкотре довели, що слово Франка живе, глибоке сучасне.
