Година пам’яті “Сподвижник Листопадового Чину”

8 листопада виповнюється 135-а річниця з Дня народин легендарного Лицаря – Дмитра Вітовського. Дмитро Вітовський – український громадсько-військовий діяч, сотник Леґіону Українських Січових Стрільців, полковник УГА, один із сподвижників Листопадового Чину і організаторів Галицької Армії. Державний секретар військових справ ЗУНР. А також письменник і літератор (писав під псевдонімом Гнат Буряк, в основному нариси, з відомих: «Із сумно-ясних настроїв»).

Цієї днини бібліотекарі краєзнавчого відділу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели годину історичної пам’яті, присвячену Дмитру Вітовському. Найперше бібліотекарі підготували історичну студію про цю видатну постать, – легкими штрихами пройшлися життєвим і бойовим шляхом Дмитра Вітовського. Унаочнили свою онлайн розповідь стрілецьким мундиром – символом мужності та боротьби за Україну. А для найбільш допитливих читачів працівники Франкової світлиці традиційно виклали підбірку тематичної літератури. Окрім того, у бібліотечному вікні увесь день працювала бібліовітрина – потртет Дмитра Вітовського і розгорнуті сторінки книг про його чин.

Отож, День народин видатного військовика бібліотекарі з читачами провели насичено та пізнавально.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Детальніше

Літературний екскурс “Із забуття – в безсмертя”

09 листопада 2022 року минає 150 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого – письменника, літературознавця, критика, публіциста, видавця, редактора, перекладача, художника, педагога, видатного діяча української та польської культур.

З цієї нагоди в бібліотеці-філії №13 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся літературний екскурс “Із забуття – в безсмертя” присвячений ювілею Богдана Лепкого.

Народився Богдан Лепкий 09 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім, що на Тернопільщині, в сім’ї священника Сильвестра Лепкого.

Основи знань юнак отримав у Бережанській гімназії, а після її закінчення вступив до Віденської Академії мистецтв на філософський факультет. Туга за батьківщиною спонукали Лепкого перейти до Львівського університету.

Найбільш активна літературна творчість поета припадає на університетські роки. Перші його поезії, які збереглися, датовані 1891 роком. Друкувалися вони переважно на сторінках львівських видань: “Зоря”, “Діло”, “Літературно-науковий вісник”. А далі настає розквіт поетового слова, з-під його пера виходять поезії та оповідання, в них автор передає свої сокровенні мрії та сподівання.

Перша поетична збірка “Стрічки” з’явилася в 1901 році, далі – 1902-го року – “Листки падуть” і “Осінь”, 1904 року – “На чужині”.

Богдан Лепкий автор 15 збірок поезій та 12 збірок оповідань. Його вірш “Журавлі” став народною піснею, (музику написав Лев Лепкий) а також гімном українського стрілецтва.
Молодого поета, прозаїка, літературознавця запрошують до Ягелонського університету у Кракові викладати українську мову та літературу. Краків став містом, з яким назавжди пов’язав свою долю поет-емігрант.

Крім поетичних збірок Богдан Лепкий написав історичну тетралогію “Мазепа”, яку планував продовжити повістями “Орлик” і “Войнаровський”
Вони залишилися у рукописному вигляді.

Як художник, Лепкий залишив автопортрети, портрети дружини, дітей, сестри А. Чайковського та інших письменників, ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т. Г. Шевченка. За кількістю написаного в українській літературі Богдан Лепкий поступається тільки І.Франкові. Його творча спадщина – понад 80 власних книг.

На жаль, життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого не досліджений, його літературна творчість оцінена поверхнево. Ніхто не зацікавився дружбою, творчими зв’язками, листуванням Лепкого з українськими письменниками, не досліджена й громадсько-культурна діяльність митця в Кракові.

Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 року на 69-у році життя у Кракові, там він і похований.

Відповідальна за захід Бабій О.

Детальніше

“Єднаймося у рідній мові”

9 листопада 2022 року, у День української писемності та мови відбувся традиційний радіодиктант національної єдності. Бібліотекарі та адміністрація Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, разом із всім україномовним суспільством доєднались до Всеукраїнського флешмобу мовної єдності.

Цього року автором тексту диктанту “Твій дім” була письменниця та режисер Ірина Цілик, а прочитала його народна артистка України Ада Роговцева. Текст диктанту, як завжди, буде оприлюднено наступного дня, 10 листопада.

Варто зауважити, що до колективу читального залу ЦБ, які писали диктант, долучилася Людмила К. – завідувачка Святогірської районної бібліотеки м.Харкова.

Єднаймося у рідній мові! Слава Україні! Героям слава!

Детальніше

Книжкове побачення в бібліотеці “Богдан Лепкий “Казка мойого життя”

Уривок із повісті Богдана Лепкого “Казка мойого життя”:
“Хто з нас не шукав свойого першого спомину, а чи знайшов? Яку першу квітку побачив, якої пташки перший спів почув-чи знає? А так хотів би знати! Хотів би цей перший свій спомин поставити в душі, як образ у капличці на відлюддю, і ходити туди й молитися до нього, як до ікони. До старої, а все свіжої і неполинялої ікони. Поможи моїй пам’яті ти, хато, на перехресті доріг, дідом моїм збудована, з бресквами перед вікнами, з вишневим садом білоцвітним і з озерцями двома, двома оками несамовитими за тим садом ген…
Детальніше

Огляд творчості “Історико-патріотичні горизонти Б.Лепкого”

  8.11.2022р. в бібліотеці-філії №14 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготовлено і проведено огляд творчості “Історико-патріотичні горизонти Б.Лепкого” з нагоди дня народження видатного українського письменника й літературознавця, художника, видавця і педагога, дійсного члена Національного Товариства ім. Т.Шевченка – Б. Лепкого.

      Творчість Богдана Лепкого різножанрова й об’ємна: лірика й оповідання, повісті, драматичні твори, історична епопея. Письменник понад усе любив український народ і серцем і розумом. Оповідання“Сотниківна”, “Каяла”, повісті “Вадим”, “Крутіж” розповідають про знакові події в історії нашого народу: повертають нас до походу князя Ігоря (“Каяла”), нападу татар на Київ (“Вадим”), переносять у час гетьманування Івана Виговського та битви під Конотопом (“Сотниківна”), та найважливішим здобутком письменника став роман “Мазепа”.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top