Година-хроніка «Революція на граніті»

2 жовтня 2025 року о 13:30 годині, працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Євгена Коновальця, 132 А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели годину-хроніку «Революція на граніті». Бібліотекарка розповіла присутнім, що 35 років тому з 2 по 17 жовтня 1990 року, в Києві на Майдані Незалежності, який тоді називався площею Жовтневої революції, тривало політичне голодування студентів, яке згодом назвали Революцією на граніті.

Детальніше

Панорама слави «Українці: історія нескорених»

1 жовтня — День захисників і захисниць України. Це державне свято є потужним символом: воно вшановує наших сучасних воїнів, чия боротьба спирається на глибокі історичні та духовні корені незламності української нації.

        Ця знаменна дата нерозривно пов’язана зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Це давня традиція, яка вкоренилася в Україні з часів Київської Русі і є величним духовним символом, адже саме Покрову вважали своєю заступницею українські воїни, зокрема козаки.

    2.10.2025  працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька,188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради з вихованцями дитячо- юнацького клубу «Прометей» провели захід – панораму слави «Українці: історія нескорених».

       Захід розпочався з історії походження свята.   Ця розповідь допомогла присутнім  усвідомити важливість цього дня, особливо в сучасних реаліях жахливої  війни, підкресливши, що боротьба за суверенність є спадковою та триває дотепер.

      Наступною частиною нашого заходу стало проведення конкурсу, який дозволив вихованцям проявити свою спритність і творчі здібності. У рамках цього змагання діти створили малюнок до Дня захисників і захисниць України. Вони зобразили козака, який уособлює силу духу українського народу.

    Щоб підкреслити патріотичну тематику, діти прочитали вірші, які оспівують любов до рідного краю, стійкість та хоробрість захисників України.

    На завершення заходу було організовано тематичну виставку літератури, що представила історію віковічної боротьби нашого народу за волю та героїчні подвиги сучасних захисників України.

       Відповідальні працівники бібліотеки. 

Детальніше

Героїко-патріотична година “Українці – нація нескорених”.

На зображенні може бути: 2 людини, книга, газетний кіоск та текст
1 жовтня – особлива дата, адже в цей день ми відзначаємо День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана, День народження УПА, а також свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка здавна була покровителькою воїнів.
🇺🇦 У цих датах, мов на гобелені, сплелись життєствердна віра, відвага духу, віковічне розуміння, що свобода потребує захисту!
🗓На Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС провели героїко-патріотичну годину “Українці – нація нескорених”, якою вшанували тих, хто захищав та зараз захищає Україну, згадали героїв минулого і сучасних воїнів, які щодня доводять: український народ – нескорений!
Учасникам заходу бібліотекарі представили виставку “Україна – країна нескорених”, до експозиції якої увійшли книжки тих, хто творив вірші в окопах, під дзижчання ворожих дронів, ототожнюючи вкотре незламне рідне слово зі зброєю:
✒️“Не віддавайте нас батькам
Не хочемо щоб батьки бачили нас такими
Нехай батьки запам’ятають нас малими дітьми
Неслухняними хлопчиками
З рогатками з синцями на колінах
З двійками у щоденнику
З повною пазухою яблук із сусідського саду
Нехай батьки сподіваюся що ми колись повернемося
Що ми десь є
Не віддавайте нас дружинам
Нехай кохані запам’ятають нас красенями
Такими які подобалися багатьом дівчатам
А дісталися їм
Нехай вони запам’ятають наші гарячі губи
Наш гарячий подих
Наші палкі обійми
Нехай вони не торкаються нашого холодного чола
Наших холодних вуст…”, – уривок із поезії Бориса Гуменюка, збірка “Борис Гуменюк. Блокпост” побачила світ у видавничому центрі “Академія”, в 2016 році у Києві.
Борис Гуменюк брав участь у відбитті широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, зокрема в обороні Бахмута. З кінця грудня 2022 року вважається зниклим безвісти, ймовірно, потрапив у полон.
📖Нитка фронтової поезії продовжується у віршах, опублікованих у антології військових письменників “#Голоси” [упорядниця Тетяна Пилипець, ФОП Степурін Ігор Миколайович, 2023 рік]. Цю книжку наша книгозбірня отримала в дарунок від письменниці Ольги Деркачової, чоловік котрої – військовослужбовець.
На заході була присутня і мама ще одного військовослужбовця, письменника та історика Назара Розлуцького – Дарія Розлуцька – користувачка нашої бібліотеки, яка зачитала вірші свого сина із цієї збірки “Голоси” та свій улюблений вірш із його авторської книжки
“Прочани”.
Бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Мороз, чоловік якої також є нашим захисником, зачитала вірші поета-ветерана Андрія Кириченка. Бібліотекарка підкреслила, що ці вірші про війну принесли йому лауреатство у літературно-мистецьких преміях ім. Василя Стефаника та ім. Нечуя-Левицького. У поезії “Піксель і кевлар” тонко, мов акварельними барвами, переплів монохромність війни, любов із ароматом ладану, жар долонь.
Подаємо уривок нижче:
✒️“Твоє волосся пахне ладаном
І сірим попелом із хмар,
Жадана зустріч так негадана –
Між нами піксель і кевлар.
Тріпоче ніч брезент на кузові.
Зникає колія в пітьмі.
Кохання не було обузою
Ні по життю, ні на війні.
За двигуном не чутно голосу.
Я шепочу твоє ім’я,
А час летить, мов бруд з-під колеса,
І шлях, як звивиста змія…”
Бібліотекарі також розповіли про результати благодійної акції “Книги на фронт”, до якої чисельно долучилися і наші читачі.
Дякуємо всім, хто зрозумів важливість книги і читання на фронті та підтримав ініціативу бібліотекарів.
Яскравим доповненням до заходу стала тематична бібліовітрина.
Відповідальні за проведення Героїко-патріотичної години “Українці – нація нескорених” – Ольга Кирста та Тетяна Мороз.
Детальніше

Мистецька вітрина: “Галицький талант” (02.10-160 р. від дня народження Дениса Січинського)

   2 жовтня 2025 року о 14.00 год.  працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели мистецьку вітрину: “Галицький талант” (02.10-160 р. від дня народження Дениса Січинського). Бібліотекар ознайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом Дениса Січинського. 

  2 жовтня 1865 року в с. Клювинці (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, тепер Гусятинський район, Тернопільська область, Україна) народився Денис Січинський.  Рано втратив батьків. Основи музичних знань здобув у Тернопільській класичній гімназії, після закінчення якої у 1888 році вступив на правничий та теологічний факультети Львівського університету, але музичну освіту завершив у Львівській консерваторії (1892). Після завершення студій переїхав до Коломиї, де заснував чоловічий вокальний квартет. Потім працював учителем гри на фортепіано, диригентом хорів у Бережанах та в інших містах заходу України, також Станиславові, Перемишлі (диригент у 1895-1896). Ще – капельмейстером оркестру при сирітському притулку в Дроговижі як організатор і диригент хорів співацького товариства «Боян» (засноване 1891 р.). Денис Січинський був надзвичайно талановитим, став першим композитором у Галичині, однак «жити з музики» було не легко, тому його життя було досить важким.  Працював у Львові. Саме львівському «Боянові» композитор присвятив свої два великих твори: в’язанку народних пісень «Було не рубати зеленого дуба» і кантату «Дніпро реве». 1894 року Денис Січинський разом з І. Франком, М. Павликом, О. Роздольським, Ф. Колессою, О. Нижанківським брав участь у створенні у Львові комітету для збирання й публікації українських народних пісень.1902 року заснував у Станиславові першу музичну школу, організовував сільські хори. Один з ініціаторів Союзу Співочих і Музичних Товариств Галичини (1903).  На заході присутні мали змогу послухати твори Дениса Січинського, а зокрема і кантату “Дніпро реве”. Помер Денис Січинський від зараження крові (сепсису) 26 травня 1909 року. Похований у меморіальному сквері м. Івано-Франківська.
На честь композитора Дениса Січинського названа вулиця в м. Івано-Франківську, в Тернополі та вулиці в інших містах України.

Детальніше

Літературні історії “З ароматом кави”

“В кав’ярні повно. Всі ляди-вікна, одчинені настіж, весело сяли у чорній пітьмі. Сизий дим люльок вилітав з вікон і осяяний світлом, висів як хмара. Безладний гамір, брязк філіжанок, білі чалми, червоні фези й міцний дух кави.”
Михайло Коцюбинський “Під мінаретами”

Жовтень починається чудовим святом — Міжнародним днем кави. Значення цього напою для книжкового світу важко переоцінити, тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківсько МЦБС Департаменту культури міської ради 2 жовтня підготували та провели літературні історії “З ароматом кави”. Ми розповіли нашим відвідувачам цікаві факти про каву та її відомих шанувальників.

Кава приваблювала літераторів в атмосферні кав’ярні, які потім стали культовими. Згадати хоча б  Café de Flore — паризьку кав’ярню на розі Бульвару Сен-Жермен і вулиці Сен-Бену, в якому відбувалися «Паризькі вечори» Гійома Аполлінера. Завсідниками кафе були Жан-Поль Сартр і Сімона де Бовуар, Андре Бретон та Альбер Камю. Стефан Цвейг і Лео Перуц пили каву в знаменитому Кафе «Централь» (Café Central) у Відні на вулиці Герренгассе в палаці Ферстеля. Це було популярне місце для митців та інтелектуалів свого часу. 

Але каву п’ють не лише письменники, а й герої їхніх літературних творів. Відомий кавоман Оноре де Бальзак невимушено вплів сцени кавування в більшість своїх книжок. А герої Ернеста Гемінґвея п’ють каву не лише на паризьких терасах, насолоджуються її ароматом на площі Конкорд, чи в затишному кафе за рогом із гарячим запашним круасаном. Приміром, старий кубинець Сантьяго із філософської повісті-притчі “Старий і море” окрім риболовлі любить лише каву, яка часто замінює йому обіди та вечері, підтримує під час тривалих виходів у море.

Каву шанують і наші читачі. А до кави безперечно пасує щось смачненьке. За вишукані літературні ласощі сьогодні відповідаємо ми, бібліотекарі, і радо знайдемо найцікавіші твори з ароматом кави для вибагливих цінувальників цього напою.

Це можуть бути “Таємниці львівської кави” Юрія Винничука, з яких ви дізнаєтесь давні традиції вживання кави, секрети приготування, захопливі кавові легенди. Або ж бестселер французької письменниці Аньєс Мартен-Люган “Щасливі люди читають книжки і п’ють каву” чи “Теплі історії до кави” Надійки Гербіш. Для кожного у нас знайдеться чудова книжка, навіть для тих, хто кави не любить).

Відповідальні за проведення працівники бібліотеки-філії №3.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top