Під такою назвою, в другий день Різдвяних свят, в Угорницькій сільській бібліотеці пройшла літературно-музична композиція, присвячена 80-річчю з дня народження журналіста і майстра поетичного слова Василя Симоненка.

Масовий захід побудовано на основі автобіографії поета, що вперше була надрукована в газеті «Слово і люди» в грудні 1993 року – через тридцять років після його смерті. Ведучі ознайомили присутніх з основними віхами життя поета.

Під супровід «Місячної сонати» Людовіга Ван Бетховена присутні слухали перлини Симоненкової лірики: «Я чекаю тебе з хмари рожево-ніжної», «Чорні від страждання очі мої…».

Найближчим часом в бібліотеці буде розгорнута книжкова виставка «Вірні сини свого народу» на вшанування пам’яті поета, де представлено збірки творів його різних років видань:

•     Симоненко В.А. На схрещених мечах: Вибр. Твори. – 3-тє вид.-К.:Пульсарес, 2006. 384с.;
•     Симоненко В.Народ мій завжди буде: Вірші та казки.-К.:Веселка, 1990.-159с.;
•     Симоненко В. Лебеді материнства: Поезія, проза.-Дніпропетровськ: Промінь, 1989.-224с.;
•     Газетні та журнальні публікації про життя і творчість, спогади близьких друзів, знайомих В. Симоненка.

Відповідальна за організацію зустрічі бібліотекар філії №11 Роектська О.

                                                                                                              Не докорю ніколи і нікому,
                                                                                                                  Хіба на себе інколи позлюсь,
                                                                                                                  Що в двадцять літ в моєму серці втома.

9.01.2015 в читальному залі бібліотеки-філії №7 (вул. Дністровська, 22) з нагоди 80-річчя з дня народження поета, публіциста, правозахисника, шестидесятника відбувся захід, під назвою “Вибрав я серед сотень доріг щонайдовшу дорогу до слави”.
Поет із хвилі шестидесятників, Василь Симоненко у своїх поезіях звертався не до “керуючої і спрямовуючої” партії комуністів, а до національної історії, трагічної долі народу, звеличував просту людину, яка на своїх плечах несла тягар доби,  І за це поплатився власним молодим життям.
Метою заходу було розширити знання користувачів бібліотеки, особливо молодого покоління, про коротке, але насичене життя Василя Симоненка, яке можна порівняти зі спалахом блискавки – воно таке ж коротке і яскраве.
Бібліотекар читального залу підготувала для присутніх викладку літератури та ознайомила їх з примірниками видань.
Відповідальна за організацію заходу бібліотекар читального залу Атаманчук М.І.

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій…

Василь Симоненко

9 січня 2015 року у бібліотеці-філії №3 (Хоткевича, 52а) з нагоди 80-річчя від дня народження Василя Симоненка відбулася поетична свічка « Я хочу правді бути вічним другом». Доля і творчість такої людини не могла залишити байдужим нікого з тих, хто прочитав бодай одну його поезію, тому у читальній залі бібліотеки зібралося чимало шанувальників творчості поета . Діти, молодь і дорослі читали вірші Василя Симоненка, в яких є все: невмируща і непоборна сила українського народу, всеохоплююча любов до рідного краю, кохання і світова гармонія, ніжна синівська любов і відданість, пошук сенсу людського буття. Його поетичні рядки огортають серце то лагідним подихом вітру, то шматують його лютим торнадо, то торкають найпотаємніші струни, а потім рвуть їх гнівом і докором. Для одних він — тонкий лірик, для інших – незламний борець, а для когось — просто… закоханий:

Світ який – мереживо казкове!..

Світ який – ні краю ні кінця!

Зорі й трави, мрево світанкове,

Магія коханого лиця…

Можливо, ця поетична свічка допомогла комусь відкрити і зрозуміти творчість непересічної особистості і майстра поетичного слова Василя Симоненка. Щоб поглибити свої знання і просто насолодитися незрівнянними віршами поета була організована бібліотечна виставка « Витязь молодої української поезії».

Відповідальна за проведення провідний бібліотекар Лучак Е. І.

Сучасна епоха прагматизму, комп’ютерних технологій, вторгаючись у найпотаємніші сфери буття, здається, не залишає людині місця на її власний погляд, особисте сприймання того, що називають дивом, чарівним і неповторним одкровенням. Але, на щастя, є люди, які шукають у звичному, повсякденному, непримітному – щось незвичайне, чарівне і неповторне.

Таким є Василь Пилип’юк – фотомитець, дивовижний майстер Світла й Тіні. Саме його творчості було присвячене засідання літературно-мистецького клубу “Муза” під назвою “Мистецька світлиця Василя Пилип’юка “Дар відкривати диво”, яке 10 січня пройшло в бібліотеці-філії №2.

Бібліотекарі познайомили присутніх з мистецьким доробком майстра, демонструючи його фотоальбоми “Україно, ти для мене диво” та “Івано-Франківськ”.

Розглядаючи світлини В. Пилип’юка, усі присутні відзначили, що його творчості притаманна характерна риса – пропагувати все українське, не залишатися байдужим оповідачем, беземоційним документалістом. В своїх роботах він милується та захоплюється навколишньою красою. Таке бачення він старається передати всім, хто цікавиться його творчістю.

Відповідальні за організацію бібліотекарі Шеметуха Н.В. та Захарів О.Я.