Анна Павлик – видатна українська письменниця та громадсько-культурна діячка 19-20 ст. Це була героїчна особистість, рідкісний зразок незнищенності духа. Її знають як колегу Івана Франка. Її творчість цінували і Каменяр, і Михайло Павлик, і Олена Пчілка… А ще Анну Павлик відзначали як дуже обов’язкову та принципову людину. Сьогодні, читаючи її вірші, ми можемо сказати, що вони дуже щирі. 16 січня 2025 року о 12 годині в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели захід – штрихи до портрета «Анна Павлик – українська громадсько-культурна діячка та письменниця» (до 170-річчя від дня народження Ганни Павлик).

16 січня 2025 року відзначатиметься 70-річчя від дня народження Богдана Томенчука — поета, чия творчість залишає глибокий слід в українській літературі.

Щиро вітаємо, і зичимо ювіляру міцного здоровʼя та подальших творчих успіхів на славу України!

Його слова, мов витончені перлини, наповнені любов’ю до рідної землі, до її історії, до людей, що творять її майбутнє. Богдан Томенчук увійшов у поезію, як ті, хто вміє бачити не тільки поверхневу суть, а й глибинні корені, що дають силу та енергію всьому живому. Його вірші — це не просто слова, а частина душі, що розцвітає в серці кожного читача. Поет не боїться порушувати важливі теми: він говорить про біль і радість, про втрату і відродження, про невидиму силу, що тримає нашу націю. Томенчук є не тільки поетом, а й філософом, який через образи та метафори переносить читача в інший вимір, де панує гармонія між людиною і природою. Його лірика зберігає глибоке співчуття до світу, він уміє бачити красу навіть у найсуворіших моментах життя. Ювілеї таких особистостей, як Богдан Томенчук, — це нагода поринути в ту атмосферу, яку він створює навколо себе. Його поезія, що звучить сьогодні, нагадує про те, як важливо зберігати внутрішню свободу, не дозволяти обставинам та болю зламати дух, і завжди йти шляхом правди та любові.

Василь Андрусяк (псевдо “Грегіт”, “Різун”, “Різьбяр”, “Чорний”, “Коваль”) – командир сотні УНС “Змії”(листопад 1943 р.) курінний куреня “Скажені” (початок 1944 р.), керівник бою на горі Лопата з німцями (9 липня 1944), командир Станиславівського ТВ – 22 “Чорний ліс” (25.04.1945 – 24.02.1946), полковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го кл. та Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл.

Вшановуючи пам’ять полковника УПА, визначного діяча визвольного руху Василя Андрусяка, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 13 січня  провели засідання клубу краєзнавців “Командир Чорного лісу”, до 110-ої річниці від дня народження. На засідання бібліотекарі запросили історика, наукового консультанта театр-студії “Жива історія” Петра Ганцюка, який розповів про військовий талант, лідерські якості, героїчний супротив нацистським та радянським окупантам патріота і легендарного борця за волю України – Василя Андрусяка. До розповіді долучилась керівниця театр-студії Жива історія“ Тетяна Зарецька, яка поділилась враженнями про спогади дружини і товаришки командира УПА – Євгенії Андрусяк. Книга  її спогадів  вийшла у видавництві “Лілея НВ”, 2002 році у серії “Наші партизани”.