“Поезія – це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія – це скарб усіх віків,
Це діамант, величиною в слово!”
(Ігор Федчишин)

Перший місяць весни дарує визначні події не тільки для тих, хто володіє мистецтвом слова, а й для книголюбів,  і всіх, хто його поціновує. А коли, як не весною відзначати День поезії – свято словесної чуттєвості. 21 березня за ініціативи ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії – торжество, яке ухвалене 30-ою сесією 1999 року. Саме вірші найпершими реагували на всі події, які змінювали хід історії і життя людини, саме вони першими линули з фронту, сповнені ран.

В цей день, 21 березня,  працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, провели поетичний вернісаж “Поезія – це музика душі”.  З вітальним словом виступили заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський, голова ОО НСПУ Євген Баран, голова Херсонської ОО НСПУ Василь Загороднюк, голова Закарпатської ОО НСПУ Василь Кузан, член НСПУ, журналіст Іван Гаврилович.   Бібліотекарі запропонували  читачам переглянути  викладку з поетичних збірок поетів Прикарпаття. Присутні мали змогу зачитувати вірші улюблених авторів: Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Б.-І. Антонича. Свої поетичні твори декламували Леся Геник, Лариса Колесник, Анна Данилюк, Любов Глушко та Наталя Радиш.

Модерували зустріч заступник голови ТОПІЖ ім. І. Франка, письменник Василь Бабій і завідувачка краєзнавчого відділу  та кімнати музей І. Франка Анна Паркулаб-Євчук.

    2026 рік – рік 170-х роковин від дня народження і 110 -х роковин з дня смерті Івана Франка. В кімнаті-музей , що діє при краєзнавчому відділі МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради започатковано проєкт “Літературні зустрічі з лавреатами міської премії ім. І. Франка в галузі літератури”. 

   17 березня 2026 року відбулась друга зустріч даного проєкту. Гостем зустрічі був Володимир Качкан – професор, академік АН Вищої школи  України, історик і теоретик української літератури та етнокультури, лавреат академічної нагороди ім. Я. Мудрого в галузі науки і техніки, лавреат обласної премії ім. В. Стефаника, міської премії ім. І. Франка, Міжнародної премії ім. Братів Лепких; нагороджений Міжнародної премією ім. Воляників-Швабінських США, нагороджений медаллю Всеукраїнського товариства української мови “Просвіта” ім. Т. Шевченка – “Будівничий України”, орденом Архистратига Михаїла УПЦ Київського Патріархату.

У 2006 р. присвоєне почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”, а 2009 р. обраний “Людиною року”. 2010 р. став лавреатом Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка в галузі науки. Володимир Качкан презентував свої українознавчі праці, наву книгу “Філософеми”, яка вийшла у видавництві “Місто НВ” 2025 року, а також декламував  присутнім свої поетичні твори. Бібліотекарі представили користувачам  книжкову виставку. З вітальним словом виступилп: 

• голова ОО НСПУ, голова ТОПІЖ ім. І. Франка, заслужений працівник культури п. Є. Баран;
• заступник голови НСПУ , член Секретаріату та Правління НСПУ, заслужений працівник культури п. Я. Ткачівський;
• професор кафедри фізико-математичних наук ІФНТУНГ, академік АН Вищої школи України п. В. Мойсишин;
• заступник голови ТОПІЖ ім. І. Франка, письменник, лавреат багатьох премій п. В. Бабій;
• голова Херсонської ОО НСПУ, кандидат філологічних наук п. В. Загороднюк;
• головний спеціаліст Департаменту культури Івано-Франківської міської ради п. О. Туєшин ;
• директор Івано-Франківської МЦБС п. О. Вовк.                                                                                                                                                                                                                                                 

“Мартович надзвичайно пильний спостерігач життя галицького люду, причому він обдарований неабияким гумористичним талантом… Як ніхто інший , уміє він підмітити в житті нашого народу ту іронію фактів, яка змушує людину цілу свою поведінку  виявляти в зовсім іншому світлі, ніж вона є насправді. До того ж його стиль наскрізь оригінальний, легкий і далекий від будь якого шаблону”
(І. Франко)

Так про Леся Мартовича, визначного письменника-реаліста, який прекрасно знав життя й побут галицького селянства писав Іван Франко. Разом з Василем Стефаником і Марком Черемшиною входить до так званої покутської групи новелістів, кожен з яких є самобутньою і цілком оригінальною творчою особистістю, Саме  Лесь Мартович є неперевершеним гумористом-сатириком в літературі цього періоду.

12 лютого 2026 року до 155-ої річниці від дня його  народження працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентували користувачам літературне досьє “Талант могутній, невмирущий”. На презентацію творчості бібліотекарі запросили Василя Бабія – члена чотирьох Національних спілок України, члена Міжнародної Асоціації гумористів, лавреата 17 літературних і краєзнавчих премій , який представив свою книгу “Покутська трійця” (2010 р.). Бібліотекарі ознайомили присутніх з викладкою літератури і зачитали слова Івана Франка про Леся Мартовича. Окрасою заходу були пісні у виконанні прикарпатської художниці (аплікація соломки), талановитої майстрині та виконавиці пісень на вірші Марічки Дзвінки та Галини Хімочки – Галини Різничук. Мисткиня неодноразово приймала участь у літературному  конкурсі ім. Леся Мартовича і була дипломанткою ІІ і І ступеня. До слова, даний конкурс започатковано у 2013 році, його   організаторкою є  Галина Фесюк.

У зв’язку з рішенням Івано-Франківської обласної ради про проголошення 2026 року роком Івана Франка на Прикарпатті, кімната-музей Івана Франка, що діє при краєзнавчому відділі Центральної бібліотеки Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, запроваджує тематичний цикл зустрічей з лавреатами міської премії імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики.

Першим заходом була  зустріч з  лавреатом премії у 2016 році Василем Бабієм,  яка відбулася 3 лютого 2026 р.

Український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч, член Спілки письменників України (1939 р.) Степан Чарнецький   народився 21 січня 1884 р. в с. Шмальківці тепер Чортківського району Тернопільської обл.   Він був театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства “Руська бесіда” (1913-1914 рр.) з яким гастролював на Тернопільщині, Львівщині та  Прикарпатті. Автор патріотичного гімну Українських Січових Стрільців “Червона калина” (“Ой, у лузі червона калина похилилася…”, 1914); у співавторстві з Богданом Веселовським написав відому пісню-танго “Прийде ще час”. До слова, після 1939 р. працює науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки (нині – Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України).

Відзначаючи ювілей Степана Чарнецького, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 24  січня провели засідання клубу краєзнавців “Забутий автор “Червоної Калини“.  Бібліотекарі ознайомили присутніх з життям митця і його творчістю, а також представили викладку літератури. Запрошений історик Петро Ганцюк розповів про історичні початки та створення маршу Січових Стрільців, радянські репресії і перше виконання славня УСС у стінах Верховної Ради. Новий виток популярності композиції розпочався 27 лютого 2022 року , коли вона прозвучала у виконанні лідера гурту “Бумбокс” Андрія Хливнюка.