Збудуємо пам’яті – вічний собор.

Згадайте нас – бо ми колись жили…

Щороку в третю неділю травня в  Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Це День пам’яті і скорботи про тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму. Вшановуючи пам’ять жертв політичних репресій та з метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, працівники абонементу ЦМБ ( вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури  міської ради запропонували віртуальним користувачам для перегляду книжкову полицю «Збудуємо пам’яті вічний собор». 

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. 

Книги, представлені на поличках,  висвітлюють  одну з чорних сторінок нашої історії «Великий терор» – масштабну кампанію масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. та сумну статистику смерті під час політичних репресій. 

Кількість жертв політичних репресій в Україні неможливо підрахувати – це неймовірні цифри.  В 1937-1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках проти творчої еліти України. 

Сумним кричущим символом винищення сталінським режимом української інтелігенції, символом Розстріляного відродження, є трагедія родина Крушельницьких.

В 1934-37 рр. Крушельницькі Антін Володимира, Тарас,  Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. 

А ще не видавались книги  “сумнівних авторів”.

На тематичних полицях виставки представлені як документальні книги,  історичні документи, краєзнавчі матеріали так і книги українських письменників, які зазнали тиску тоталітарного більшовицького режиму: 

Двотомне видання Реабілітовані історією. Івано-Франківська область /Уп. Лук’ян Вадзарук;

О.Лавринович “Розстріляне відродження»; 

Золоті рядки української поезії: Розстріляне відродження/ Уп. О.В. Зав’язкін;

Українське Розстріляне відродження. Ad fontes! До першоджерел!”/ Уп. Яременко В. В.;

Розстріляне відродження. Хрестоматія/ Уп. Ю І Хізова, В. В. Щоголев; Сергій Гальченко “Кривава офіра Григорія Косинки”.

Книги  М. Зерова, Юліана Шпола, М. Хвильового, В. Підмогильного, Є. Плужника, Г.Косинки, М. Куліша та інших поетів та письменників “розстріляного відродження”  – книжкова пам’ять всім, хто загинув  в наслідок політичних репресій і всім засланим у табори, а особливо творчій еліті України.

Мільйони людей рішеннями сталінської влади було безпідставно оголошено «ворогами народу», страчено фактично без суду і слідства, приречено на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. Репресій зазнали, як правило, найбільш обдаровані, працьовиті і соціально активні громадяни. 

Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна  раз, вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеологій. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Розстріляні в 1937-38 роках, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них, пам’ятають ті, хто вижив, їх діти, онуки та правнуки…

Пам’ять про “Великий терор” має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Наш обов’язок сьогодні – пам’ятати, передавати нащадкам правду про минуле.

Тож вшануймо пам’ять жертв одного з найстрашніших злочинів проти людяності  хвилиною мовчання та запалимо свічку пам’яті.

 Відповідальні за підготовку заходу – Данилів Л.В., Микитюк У. С.

Інформацію підготувала КирстаО.М.

14.05.2020 року виповнюється 100 років від дня народження української політичної діячки, журналістки, голови ОУН – Слави Стецько.

З метою відзначення ювілейної дати, працівники абонементу ЦБ (вул. К.Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, запропонували своїм онлайн користувачам бібліокомпас “Слава Стецько – символ незламного духу України” (за сторінками книги “Українки в історії ХХ-ХХІ століття”).

Ніна Міщанчук – автор статті, за якою побудована інформація в цікавій, доступній формі знайомить читача з невідомими фактами з життя і діяльності полум’яної патріотки України, державної діячки однієї з найскладніших епох в українській та світовій історії, яка ще за життя стала легендою.

Її називали найзапеклішим ворогом Радянського Союзу, а ще головною бандерівкою.  Цю жінку ненавиділи спецслужби, але любили  щирі українці. 

Життя цієї жінки було бурхливим, цікавим, незвичайним. Вона була однією з тих жінок, які поклали своє життя на вівтар боротьби, пліч-о-пліч зі своїм чоловіком. Яскрава громадська діячка, політик, що змушена була емігрувати за кордон, до кінця життя зоставалася вірною своїй Україні. «Я вірю в Українську націю» – життєве кредо Ярослави Стецько.

Слава Стецько  назавжди залишиться однією з величних постатей новітньої української історії.

Відповідальна за підготовку бібліокомпасу Кирста О. М.

Незабаром всі матусі світу будуть відзначати своє свято – День матері. Чим порадувати матусеньку у цей день, коли все і всі на карантині? Подаруємо своїм мамам щирі слова, тепло сердець і свої долоньки.

Побажання-сердечки

Спробуємо дивувати своїх мам з самого ранку. Ось, до прикладу, заходить матуся готувати сніданок, підходить до холодильника і бачить ось такі побажання-сердечки.

Як думаєте, зрадіє? Безперечно! Тож хутко беремося робити перший подарунок-сюрприз. А для цього нам знадобиться білий та кольоровий папір за вашим смаком, кольорові олівці чи фломастери, стрічка та прищепки.  А ще трохи фантазії і багато любові до своєї матусі – і все неодмінно вийде.

Букет з долоньок

За сніданком треба маму привітати. Для цього можна зробити листівку з яскравим букетом із долоньок! Мамуся буде у  захваті!

Як малювати? Щоб створити такий малюнок можна наносити фарбу на долоню і притискати її до паперу. Коли фарба підсохне, пензликом у центрі долоньки домалювати сердечки. 

Теплі слова для мами

А на звороті ще й написати найприємніші речі саме для твоєї матусі. «Про що ж писати?» – запитаєш ти. Давай спробуємо створити мамин портрет. Словесний. Нижче подані питання, а ти обирай собі те, що підходить. Можеш додати щось своє, адже подані питання – це шаблон, за яким можна написати. Проте, буде дуже круто, якщо ти від нього тільки відштовхнешся і зробиш щось своє.

• Звернення до мами (пиши так, як ти частіше звертаєшся до мами)
• Вітаю тебе з Днем матері!
• Далі розкажи, що тобі найбільше подобається у маминих словах, діях, у одязі, про страви, які вона готує для тебе, у тому, як ви спільно проводити час, тощо.
• На звороті власноруч зробленої листівки старанно та акуратно опиши все, про що хочеш сказати мамі. Це буде найкраща у світі листівка для твоєї мами.
• Тож, до роботи. Порада: спочатку пиши на чернетку, а потім чистесенько перепишеш на листівку.
• Може вийти ось так.