Щороку 2 квітня по всьому світу святкують Міжнародний день дитячої книги — International Children’s Book Day. Цей день привертає увагу всіх дітей та дорослих до того, яку важливу роль відіграють книги в житті юних читачів. Вони відкривають дітлахам двері у великий та незнайомий світ, знайомлять з невідомими раніше істотами, розкривають таємниці життя, сприяють становленню особистості. Це свято книги, дитячої безтурботності та казки. 2 квітня 2025 року завідувачка бібліотеки-філії №9 с. Крихівці Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала та провела для користувачів бібліотеки бібліопортал “Чарівний світ дитинства”. Присутні дізналися про запровадження Міжнародного дня дитячої книги, переглянули книжкову виставку та розповіли про свої улюблені книги.
Кожна книга – це маленький всесвіт, маленьке життя. Книга належить до найвизначніших надбань людської цивілізації. Завдяки їй ми отримуємо доступ до знань. Даниною поваги до книг та авторів, до тих, чий внесок сприяв соціальному та культурному прогресу людства, стало свято – Міжнародний день дитячої книги. Цього дня у бібліотеці-філії №19 (с. Підпечери) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було створено пізнавальний калейдоскоп “Цікаві таємниці книжкової полиці “. До бібліотеки завітали учні місцевого ліцею. Діти ознайомились з новими надходженнями до бібліотеки, з періодикою та обрали собі книги, які заволоділи їхньою увагою з перших сторінок.
Нехай дитяча книга залишиться хорошим другом для юних читачів, а читання дарує радість і приємні миті.
Щороку – 2 квітня, в день народження улюбленого датського казкаря, письменника, романіста, драматурга, поета Ганса Крістіана Андерсена, світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книги в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ. Дитяче читання відіграє важливу роль у розвитку дітей, сприяючи розвитку уяви, творчості та мислення.
2 квітня 2025 року у бібліотеку-філію №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради завітали юні відвідувачі ЗДО «Мрія» старша група «Казочка» з своїми улюбленими вихователями – Тетяною Кіндрат та Христиною Шлемкевич. Дітки з цікавістю полинули у світ чарівних казок, дитячих книг різної тематики, де на них чекали улюблені герої та цікаві повчальні пригоди. Юні відвідувачі заходу з впевненістю розгадували загадки. Щиро дякую усім за підтримку та участь у заході.
Коли ми планували проведення бібліоквесту “Опанас Заливаха: знайти, побачити, почути…” , мабуть самі не здогадувались наскільки це буде непередбачувано, захопливо та неймовірно цікаво!
Тож укутайтесь тепленько, та й слухайте уважненько!
А ми вам розповімо все за порядочком!
А почалось все з того, що бібліотекарі Абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС задумали провести для своїх користувачів (і не тільки) цікавий захід в рамках відзначення року Опанаса Заливахи, так як 2025 рік є ювілейним для митця – 100-річчя від дня народження.
Тож подумали, подумали та й придумали – провести бібліоквест, та не так пошуковий, як пізнавальний, щоб і самим якомога більше дізнатись, тай іншим розповісти.
Тож поїхали….
Стартував бібліоквест “Опанас Заливаха: знайти, побачити, почути…” 1 квітня 2025 року о 16:00 на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС.
Бібліотекарка Тетяна Нємцева підготувала для користувачів книгозбірні біографічну довідку з цікавими фактами з життя живописця, графіка, скульптора, кераміста, дисидента, шістдесятника, політв’язня Опанаса Заливаху. Також вона поділилася з присутніми уривком із статті “Мить на Чумацькому шляху” побратима митця в роки неволі і на волі – Євгена Сверстюка із книги “Блудні сини України” [Київ, 1993 рік]
“Кажуть, визнання ослаблює талант, і деякі визначні художники в Японії починають нове життя під новим іменем, щоб знову вибиватися своїми силами. Для нас це звучить, як красива леґенда. У нас талановитий художник весь час вибивається аж до сивин без небезпеки вибитись, бо на фінішній лежить уже “те, кому положено”.
Опанаса Заливаху, вже геть вибіленого на дощах і вітрах відлиги, морозів і застоїв, “відкрили” аж сьогодні. Власне, ще на початку 60-х знали, що це художник справжній, замовляли йому роботи, які не проходили через прозорі очі всевидючих начальників, потай доручали йому ілюстрування книг, і навіть після повернення з таборів (де він теж залишався художником) давали йому тихенькі замовлення”.
До слова, книга “Блудні сини України” ілюстрована роботами Опанаса Заливахи. Також у виданні багато документальних світлин.
Вийшовши із бібліотеки, попрямували до центральної частини міста (вул. Незалежності, 4), де знайшли єдину мозаїку авторства нашого ювіляра – неймовірну бірюзово-пісочну роботу Опанаса Заливахи з написом «Чим хата багата, тим рада», яка дивом збереглася в місті до наших днів. Раніше там було кафе” Білий камінь,” яке оформлював художник. Коли його закрили, місцеві активісти турбувалися, що буде з великим панно Опанаса Заливахи, яке прикрашало стіну колишнього кафе. Володимир Ковальчук, Михайло Вітушинський, Наталія Голомідова та інші небайдужі відстояли роботу майстра. Тож і в банку, який спочатку відкрився на місці «Білого каменю», і в магазині електроніки, який там працює тепер, панно можна побачити.
Це досить типове для шістдесятих-сімдесятих декоративне панно з оригінальним використанням простих матеріалів. На ті часи це було свіжо, навіть сміливо.
Наступний пункт бібліоквесту – пошук видавництва, в якому в 2016 році вийшов альбом Мирослава Аронця «Опанас Заливаха», робота над яким тривала 5 років.
І таке видавництво ми знайшли!
Це Івано-Франківське видавництво-книгарня “Лілея-НВ” – багатосенсовий атмосферний простір, в котрому хочеться набутися.
Ми завітали туди .
І були надзвичайно подивовані і приємно вражені! Насамперед, захоплюючими розповіддями видавця Василя Іваночка, який виріс у мистецькій родині, в дитинстві мріяв бути художником, закінчив художньо-графічний факультет тоді ще педагогічного інституту і працював вчителем малювання та креслення у Микуличинській загальноосвітній школі.
Тож мав що сказати про відомого митця і як художник.
Він представив нам для огляду аж 3 фотоальбоми Опанаса Заливахи: 1998, 2001, 2016 років. Від них просто неможливо було відірватись і ми довго їх передивлялись.
Через усі полотна Опанаса Заливахи проходить неспокій. Його “Дзвонар” б’є в усі дзвони. Спокійні обличчя його гуцулів стоїчно дивляться, готові зустріти все. Глядач входить з холодного приміщення собору у великому збудженні. Художник відкриває і нагадує, в якому світі ми живемо.
В Опанаса Заливахи є відома картина в кількох варіянтах – “Покрова”: смутна Богоматір великим білим покривалом у своїх білих руках захищає голови малих світу сього – від лиха, від незримого нашестя, від насильства й мору страшного XX віку.
Картина “Пам’ять” – це оплакування без сліз під мертвим оком конвою – сприймається як глухий антагонізм доби. Покрова Богоматері незримо присутня чи не на всіх картинах нашого художника: вона є і в гідності лиця його гуцульських мадонн, суворих старців і задумливих дітей – вона благословляє цей стражденний край на життя всупереч всім силам смерти.
Останній із альбомів (2016року видання), який упорядкував Мирослав Аронець, ми таки придбали. (можете і ви, поки ще він є в продажі). А далі – ми піднялися гвинтовими сходами на другий поверх і мали змогу побачити ліногравюри, створені Опанасом ЗаливахоюА ще Василь Іваночко поділився з нами планами на майбутнє: “Зараз видавництво працює над унікальним альбомом невідомих робіт Опанаса Заливахи – для Музею мистецтв Прикарпаття, де має бути понад 260 рисунків та малюнків”
Кінцева зупинка бібліоквесту – памʼятник Опанасу Заливасі – бронзовий пам’ятник на «стометрівці» – пішохідній вулиці Незалежності в центрі Івано-Франківська. Його автором є скульптор Ігор Семак. Памʼятник зображає «типового» художника в береті, який малює портрет перехожого, що сідає поруч з ним на лавочку. І ми посиділи трішки біля митця, і вас запрошуємо. А ще обов’язково зробіть світлину на пам’ять та при можливості відвідайте місця в Івано-Франківську , про які ми вам розповіли сьогодні. Повірте – воно того варте, адже Опанас Заливаха крізь усі випробування долі проніс палку любов до України, вкладаючи в кожну картину частинку своєї незламної душі.
Відповідальні за підготовку і проведення бібліоквест “Опанас Заливаха: знайти, побачити, почути…” бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Нємцева та завідувачка відділу обслуговування ЦБ Ольга Кирста
“Казка – це золото, що блищить вогником у дитячих серцях” (Г. Андерсен)
2 квітня, в день народження Ганса Крістіана Андерсена, в усьому світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. А з 1956 року Міжнародною радою з дитячої книги присуджується Золота медаль Г. К. Андерсена – це найвища міжнародна нагорода в сучасній літературі. З нагоди цього свята бібліотека-філія №13 (с. Хриплин, вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Золота скарбниця казок світу”. Бібліотекарка розповіла дітям цікаві факти з життя та творчості всесвітньовідомих казкарів світу. Зокрема: Ганс Крістіан Андерсен – це ім’я, яке знайоме кожному, хто любить казку. Його твори зачаровують своєю мудрістю, чарівністю та глибиною, здатною торкнутися серця дітей і дорослих. Незважаючи на важке і злиденне дитинство, Андерсен ріс великим мрійником і фантазером, у його душі завжди жили прекрасні білі лебеді, що давали крила його творчості. Він створив 170 казок, 14 романів і повістей, 50 п’єс, понад 1000 віршів. Його твори перекладені на 125 мов світу. Загальновідомі Брати Грімм (Якоб і Вільгельм). Вони були видатними вченими-мовознавцями. Все своє життя брати збирали та досліджували німецький фольклор. Обробки народних казок, зроблені вченими, прославили їхні імена та познайомили світ з німецькою народною культурою. Ілюстрації до казок створював їх брат-художник Людвіг Еміль Грімм. Твори братів Грімм мали дві версії – “дорослу” і “дитячу”. Річ у тім, що народні оповідки і легенди були доволі жорстокими і кривавими. Їхні твори перекладені 160 мовами світу. Одним із найвідоміших казкарів, яких подарувала світові Франція, без сумніву можна назвати Шарля Перро. Більшість відомих його казок – це адаптовані перекази народних казок, і лише одна його книга є власне авторською – “Казки матінки Гуски”. Як і Брати Грімм свої казки Шарль Перро писав у двох варіантах – “дорослому” і “дитячому”. Як і Андерсен, Перро нервувався, коли його називали казкарем, бо писав серйозні дорослі твори, а ще був придворним і займав там високі посади. Ганс Крістіан Андерсен, Шарль Перро, Брати Грімм навіки вписали свої імена в історію дитячої літератури й долучились до нашого читання і виховання. З їхніми творами можна познайомитись в нашій бібліотеці.
