Бібліотечне культкафе «Під палітуркою»

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
11 лютого 1857 року в селі Угорники Станіславського повіту (нині Коломийський район Івано-Франківської області) в сім’ї греко-католицького священника народилася Ольга Рошкевич – українська перекладачка, збирачка фольклору.

Детальніше

355 років від дня народження Самійла Величка

11 лютого 2025 року виповнюється 355 років від дня народження Самійла Величка — видатного українського козацького літописця, історика та письменника XVII-XVIII століть. Його праці, зокрема “Літопис Самійла Величка”, є важливим джерелом для вивчення історії Української козацької держави, її політичного, соціального та культурного життя. Самійло Величко народився у родині козака, здобув освіту в Київській духовній академії та, почавши службу в армії, став одним із основних учасників козацьких подій того часу. Його літопис, що охоплює період від 1648 до початку XVIII століття, є не лише історичним документом, а й художнім твором, в якому Величко поєднав факти, легенди та власні спостереження. Серед важливих тем, що висвітлює Величко у своєму літописі, — боротьба за незалежність України, життя козаків, соціальні та політичні перипетії, а також взаємодія з різними державами того часу. Його твір став не лише цінним історичним джерелом, а й великим внеском у розвиток української літератури та культури. Ювілей Самійла Величка — це чудова нагода згадати не тільки про самого літописця, а й про важливість збереження історичної пам’яті та культури українського народу.

Детальніше

14 лютого – Міжнародний день ДАРУВАННЯ КНИГ!

Найкращим подарунком завжди була книжка!📚
Тому, закликаємо Вас, наші любі читачі, дарувати книги своїм коханим, рідним, друзям та бібліотекам.💌
💗
Маємо для цього чудовий привід – 14 лютого світова спільнота відзначає День дарування книг!
💗
Отож, любі друзі, даруйте книги, кохайте та дивуйте!
Детальніше

Відеопрезентація “Українець за духом” (до 130-річчя від Дня народження Василя Вишиваного)

“…мені хочеться працювати для України, і я працюю, доки матиму змогу”. (З останніх слів мемуарів Василя Вишиваного)

10 лютого виповнюється 130 років від Дня народження Василя Вишиваного, австрійського ексгерцога, Вільгельма Габсбурга-Лотрінґена,  представника однієї з монарших династій Європи, яка на початку ХХ століття стояла на чолі Австро-Угорщини. Його батько і старший брат претендували на польський монарший престол у разі розпаду імперії. Натомість Вільгельм ще раніше зробив вибір на користь українців і українства. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготовлена відеопрезентація “Українець за духом”, доповнена документальними матеріалами та публікаціями: “Габсбург Вільгельм Франц фон” в книзі Радевич-Винницький Я. Неукраїнці, яким вдячна Україна. – Львів: Апріорі, 2015. – С. 107- 117; “Україна стала для мене рідною і дорогою…” в книзі Юсип Д. Дзвони Чумацького шляху. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. – С. 38-47; віршами та спогадами Василя Вишиваного із сайту “Порохівниця”.

Політичний діяч, полковник легіону Українських січових стрільців та армії УНР, Вільгельм фон Габсбург свідомо став українцем, сподіваючись очолити новоутворену державу на українських землях. “До збруї! До збруї стрільці!/ Зірвіться, ламайте кайдани!”, – закликав своїх побратимів по зброї полковник УСС,  Василь Вишиваний 16 квітня 1918 року. Про ці події він залишив спогади “Українські січові стрільці з весни 1918 року до перевороту в Австрії”, а в 1921 році видав збірку поезій “Минають дні” з присвятою: “Борцям, що впали за долю України”. Після поразки визвольних змагань (1917-1921) Василь Вишиваний став емігрантом. Відень, Мадрид, Париж, Лондон – всюди він підтримував зв’язки з українською діаспорою, вів переговори з провідними політиками Європи про визнання України як держави. 1947 року секретна радянська служба СМЕРШ викрала його з Відня в Київ та судила за шпигунську діяльність. Відомо, що помер Вільгельм фон Габсбург у в’язничній лікарні та похований на Лук’янівському цвинтарі, проте місце поховання досі не відоме, як і багато біографічних фактів.

 

Відповідальна за проведення С.П. Араджіоні.

Детальніше

Репортаж з книжкової полиці “Австрієць з українською душею” (10.02 – 130 р. від дня народження Василя Вишиваного)

“До збруї! До збруї стрільці!
І рідну країну спасайте!
Повстаньте як вірні козацькі сини,
Героями в хату вертайте!”
( Василь Вишиваний )

Заради України Василь Вишиваний пішов із батьківської домівки, розірвав зв’язки з родиною, аристократичними колами Європи, віддав свої молоді роки, високе становище, титули, кошти і, зрештою, заплатив життям для її розбудови. Вільгельм фон Габсбург, на жаль, в Україні ще залишається поза увагою. Його ім’я мало відоме українському суспільству, а статті, що з’являються в пресі чи наукових виданнях, не відповідають суспільному значенню цієї непересічної постаті українських національно-визвольних змагань. 

Відзначаючи 130-ти річчя від дня народження Вільгельма фон Габсбурга – Василя Вишиваного, вшановуючи пам’ять про його щиру любов та відданість українському народу, його участь у  боротьбі за нашу державність, 10 лютого працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, провели репортаж з книжкової полиці “Австрієць з українською душею”. На ній були представлені:

  • Кучабський В., Безручко М. Історія січових стрільців 1917-1919 рр.: воєнно-історичний нарис – К., 2021.
  • Парипа.О., Парипа П. Великі українці без масок: оповідки про життя славетних, видатних, знаменитих і відомих людей Землі Української. – Івано-Франківськ, 2017.
  • Юсип Д. Засурмили сурми, труби: художньо-документальні студії…- Івано-Франківськ, 2014 та інші.  

Він до кінця життя вважав себе українцем і закінчив своє славне життя у золотоверхому Києві, але, на жаль, як арештант, якого радянська влада звинуватила у співпраці з ОУН і західними розвідками. Помер 18 серпня 1948 р. у в’язничній лікарні і похований на Лук’янівському цвинтарі, але місце його останнього прихистку залишається невідомим.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top