16 Лютого 2018
Виставка – адвайзер «Професії, які варто обирати»
16.02.2018 р. в бібліотеці-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури міської ради була організована виставка – адвайзер «Професії, які варто обирати».
Починаючи зі шкільної парти, учні повинні добре орієнтуватися у світі професій, а також актуальних на ринку праці свого регіону.
Бібліотекар ознайомила присутніх з новими професіями і висвітлила важливість та позитивні сторони майбутньої роботи. За допомогою виставки читачі підвищили рівень інформованості з питань профорієнтації, розширили знання про світ професій. Книги представлені на виставці дали відповідь – як знайти головну справу свого життя. Адже вдало зроблений крок – одна з головних соціальних завдань молоді.
Відповідальна Подолецька Г.І.
16 Лютого 2018
Історична довідка “Вічний біль – Афганістан”
Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
25 грудня 1979 року Радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Багатьом із них ніколи вже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні своєї землі.
Брудна, підступна війна…За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, вдовами ставали жінки у мирний час. Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці.З них: 3280 загинули, а 80 пропали безвісти чи потрапили в полон.
Понад 8 тисяч були поранені, 3560 стали інвалідами, Такий рахунок Афгану.
Летять, відлітають у вічність роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті імена воїнів-афганців. Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2004 року 15 лютого відзначається як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Віддаючи данину шани цим воїнам бібліотека-філія № 7 Івано- Франківської МЦБС організувала для широкого кола користувачів книжкову виставку – пам’ять “Час і досі не загоїв рани” і підготувала історичну довідку “ Вічний – біль Афганістан”. Тож схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.
15 Лютого 2018
Година відваги «Болючий щем про тих солдат, які навічно стали журавлями»
15 лютого 2018 року виповнюється 29 років з того дня, коли останній радянський солдат залишив негостинну землю Афганістан, де на протязі десятиліття виконували свій інтернаціональний обов’язок сотні солдатів. Сьогодні ця дата називається як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
З цієї нагоди в бібліотеці – філії №8 (вул. Блавацького,1) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулась година відваги. Переглядаючи відеоролики «Героям афганської війни присвячується», «Афганістан – наша пам’ять і біль» перед очима учнів на екрані розгорталися кадри воєнної хроніки, хвилювали до сліз рядки солдатської поезії, пісні, народжені тією війною. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих хто не дожив, не доспівав, не до кохав особливо в умовах війни, що точиться сьогодні, адже сьогодні Україна захищає на Сході свої кордони, свою землю.
Тож закликаю всіх нас цінувати і плекати власну державу та зміцнювати її непереможний соборний дух!. Вічна пам’ять загиблим!.
Увазі присутніх була представлена виставка – інсталяція «Їхній подвиг буде жити у віках».
15 Лютого 2018
Етнографічний місяцелік “Стрітення Господнє: духовна сутність, містична велич”
15 лютого ми святкуємо Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Це зустріч не зими з весною, а людини з Богом.
15.02.2018 р. протягом дня в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика,5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся етнографічний місяцелік “Стрітення Господнє: духовна сутність, містична велич”.
Є християнські свята, про які знають буквально всі. І можуть в двох словах описати, що ж, власне, відзначають віруючі. Різдво – Христос народився. Великдень – Христос воскрес. А що за свято Стрітення Господнє? Що взагалі означає це незвичне сучасній людині слово – «стрітення»?
Саме це питання розкрила і донесла сутність свята в своїй розповіді бібліотекар читального залу Надія Каретнікова. “Стрітення Господнє – одне з головних свят церковного року. День Стрітення – точка в часі, у якій зустрілися Старий і Новий Завіти, стародавній світ і християнство. Ми маємо зустрітися із Богом у нашому серці, зустріти Бога в тій людині, яка поруч із нами, допомогти їй, таким чином, зробити щось і для власного вічного життя”, – наголосила вона. Адже українці, дорослі і діти, повинні знати і правильно тлумачити значення українських свят, усвідомлювати значення народних традицій та передавати ці знання із покоління до покоління.
Присутні жваво ділилися знаннями стрітенських народних прикмет та традицій освячення свічок і води на свято Стрітення.
Відповідальна за проведення заходу Надія Каретнікова.
15 Лютого 2018
Хвилина пам’яті та патріотизму “Вічна біль – пекуча пам’ять”
15 лютого 2018 року о 12.00 до дня Вшанування учасників бойових дій на території інших держав на абонементі ЦБ (вул.К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася хвилина пам’яті та патріотизму “Вічна біль – пекуча пам’ять”.
Афганістан…Він став синонімом людського лиха. Бібліотекар підкреслила, що афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома. Близько 4 тисяч молодих хлопців – українців загинули на тій війні, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти.
Десять років(1979-1989) збройного протистояння в Афганістані виявилися чи не найтривалішою локальною війною ХХ століття, в якій брали участь і наші земляки. Саме тоді, наприкінці 1979 року, з наших прикарпатських домівок почали брати в Афганістан перших солдатів строкової служби й продовжували забирати їх ще протягом довгих дев’яти років. Жоден військовий призов не обходився без страшного в ті часи слова “Афган”, а на Івано-Франківщину систематично привозили цинкові труни з понівеченими тілами. Їм, двадцятилітнім, було незрозуміло, за які високі ідеали на чужій, щедро политій кров’ю землі гинуть їх побратими. Вони не могли збагнути необхідності вбивати тих, хто чинив опір у власних оселях.
“Афганська” війна поволі забувається новими поколіннями, але для тих, хто воював, і для тих, хто їх чекав з того пекла, Афган ніколи не закінчиться.
Захід призначений для широкого кола користувачів бібліотеки, відповідальна – бібліотекар абонементу ЦБ Лисенко Л.С.