05 березня 2026 р. о 12.00 годині в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся творчий захід в контексті палітри ювілейних дат «Музика серця Олександра Білаша» (до 95 річчя від дня народження О. І Білаша (1931 – 2003), українського композитора жанрів класичної та популярної музики. Захід був проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування. На початку заходу вшанували хвилиною мовчання наших загиблих воїнів, які захищаючи Україну, захищають і українську пісню. Присутні із задоволенням долучилися до світу музики Олександра Білаша, прослухали основні життєві віхи його життєвого і творчого шляху, який народився 6 березня 1931 р. у селі Градизьк Глобинського району (нині Полтавщина). У 1948 – 1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка. 1957 року закінчив Київську консерваторію.

  Іван Якович Франко  –  видатний український письменник, поет, прозаїк, драматург, перекладач, науковець і громадський діяч.

Він – це одна з наймасштабніших постатей української культури, чия творча спадщина налічує понад 6 тисяч творів.

3 березня 2026 р. о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники читального залу ЦБ провели творча зустріч з поетом Миколою Семенюком «Лолин – столиця кохання». Захід об’єднав шанувальників сучасної української поезії, краєзнавців та постійних читачів книгозбірні. Під час зустрічі автор поділився історією створення своїх віршів, розповів про натхнення, яке черпає з рідного краю, його природи, історії та людських доль. Особливе місце у творчості поета посідає село Лолин — простір пам’яті, любові й духовної сили, що стало символічним образом у його поезіях про Івана Франка.

Франко і Лолин… Упродовж усього життя великий письменник жив радощами і болями цього села. Воно ввижалося йому, коли мандрував галицькими дорогами, коли згадував роки своєї молодості. Ми звикли сприймати Івана Франка насамперед як борця, Каменяра, Мойсея, і трагедія закоханого серця поета, яка відкрилась нам у збірці „Зів’яле листя”,  для декого виявилась несподіванкою. Нещасливе кохання видобуло з душі Франка трагічні вірші цієї збірки. Тричі він кохав, і не знаходив відповіді й розуміння. Та повернімося до першого кохання Івана Франка, котре він знайшов у Лолині. Тут запалений у студентські роки вогонь кохання між донькою місцевого пароха Ольгою Рошкевич та Іваном Франком залишив глибокий слід у серці обох. У виконанні автора прозвучали ліричні та філософські вірші, сповнені щирості, теплоти й глибоких почуттів. Слухачі мали можливість не лише почути поетичне слово, а й поставити запитання, поділитися власними враженнями, поспілкуватися з митцем у невимушеній атмосфері.

Творча зустріч стала ще однією яскравою сторінкою культурного життя бібліотеки, подарувала присутнім щирі емоції та вкотре переконала в тому, що поезія живе там, де є любов. Любов до слова, до рідного краю, до людини.

     Цьогоріч Україна відзначає 170-річчя від дня народження Каменяра (27 серпня 1856 року) та 110-ті роковини з дня його смерті, тому 2026 рік офіційно проголошено Роком Івана Франка в Івано-Франківській області.
3 березня 2026 р. о 13:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники читального залу ЦБ провели захід: голосні читання «Рік з Франком у бібліотеках міста». Зустріч в бібліотеці об’єднала поціновувачів українського слова різного віку: студентів, учителів, постійних читачів бібліотеки. Подія стала справжнім святом українського слова і об’єднала гостей книгозбірні та поціновувачів класичної літератури.

Метою заходу було популяризувати творчу спадщину великого поета, привернути увагу до глибини та багатогранності його поезії, а також створити простір для живого звучання художнього слова. Присутні мали змогу не лише послухати поезії Каменяра, а й долучитися до їхнього прочитання. Лунали вірші «Чого являєшся мені у сні?», «Гімн», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», уривки з громадянської та інтимної лірики. Кожен учасник намагався передати власне відчуття ритму, інтонації та глибини слова Івана Франка.

Перед читаннями бібліотекар ознайомила присутніх із ключовими етапами життя і творчості Івана Франка, акцентувала увагу на історичних обставинах створення окремих поезій та їхній актуальності сьогодні. Було підкреслено, що Франко не лише поет, а й мислитель, громадський діяч, перекладач, чия спадщина залишається невичерпним джерелом духовної сили.

В читаннях взяли участь: Дарія Ільків, Оксана Місюк, Василь Загороднюк, Анна Паркулаб, Мирослава Доміна, Володимир Дяченко, Любов Циганок, Роксоляна Дебенко. У залі панувала зосередженість, а після кожного виступу звучали оплески та обговорення. Учасники ділилися власними враженнями, розмірковували над символікою образів, над силою слова, яке й сьогодні підтримує, надихає й спонукає до роздумів.

Особливу атмосферу створили щирість виконання та живі емоції. Декламування поезій супроводжувалося короткими розповідями бібліотекаря про історію написання творів, їхню символіку та значення у творчій спадщині письменника. Відвідувачі відзначили актуальність поезій Франка, їхню внутрішню силу, громадянський пафос і тонку лірику, що й сьогодні знаходить відгук у серцях читачів.

До заходу було оформлено тематичну книжкову виставку «Рік Франка в Івано-Франківську: читати сьогодні» з творами письменника та літературознавчими матеріалами про його життя і діяльність.

Захід став не лише вшануванням пам’яті великого українського письменника, а й нагодою для живого спілкування, обміну думками та відкриття нових граней творчості Іван Франко.

«Голосні читання» вкотре довели: слово Франка живе, глибоке й
напрочуд сучасне.

 2 березня 2026 р. о 12:00 у Читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Подорож на Кон-Тікі» – пригодницької історичної драми, заснованої на реальних подіях. 4300 миль відкритого океану, штормові хвилі, акули, виснаження й повна ізоляція від світу. Але найбільше випробування – то не стихія…
«Подорож на Кон-Тікі» – норвезький пригодницький історичний фільм режисерів Йоакіма Рьоннінґа та Еспена Сандберга про небезпечну морську експедицію 1947 року. Він розповідає історію Тура Хейєрдала — норвезького дослідника, який вирішив довести, що Полінезія могла бути заселена людьми з Південної Америки, які переплили Тихий океан на примітивному плоту «Кон-Тікі».

Хейєрдал зібрав команду із п’яти чоловіків, побудував пліт із бальсового дерева й відправився з Перу до Полінезії, долаючи понад 4300 миль Тихого океану в суворих умовах: штормами, акулами, спрагою та безлюдністю навколо. Фільм показує не лише фізичну боротьбу з океаном, але й внутрішні конфлікти між героями і їхню непохитну віру у свою місію.
Стрічка вирізняється масштабною постановкою та майже документальною увагою до деталей. Океан у фільмі — це повноцінний герой. Камера постійно працює з водною стихією: безкраї горизонти, штормові хвилі, сцени з акулами зняті так, що глядач буквально відчуває хитання плоту. Багато сцен створювалися у відкритому морі, що додає реалістичності. Візуально стрічка нагадує класичні пригодницькі фільми — без надмірної комп’ютерної графіки, з акцентом на природність.
Головну роль виконав Пол Сверре Валгейм Гаген. Його Тур не романтизований герой, а людина з одержимою ідеєю, яка ризикує не лише життям, а й родиною заради наукової правди. Персонажі команди виписані без пафосу: кожен має страхи, сумніви, але саме це робить історію живою. Фільм не перевантажений діалогами — багато емоцій передається через мовчання, погляди, довгі кадри океану. Це додає глибини й атмосферності. Стрічка була номінована на премію Оскар у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» та привернула міжнародну увагу до історії реальної експедиції Тура Хейєрдала. «Кон-Тікі» — це спокійний, але напружений фільм без зайвої мелодрами. Він не намагається шокувати, а натомість поступово занурює у відчуття ізоляції, небезпеки й людської впертості. Після перегляду залишається не стільки адреналін, скільки повага до сили переконання і мужності.
Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/

 Щорічно вся Україна вшановує славетну і незабутню Лесю Українку. Письменниця постає перед нами все в більшій величі, все в більшій славі, її ім’я яскраво світить на осяйнім видноколі вітчизняної літератури і культури загалом.
25. 02. 2026 р. о 12.00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели літературний портрет “Одержима любов’ю” (до 155-річчя від дня народження Лесі Українки).
Бібліотекарі підготували до заходу розгорнуту інформацію про життя та творчість поетеси, письменниці, культурного діяча свого часу. З‘явившись на межі двох століть і двох епох, її творчість стала однією з вершин української літератури, а талант проявився в багатьох царинах літературної творчості – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці. “Леся Українка належить до митців, які пережили свій час, а її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і водночас видатним набутком світової літератури…”, – так розпочала свій виступ бібліотекар читального залу Надія Каретнікова.
Надзвичайно вдало відтворили емоційну гаму поезії Лесі Українки письменниця і художниця Дебенко Роксоляна. Вона прочитала поезії: “Конвалія”, “Мій шлях ”, «Мріє не зрадь», “Без надії сподіваюсь”. Активна читачка нашої бібліотеки Дарія Дмитрівна розповіла про драму-феєрію «Лісова пісня» та зачитала монолог Мавки, а також прочитала свої улюблені поезії Лесі Українки. Присутні на заході мали змогу прослухати пісні на слова Лесі Українки у виконанні сучасних естрадних виконавців: Артема Пивоварова, Ольги Полякової, сестер Тельнюк, Галини Конах.
Захід організовано за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».
До заходу бібліотекарі презентували тематичну книжкову виставку “Ти себе Українкою звала…”.