22 січня в Україні відзначається День Соборності України. Цього дня у 1919 році був проголошений Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. З нагоди відзначення цього 22 січня 2026 р. о 12:00 в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники читального залу ЦБ спільно з літературним клубом «Об’єднання творчих сердець » провели захід: годину патріотичної поезії «Від Соборності України – до єдності української нації».
Бібліотекарка читального залу Дубовська Оксана розпочала захід зі вступного слова: сьогодні ми зібралися не просто поговорити про історичну дату. Ми зібралися, щоб відчути слово, яке понад сто років тримає Україну разом. Це слово — Соборність. Його змістова наповненість була і залишається актуальною, оскільки вона є символом незалежної соборної України. На заході були озвучені основні етапи становлення української державності, єдності українського народу у боротьбі за відстоювання національних інтересів. Цей складний шлях Україна пройшла і проходить з упевненістю, що іншого не дано. На цьому шляху були драматичні та трагічні події, за соборність України боролися і віддали життя мільйони українців і сьогоднішня російсько – українська війна є підтвердженням того, що соборність держави потрібно завжди відстоювати і захищати. Це підтверджується багатьма історичними фактами, історичними дослідженнями. Ці праці є у фонді Читального залу, які були презентовані присутнім: Богдан Якимович «Україна та українці: події далекі і близькі», Володимир Литвин «Ілюстрована історія України», Володимир Сергійчук «Українська соборність», Микола Міхновський «Одна, єдина, нероздільна, вільна самостійна Україна…», Юрій Мицик «Історія України», Сергій Соколов «Історія в моментах…» Ярослав Грицак «Нарис історії України»… На основі цих та інших досліджень присутнім була доведена аргументована інформація про складні перипетії становлення Української Соборності та висновки, які робить сьогоднішня Україна у теперішніх воєнних реаліях. Учасники літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець» читали свої авторські вірші на патріотичну тематику.
Бібліотекарами Читального залу була створена тематична виставка книг, що висвітлюють тему Соборності України.

Молодий я,молодий
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій,—
Пожартуєм для розваги!
                          П. Тичина

21 січня 2026 року о 12: 00 в Читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Департаменту культури МЦБС Івано-Франківська у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування відбулася презентація творчості «… На межі двох епох» (до 135-річчя від дня народження Павла Тичини (1891-1967), українського поета). На заході було представлено життєвий і творчий шлях Павла Тичини. Він народився 27 січня 1891 року в селі Піски Чернігівської губернії, перший свій вірш надрукував 1906 року. На помежів’ї 19-20 століть набуває більшої динаміки літературно-мистецьке життя в Україні. Активно у цей процес включається і Павло Тичина.

   19 листопада 2026 р. о 12:00 у Читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Не дивися вгору». «Не дивися вгору» (Don’t Look Up, 2021) — сатирична комедійна драма режисера Адама МакКея. Двоє астрономів (у виконанні Леонардо Ді Капріо та Дженніфер Лоуренс) відкривають комету, яка знищить Землю. Вони намагаються попередити людство, але стикаються з байдужістю політиків, медіа та суспільства.

Головні теми фільму: ігнорування наукових фактів, маніпуляції медіа, популізм у політиці, кліматична криза (як алегорія), культура хайпу. «Не дивися вгору» — це зла, гучна й водночас тривожно точна сатира на сучасний світ. Фільм використовує абсурд як головну зброю, показуючи, як навіть неминуча катастрофа може стати предметом політичних торгів, телевізійного шоу та мемів у соцмережах.

Найсильніша сторона стрічки — її актуальність. Реакція суспільства на комету виглядає карикатурною, але лякає саме тим, що легко впізнається: заперечення науки, розваги замість відповідальності, культ рейтинґів і вигоди. Леонардо Ді Капріо та Дженніфер Лоуренс переконливо передають відчай людей науки, які кричать у порожнечу.
Водночас фільм не ідеальний. Його часто критикують за надмірну прямолінійність — меседж настільки очевидний, що часом здається, ніби глядача повчають. Довгий хронометраж і повторювані жарти можуть втомлювати. Попри це, «Не дивися вгору» — важливе кіно. Воно не стільки розважає, скільки ставить незручне питання: що має статися, аби ми перестали заплющувати очі на реальні загрози? Це фільм, після якого сміх швидко змінюється гірким післясмаком. Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/