Є вулиці, які просто ведуть з точки А в точку Б, а є ті, що зберігають пам’ять, голоси і цілі історії. Це не просто книжка, це спроба почути місто уважніше, побачити знайоме інакше.

 04.05. 2026 р. о 11:40 працівники читального залу ЦБ (Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася презентація літературно-краєзнавчого альманаху «Вулиця Гната Хоткевича», присвяченого історії міського простору, його культурному значенню та людським долям, пов’язаним із цією локацією. Метою заходу була популяризація краєзнавчої літератури, збереження історичної пам’яті та залучення громади до осмислення культурної спадщини міста.

Учасниками заходу стали представники творчої інтелігенції, автори альманаху, краєзнавці, бібліотекарі та читачі. Член Національної спілки письменників України, заступник голови обласної організації НСПУ і упорядник альманаху Василь Іванович Бабій сказав вступне слово і поділився своєю творчістю. Під час презентації було висвітлено ідею створення видання, особливості його структури та тематику матеріалів. Автори альманаху: Тетяна Торак, Леся Геник, Оксана Місюк, Наталя Радиш, Тетяна Дух і Юлія Манякіна поділилися власною творчістю. Особливу увагу було приділено значенню локальної історії як складової національної пам’яті. Гостя книгозбірні Галина Угрина розповіла цікаві факти про історію вулиці Гната Хоткевича і поділилася спогадами про те, як виглядала вулиця в минулі роки.

Захід супроводжувався обговоренням, під час якого присутні мали змогу поставити запитання, поділитися власними спогадами та висловити думки щодо збереження історико-культурної спадщини.

Презентація пройшла в теплій, зацікавленій атмосфері, сприяла активному діалогу між авторами та аудиторією, а також підвищенню інтересу до літератури. Захід засвідчив важливість подібних ініціатив для розвитку культурного життя громади та формування усвідомленого ставлення до історії міста.

Історія Софії Ґалечко – це історія жінки, котра випередила свій час, стала першою жінкою із військовим званням хорунжа Українських Січових Стрільців.

5.05. 2026р. о 12.00  працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели історичну розвідку «Софія Ґалечко – перша українська жінка-офіцер» (до 135-річчя від дня народження Софії Ґалечко)

 Бібліотекарі підготували до заходу розгорнуту інформацію про  життєвий шлях Софії Галечко – української військової та громадської діячки, яка народилася в українсько-польській родині 3 травня 1891 року на Галичині. З юності була залучена до національного руху, входила до організації Пласт, яка виховувала активну й свідому молодь. Освіту здобувала у Львівському університеті, де вивчала філософію — не лише як науку, а як спосіб мислити про свободу. Та історія різко змінила її маршрут. З початком Першої світової війни Софія вступила до лав Легіону Українських Січових Стрільців. І це не був символічний жест — вона стала однією з перших жінок-офіцерів у цьому підрозділі. Уявіть: час, коли жінкам часто відводили роль тилу, а вона — на передовій, зі зброєю і відповідальністю. Вона брала участь у боях, зокрема на горі Маківка — одному з ключових епізодів боротьби січових стрільців. За хоробрість отримала відзнаки, але її справжня «нагорода» була інша — право стояти поруч із чоловіками як рівна. «Мої мрії здійснилися – працюю для України, йду кувати кращу долю… Кинула я книжки, науку, старий, спокійний Ґрац, забула про рідню, про іспити й увесь світ… Крила вистрілили з рамен і лечу на стрічу сонцю золотому. Чи спалить воно мене, чи загріє своїм огнем?», – писала Софія у щоденнику. Софія Галечко залишилася в історії як символ жіночої відваги в українському визвольному русі. Вона ніби розсунула рамки свого часу — і заплатила за це високу ціну.

  Цікавим доповненням до заходу були тематичні відео.  Захід організовано за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».  До заходу бібліотекарі презентували тематичну книжкову викладку  «Жінки в Легіоні Українських Січових Стрільців».

  Екологічні права молоді в Україні сьогодні стикаються з безпрецедентними викликами, зумовленими військовою агресією, яка руйнує довкілля та обмежує доступ до безпечного середовища. Основні проблеми включають забруднення повітря і води, накопичення відходів, зміну клімату та низьку екокультуру. Молодь активно долучається до захисту екологічних прав, ековолонтерства та прийняття рішень, що є критичним для сталого майбутнього. Ці права регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Закон про охорону атмосферного повітря», «Закон про управління відходами», «Закон про природно-заповідний фонд України», Водним та земельним кодексами України. Основний документ – це Конституція України (ст. 50).

04.05. 2026 р. о 11:40 працівники читального залу ЦБ (Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в рамках засідання правового клубу «Діалог» провели лабораторію права «Екологічні права молоді: сучасні виклики». Захід відбувся у співпраці з Івано-Франківським ліцеєм № 4 (вчитель правознавства Мартинюк Михайло Петрович).

Керівник правого клубу «Діалог» Роксоляна Дебенко у вступі до заходу  розкрила основні сучасні виклики для екологічних прав молоді: 1) Вплив військових дій: руйнування екосистем, забруднення ґрунтів та водойм, що загрожує здоров’ю та створює довгострокові екологічні ризики. 2) Кліматичні зміни: діти та молодь є найбільш вразливими до наслідків зміни клімату, що вимагає негайних дій та залучення до прийняття рішень. 3) Доступ до екологічної інформації: необхідність гарантування права на достовірну інформацію про стан довкілля, яке страждає від війни. 4) Екологічна освіта та культура: необхідність формування екологічної свідомості, активної громадянської позиції та переходу до свідомого споживання.

На засіданні інформували по темі, надавали коментарі та консультації фахівці відділу надання безоплатної правової допомоги в Івано-Франківській області.  Юристи Ангеліна Іванишин та Вікторія Лашта змістовно та цікаво розповіли про екологічні права молоді. Для більш активного обговорення теми була проведена інтерактивна вікторина. Аналізуючи та розбираючи конкретні ситуації, учні 9-х класів ліцею № 4 мали змогу проявити свої знання, ерудицію, обізнаність з екологічного права. Захід супроводжували короткі тематичні відеоматеріали.

Увазі присутніх була презентована тематична виставка  “Екологія та екологічні права молоді: сучасні виклики”.

 Сьогодні, 28 квітня, народилася відома українська письменниця, журналістка, мемуаристка Ірина Володимирівна Жиленко. 28 квітня 2026 р. о 12.00 годині в  читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід посвята ювіляру    “Я крізь життя пройшла мов промінь” (до 85-річчя від дня народження Ірини Жиленко). Захід був проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування.

На початку заходу вшанували хвилиною мовчання загиблих воїнів. Бібліотекар ІІ категорії Віра Полатайко ознайомила присутніх з  життєвим і творчим шляхом Ірини Жиленко. Народилася письменниця у м. Києві. Після закінчення вечірньої середньої школи працювала вихователькою дитсадка, паралельно вступивши на філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який заочно закінчила в 1964 році. Письменницький доробок Ірини Жиленко охоплює низку творів для дітей: “Двічі по два дорівнює кульбабці”, “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”. Загалом з-під пера Ірини Жиленко вийшло близько двадцяти книг.

У 1987 р. авторку нагородили літературною премією імені Володимира Сосюри, а в 1996 р. вона отримала найпрестижнішу в Україні творчу відзнаку – Національну премію імені Тараса Шевченка.

У своїй творчості письменниця переважно змальовувала красу й домашній затишок: сад, шлюбне життя та сім’ю, природу, інтер’єр. Втім, поміж цим гедонізмом та ідилією іноді простежуються похмурі відтінки меланхолії та роздумів про смерть. Присутні мали змову ознайомитися з відео про поетичну творчість письменниці та спогади її сучасників.

 Захід організовано і за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».

  27 квітня 2026 р. о 12:00 у читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Буремний перевал» (2026). Перегляд цього фільму — це не про комфорт. Це досвід, який або захоплює, або відштовхує, але байдужим він не залишає.

Нова екранізація класичного роману Емілі Бронте смілива, місцями провокативна і дуже сучасна. Режисерка подає знайому історію не як стриману драму, а як бурю емоцій, пристрасті та внутрішніх конфліктів, де любов і руйнування йдуть поруч.  Візуально фільм вражає: похмурі пейзажі, готична атмосфера, світло і тіні — усе працює на відчуття напруги. Багато глядачів відзначають саме сильну стилістику й емоційну наповненість кадру, але водночас це не класичний «Буремний перевал». Стрічка дуже вільно трактує оригінал, через що викликає суперечливі реакції: хтось називає її «абсолютною досконалістю», а хтось надто поверхневою і спрощеною. Тут менше глибокої психології роману і більше пристрасті, тілесності та сучасного погляду на стосунки. Іноді це виглядає як стиль понад зміст, де краса кадру затьмарює драму персонажів.

Це фільм не про кохання, це фільм про залежність, біль і неможливість відпустити.  Бо «Буремний перевал» — це завжди про одне: почуття, які сильніші за людей.

Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/