Цьогоріч Україна відзначає 170-річчя від дня народження Каменяра (27 серпня 1856 року) та 110-ті роковини з дня його смерті, тому 2026 рік офіційно проголошено Роком Івана Франка в Івано-Франківській області.
3 березня 2026 р. о 13:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники читального залу ЦБ провели захід: голосні читання «Рік з Франком у бібліотеках міста». Зустріч в бібліотеці об’єднала поціновувачів українського слова різного віку: студентів, учителів, постійних читачів бібліотеки. Подія стала справжнім святом українського слова і об’єднала гостей книгозбірні та поціновувачів класичної літератури.

Метою заходу було популяризувати творчу спадщину великого поета, привернути увагу до глибини та багатогранності його поезії, а також створити простір для живого звучання художнього слова. Присутні мали змогу не лише послухати поезії Каменяра, а й долучитися до їхнього прочитання. Лунали вірші «Чого являєшся мені у сні?», «Гімн», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», уривки з громадянської та інтимної лірики. Кожен учасник намагався передати власне відчуття ритму, інтонації та глибини слова Івана Франка.

Перед читаннями бібліотекар ознайомила присутніх із ключовими етапами життя і творчості Івана Франка, акцентувала увагу на історичних обставинах створення окремих поезій та їхній актуальності сьогодні. Було підкреслено, що Франко не лише поет, а й мислитель, громадський діяч, перекладач, чия спадщина залишається невичерпним джерелом духовної сили.

В читаннях взяли участь: Дарія Ільків, Оксана Місюк, Василь Загороднюк, Анна Паркулаб, Мирослава Доміна, Володимир Дяченко, Любов Циганок, Роксоляна Дебенко. У залі панувала зосередженість, а після кожного виступу звучали оплески та обговорення. Учасники ділилися власними враженнями, розмірковували над символікою образів, над силою слова, яке й сьогодні підтримує, надихає й спонукає до роздумів.

Особливу атмосферу створили щирість виконання та живі емоції. Декламування поезій супроводжувалося короткими розповідями бібліотекаря про історію написання творів, їхню символіку та значення у творчій спадщині письменника. Відвідувачі відзначили актуальність поезій Франка, їхню внутрішню силу, громадянський пафос і тонку лірику, що й сьогодні знаходить відгук у серцях читачів.

До заходу було оформлено тематичну книжкову виставку «Рік Франка в Івано-Франківську: читати сьогодні» з творами письменника та літературознавчими матеріалами про його життя і діяльність.

Захід став не лише вшануванням пам’яті великого українського письменника, а й нагодою для живого спілкування, обміну думками та відкриття нових граней творчості Іван Франко.

«Голосні читання» вкотре довели: слово Франка живе, глибоке й
напрочуд сучасне.

 2 березня 2026 р. о 12:00 у Читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Подорож на Кон-Тікі» – пригодницької історичної драми, заснованої на реальних подіях. 4300 миль відкритого океану, штормові хвилі, акули, виснаження й повна ізоляція від світу. Але найбільше випробування – то не стихія…
«Подорож на Кон-Тікі» – норвезький пригодницький історичний фільм режисерів Йоакіма Рьоннінґа та Еспена Сандберга про небезпечну морську експедицію 1947 року. Він розповідає історію Тура Хейєрдала — норвезького дослідника, який вирішив довести, що Полінезія могла бути заселена людьми з Південної Америки, які переплили Тихий океан на примітивному плоту «Кон-Тікі».

Хейєрдал зібрав команду із п’яти чоловіків, побудував пліт із бальсового дерева й відправився з Перу до Полінезії, долаючи понад 4300 миль Тихого океану в суворих умовах: штормами, акулами, спрагою та безлюдністю навколо. Фільм показує не лише фізичну боротьбу з океаном, але й внутрішні конфлікти між героями і їхню непохитну віру у свою місію.
Стрічка вирізняється масштабною постановкою та майже документальною увагою до деталей. Океан у фільмі — це повноцінний герой. Камера постійно працює з водною стихією: безкраї горизонти, штормові хвилі, сцени з акулами зняті так, що глядач буквально відчуває хитання плоту. Багато сцен створювалися у відкритому морі, що додає реалістичності. Візуально стрічка нагадує класичні пригодницькі фільми — без надмірної комп’ютерної графіки, з акцентом на природність.
Головну роль виконав Пол Сверре Валгейм Гаген. Його Тур не романтизований герой, а людина з одержимою ідеєю, яка ризикує не лише життям, а й родиною заради наукової правди. Персонажі команди виписані без пафосу: кожен має страхи, сумніви, але саме це робить історію живою. Фільм не перевантажений діалогами — багато емоцій передається через мовчання, погляди, довгі кадри океану. Це додає глибини й атмосферності. Стрічка була номінована на премію Оскар у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» та привернула міжнародну увагу до історії реальної експедиції Тура Хейєрдала. «Кон-Тікі» — це спокійний, але напружений фільм без зайвої мелодрами. Він не намагається шокувати, а натомість поступово занурює у відчуття ізоляції, небезпеки й людської впертості. Після перегляду залишається не стільки адреналін, скільки повага до сили переконання і мужності.
Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/

 Щорічно вся Україна вшановує славетну і незабутню Лесю Українку. Письменниця постає перед нами все в більшій величі, все в більшій славі, її ім’я яскраво світить на осяйнім видноколі вітчизняної літератури і культури загалом.
25. 02. 2026 р. о 12.00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели літературний портрет “Одержима любов’ю” (до 155-річчя від дня народження Лесі Українки).
Бібліотекарі підготували до заходу розгорнуту інформацію про життя та творчість поетеси, письменниці, культурного діяча свого часу. З‘явившись на межі двох століть і двох епох, її творчість стала однією з вершин української літератури, а талант проявився в багатьох царинах літературної творчості – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці. “Леся Українка належить до митців, які пережили свій час, а її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і водночас видатним набутком світової літератури…”, – так розпочала свій виступ бібліотекар читального залу Надія Каретнікова.
Надзвичайно вдало відтворили емоційну гаму поезії Лесі Українки письменниця і художниця Дебенко Роксоляна. Вона прочитала поезії: “Конвалія”, “Мій шлях ”, «Мріє не зрадь», “Без надії сподіваюсь”. Активна читачка нашої бібліотеки Дарія Дмитрівна розповіла про драму-феєрію «Лісова пісня» та зачитала монолог Мавки, а також прочитала свої улюблені поезії Лесі Українки. Присутні на заході мали змогу прослухати пісні на слова Лесі Українки у виконанні сучасних естрадних виконавців: Артема Пивоварова, Ольги Полякової, сестер Тельнюк, Галини Конах.
Захід організовано за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».
До заходу бібліотекарі презентували тематичну книжкову виставку “Ти себе Українкою звала…”.

  Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого. Свято було проголошене ЮНЕСКО у 1999 році з метою збереження мовного різноманіття та підтримки багатомовності у світі. Мова – це не тільки засіб спілкування, а й надзвичайно велика цінність будь якого народу. Це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь.

23 лютого 2026 року в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської бібліотеки відбулася поетична година «Ну що б, здавалося, слова…». Відвідувачам бібліотеки була запропонована виставка патріотичної літератури «О, слово рідне! України слава». Присутні з інтересом цікавилися книгами та ознайомлювалися із поданою бібліотекарями інформацією про нашу рідну мову, цікавими виявились для них і статті, представленні на виставці.
Відеочитання віршів — це сучасна та креативна форма відзначення Міжнародного дня рідної мови, вони об’єднують учасників, допомагають відчути красу слова й підкреслюють значення рідної мови як духовного скарбу народу. Бібліотекарі читального залу, в рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови, записали відеочитання віршів про українську мову. Метою читань стала популяризація української мови, формування мовної культури та виховання поваги до духовної спадщини українського народу. Відеочитання стали вагомим внеском у популяризацію українського слова та ствердили важливість збереження і розвитку рідної мови як невід’ємної складової національної культури й духовності.

23 лютого 2026 р. о 12:00 у Читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Остання пісня». «Остання пісня» (2010) — екранізація роману Остання пісня, знята режисеркою Джулі Енн Робінсон за сценарієм Ніколас Спаркс. Головні ролі виконали Майлі Сайрус та Ліам Гемсворт. Події розгортаються в атмосферному приморському містечку, де літо стає простором для внутрішніх змін. Пейзажі океану, тепле світло заходів сонця, тиха музика, усе це створює ніжний, трохи ностальгійний настрій. Візуально фільм дуже «світлий», але емоційно – доволі болючий. Це щемка історія про батьків і дітей, про перше кохання і другий шанс. У центрі сюжету підлітка Ронні, яка змушена провести літо з батьком, з яким давно втратила близькість. Спершу між ними образа й відчуження, але згодом настає поступове примирення, яке відбувається через музику. Їх поєднує музика, зокрема фортепіано як символ невисловлених почуттів. Саме через мистецтво герої знаходять спосіб сказати одне одному те, що роками замовчували. Фільм побудований на простих, але сильних емоціях. Тут немає складної драматургії чи несподіваних поворотів, усе розвивається передбачувано, проте щиро. Особливо зворушливою є лінія стосунків доньки й батька: саме вона додає стрічці глибини та змушує замислитися про спілкування з рідними, який ми часто відкладаємо «на потім». «Остання пісня» — це кіно для тих, хто не боїться сліз і цінує теплі, світлі історії. Воно прощальне й водночас життєствердне: про те, що любов у різних її проявах залишається з нами навіть тоді, коли звучить останній акорд.

Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/