135 років від дня народження Івана Федорака.
Іван Федорак – народний вчитель, письменник, громадський та культурний діяч. Народився в селі Іллінці, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область), в родині, де кожен день був сповнений праці та відданості землі. Його батько, Федір, був справжнім майстром і знавцем ремесел, вмів створювати чудові вироби з дерева та шкіри, а також обробляти землю. З ранніх років Іван розумів, що без освіти важко подолати життєві труднощі, і тому, коли йому виповнилося 12 років, батько відправив його до Коломийської гімназії. Це було важке рішення, адже хлопець залишав рідну домівку, але він розумів, що знання відкриють йому нові горизонти. У гімназії Іван показав себе старанним учнем, спраглим до нових знань, що підтвердило його велике бажання змінювати своє життя. Він, як і його батько, був людиною дії, готовою до самовдосконалення і служіння рідному краю. Репресований, Іван Федорак гірко сумував за рідним краєм і учнями, перебуваючи в Караганді. Тут, серед далеких степів, він написав спогади, що стали важливим свідченням його життєвого шляху — «Мій шлях». Завдяки невтомній праці своїх земляків, зокрема Миколи Плав’юка та Яреми Гояна, у 2003 році побачило світ нове видання його творів під назвою «Безіменні плугатарі». У книзі зібрані повісті, що вражають глибиною і силою народної душі: «Веселий гамір», «Безіменні плугатарі», «Танок смерті», а також комедії, що підносять дух нації: «Депутати до Відня» та «Побережники».