Година цікавої публікації “Слава Стецько – символ незламного духу України”

   14 травня 1920 року, 105 років тому, в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині в багатодітній українській сім’ї, де любов до України була не просто словами, а життям, народилася Ганна-Євгенія Музика, одна з провідних діячок ОУН(б) та Антибільшовицького блоку народів,  дружина одного з очільників ОУН – Ярослава Стецька, яка стала відома світові під іменем Слави Стецько  (1920 – 2003).

 Своє життя вона присвятила боротьбі за незалежність України та утвердження її державності.

 

 В цей день, 14 травня 2025 року о 14 год,  з нагоди 105-ї річниці від дня народження видатної української діячки світового національно-визвольного та антибільшовицького рухів, на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС провели годину цікавої публікації  за статтею Ніни Міщанчук  “Слава Стецько – символ незламного духу України”, яка опублікована в книзі “Українки в історії ХХ – ХХІ століття”. Ніна Міщанчук – авторка статті, в цікавій, доступній формі знайомить читача з невідомими фактами з життя і діяльності полум’яної патріотки України, державної діячки однієї з найскладніших епох в українській та світовій історії, яка ще за життя стала легендою.

Детальніше

Літературний портрет “Письменник незвичайної долі!”

  На зображенні може бути: ‎1 особа та ‎текст «‎ص 16 квиня 130 pokib тому народився одивсятодось(феодой) Годось (Феодойй) Стефановича Осмачка [1895 [1895-1962] noem, прозалйк, перекладан украйнського зарубюжжя‎»‎‎
   3 (16) травня 1895 року, 130 років тому, народився Тодось Осьмачка (1895 – 1962) – український поет-імпресіоніст, прозаїк, перекладач, педагог, громадський і політичний діяч, людина складної долі.
Цього дня на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради користувачам представили літературний портрет “Письменник незвичайної долі”, яким ознайомили з цікавими фактами біографії Тодося Осьмачки, письменника, який “перелив Україну у слово”:
«Моя тужлива Україно,
Таку тебе я полюбив
І за твою одну сльозину
Навіки голову згубив»
/Тодось Осьмачка/
   Представляючи матеріали однойменної книжкової виставки-викладки, бібліотекарка підкреслила, що цьому талановитому українському письменнику випало жити і творити в нелегкі часи сталінських репресій, війни та голоду, пройти табори для переселенців, тюрми та психлікарні, пізнати на власному досвіді нелегке життя в еміграції.
За кордоном були написані поетичні та прозові твори, які здобули Тодосю Степановичу славу видатного майстра західноєвропейської та заокеанської української діаспори і всієї України.
Все життя Тодося Осьмачки було наповнене стількома злигоднями і таким болем, ніби увібрало в себе десятки мученицьких життів. Його мистецтво – сердечна рана. Поет-вигнанець хотів бодай лише словом повернутися до рідного порога.
Україна в гіперболізованій інтерпретації поета набуває універсального сенсу, досконалого символу Великої Матері (Magna Mater), в якому помітні інтертекстуальні сліди фольклорного дискурсу, що безпосередньо відображає народне світоуявлення, постає осереддям божественного космосу:
Шляхи мої неміряні,
гори мої неважені,
звірі мої не наджені,
воли мої не ношені,
риба у них не ціджена,
птахи мої не злякані,
діти мої не лічені,
щастя моє не злежане…
Оце така я в тебе матінка,
в руці Господній
Україна синєнебая!
Детальніше

Літературний портрет “Письменник незвичайної долі”

3 (16) травня 1895 року, 130 років тому, народився Тодось Осьмачка (1895 – 1962) – український поет-імпресіоніст, прозаїк, перекладач, педагог, громадський і політичний діяч, людина складної долі. Цього дня на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради користувачам представили літературний портрет “Письменник незвичайної долі”, яким ознайомили з цікавими фактами біографії Тодося Осьмачки, письменника, який “перелив Україну у слово”:
«Моя тужлива Україно,
Таку тебе я полюбив
І за твою одну сльозину
Навіки голову згубив»
/Тодось Осьмачка/
Детальніше

Інформ-досьє “Ірина Фаріон: Жінка – Титан”

Сьогодні, 29 квітня, День народження Ірини Фаріон, полум’яної захисниці української мови, культури та національної ідентичності. Їй було б 61, та 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика було вчинено підлий замах на її життя. Був день. По вулицях ходили люди. А вбивця спокійно чатував на свою жертву кілька тижнів під її будинком. Постріл був професійний, у скроню. Через кілька годин Ірина Фаріон померла в лікарні. Вона передчувала свою смерть: “Я не боюсь своєї смерті. Такі, як я, своєю смертю не вмирають!” Українська мовознавиця, педагогиня, науковиця, докторка філологічних наук,  професорка, політик, народна депутатка Верховної Ради України VII скликання (2012–2014), колишня голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань науки і освіти, політична та громадська діячка, публіцистка, блогерка, член Політради ВО “Свобода” (2005 – 2024)… Депутатка Верховної Ради України від ВО  “Свобода” Оксана Савчук так сказала про Ірину Фаріон: “Це велична жінка. Ірина Дмитрівна – це особистість, яка завжди говорила прямо все, що думає. Неймовірно ерудована, цікава, щира, безапеляційна, красива, багатогранна”.
Детальніше

Ювілейна посвята “Тріумф та трагедія Миколи Зерова”

26 КВІТНЯ 1890 РОКУ, 135 РОКІВ ТОМУ, НАРОДИВСЯ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ, ТАЛАНОВИТИЙ ПЕРЕКЛАДАЧ І ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ – МИКОЛА ЗЕРОВ.
“Як нам жить хвилиною легкою,
Коли такий на пам’яті тягар
Речей, обставин, люду і примар
Ліг і лежить нестерпною вагою?
Як маєм крен направити з тобою,
Коли щодня погроза і удар?
І пилу впав усюди сірий шар
І все значиться смутком і нудьгою?
І як чуттям пустити буйну рощ,
Коли їм кригою грозиться дощ —
Вони ж слабі, без хати, без покрова;
Коли спадає мла, мов той хижак,
А ця, на бруку знайдена підкова —
Єдиний добрий на майбутнє знак.”
Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top