9 серпня – особливий день для всіх, хто цінує читання та книги. Цього дня в світі відзначають Всесвітній день книголюба. Це день для насолоди магією читання, занурення у світ літератури та вшанування ролі книг у нашому житті. Цей день був заснований у США, але швидко набув популярності у всьому світі, зокрема і в Україні. Це свято об’єднує письменників, літераторів, видавців, працівників книгарень, бібліотекарів, та, звісно ж, читачів. Для них, власне, книга і створюється. Саме читачеві, який продовжує робити книгу популярною, в першу чергу присвячений Всесвітній день книголюбів.
31 липня о 16 годині, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели годину-спогад “Марія Микицей: творчість крізь призму душі і серця”.
В цей останній день липня до затишного простору книгозбірні, де часто бувала Марія Микицей і називала бібліотеку рідною, завітали чимало людей: її рідні, друзі, знайомі, письменники, художники, просто читачі її книг та інтернет поезії, яка ще не видана…
Адже 27 липня письменниця та журналістка, представниця Станіславського феномену , лавреатка міської премії ім. Івана Франка Марія Микицей святкувала б свій День народження. Та не судилося… 5 травня цього року вона передчасно, після важкої хвороби покинула цей світ, відійшла у засвіти…
Присутні ділитися своїми спогадами про цю надзвичайну особистість, котра залишила нам тяглість досвіду та безцінний спадок.
Звучало поетичне слово Марії Микицей і згадки про неї!
Зокрема спогадами про Марію Микицей, як про подругу, так і письменницю поділилася письменниця і професорка Ольга Сергіївна Деркачова.
Племінники письменниці Юрій Микицей та Михайло Микицей повели нас шляхами біографії своєї тітки. Зокрема, Юрій Микицей зворушливо зупинивсь на дитячих роках проживання письменниці в затишному будиночку за озером, навіть згадав про псевдонім письменниці – “Заозерна”. Пізніше її спогади про цей будиночок знайшли відображення в дитячій книжці “Будинок, який умів розмовляти”.
1 серпня, ми вшановуємо пам’ять великої української поетеси, драматургині, перекладачки, мислительки і культурної діячки — Лесі Українки, яка відійшла у вічність цього дня 1913 року в місті Сурамі (Грузія).
3 цієї нагоди, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 2-го серпня користувачам книгозбірні була представлена виставка-персоналія “Ні! Я жива! Я буду вічно жити!..”, на якій крім інших матеріалів про життя і творчість нашої “Провісниці” (за словами Яреми Гояна), представлено неймовірно цінне 14-ти томне Повне академічне зібрання творів Лесі Українки, до якого увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Відновлено фрагменти й матеріали вилучені цензурою в попередніх виданнях. Додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі. Зібрання відкривають чотири томи драматургії, яку визнано вершинним здобутком письменниці. Зокрема 1 том вміщує драматичні твори, завершені у 1986- 1906 роках, серед яких “ Блакитна троянда”, “Одержима”,” В Катакомбах”. Том 2 вміщує твори, завершені у 1907 – 1908 роках: поетичну поему “Касандра”, діалог “Айша та Мохаммед”, драму Руфін і Прісцілла”….
Більще ознайомитись з Повним академічним зібранням творів Лесі Українки в 14-ти томах, та іншими матеріалами виставки-персоналії, ви зможете, завітавши до нашої книгазбірні (Абонемент ЦМБ, вул. Короля Данила,16). Інформацію підготувала – Ольга Кирста.
21 липня 1906 році народилася Олена Теліга – поетка, публіцистка, діячка ОУН
Поет, учасник руху шістдесятництва, політв’язень радянського режиму Євген Сверстюк у передмові до “Вибраних творів” Олени Теліги [видавництво “Смолоскип”, Київ, 2006 рік] зазначав:
“За життя вона не видала своєї збірки. Але зате яка неповторна посмертна історія! Рукописи її поезій загинули в ґестапо в лютому 1942 року, очевидно, разом з поеткою. Копії її поезій зберігалися в учасників підпілля: були плани видати їх в партизанській друкарні на Волині. Коли проф. Баранівський загинув у бою з енкаведистами, в його сумці віршів не було. Їх зберігали селяни. Потім вони потрапили до отамана УПА Тараса Бульби-Боровця, і він їх провіз крізь німецькі концтабори на еміграцію. Там потроху ширилася легенда про поетку “вістниківської квадриги” Олену Телігу і про націоналістку з когорти Олега Ольжича, що теж перейшов у легенду”.
Надія Моринець так писала про неї: “Можна тільки дивуватися, як в одній людині сплелися безмежна жіночність, краса, розум, талант, беззастережна хоробрість, незламність. Своїм творчим життям і героїчною смертю Олена Теліга стала символом невмирущої української нації”.
У поезіях пані Олени вдосталь всього: тут вохристі ліхтарики фізалісів під синіми віконницями, розсипи барочних перлів, трави під закаблуками, безжурний вітрогон-хлопчина, м’яке сатинове світло вікової лампади.
10 липня 2025 року, в рамках проєкту “Читаємо своїх”, у холі бібліотеки-філії N°4 (вул. Коновальця, 132А), Івано-Франківської МЦБС відбулася презентація по-літньому спекотної книги “Апельсин в калюжі” Людмили Баран. Модерувала подію бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Мороз
Це була не просто розмова про книжку, а перше знайомство міста з нашим новим спільним форматом: кавово-бібліотечним простором «Пліткарка читає» — у співпраці Івано-Франківської МЦБС та кав’ярні «Пліткарка».
Авторка Людмила Баран розповіла присутнім історію творення книги, свій творчий шлях, чарівні особливості письменницької рутини
Особливої атмосфери події додала обрана локація – затишна кав’ярня “Пліткарка”. Стиглі апельсини, тепле мерехтіння ліхтариків, задекорована до деталей лялька, блакитний ліхтар – це все творило особливий вайб! Як ми змогли переконатись, така колаборація бібліотеки й кав’ярні – затишний сучасний форматВ’юнкий аромат карамелі, кавових зерняток і цедри апельсинів не залишив байдужим жодного відвідувачку.
Присутні не тільки насолоджувались візуалом, але й:
писали на звороті крафтової газети, виготовленої модераторкою дійства, теплі побажання для пані Людмили
отримали рецепт малазького салату, дизайн сторінки котрого розробила завідувачка інформаційного відділу АБІС Марія Зіняк
отримати цитату-натхнення, взяту з обговорюваної книги.
Трішки зануримо вас у атмосферу роману.
Події в історії відубваються у Іспанії, дуже видовищно описано Білий Яр із вапняками й хризопразовими заростями. А ще – ві Львові: кавовому, з осяйним бруком й відсвітом ліхтарів. Історія, витворена Людмилою Баран ольфакторна. Вона як суміш ароматів, котрі сповна розкриваються під шурхіт сторінок: цитрусових, зірчастого анісу, зелених оливок, рожевих віденських вафельок і, звісно ж, кави у пластянках.
Інформацію підготувала бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Нємцева.
Організація заходу: бібліотекарі філії 4 Івано-Франківської МЦБС, заступниця директорки з інформаційної роботи відділу АБІС Марія Зіняк, власник мережі кав’ярень “Пліткарка” Святослав Ластовецький.
