Хвилинка цікавої інформації “Несучи астрономію людям”
У космосі немає пір року:
немає зими і літа, ні весни і осені.
Немає тут якогось конкретного вечора чи ранку,
а є тільки космос, і більше нічого.
хвилинку цікавої інформаціїРей Бредбері «чи То ніч, чи то ранок»
Побачити світ в одній піщинці
І весь Космос — в одній травинці!
Вмістити в долоні нескінченність
І в миті скороминущому вічність!
Вільям Блейк
Якою є земля, на якій ми живемо? Що скривається там, за горизонтом? Що таке всесвіт? Де він закінчується? Всі ці та багато інших питань мучили людство впродовж століть. Так зародилася ще одна наука – астрономія.
Астрономія – одна із найдавніших, відомих людству наук. Ще стародавні цивілізації цікавилися тим, що є поза межами людського взору, у вишині неба? І от, починаючи від давніх єгиптян, аккадців, вавилонців інтерес до неба починав набирати все більше наукового погляду. Для прикладу, у стародавньому Єгипті, астрономія як така, хоч і була ще пов’язана з цілими стосами міфів і легенд але жрецями здійснювалися різні спостереження і вимірювання. У них досить точний існував календар. А з небесних тіл найбільше цікавилися Сонцем і планетою Сіріус. Найраніші докази, що підтверджують певні астрономічні спостереження єгиптян, були знайдені в «Текстах пірамід», які датують XXV-XXIV ст. до н. е. Щодо Вавилонії, то дослідники прийшли до висновку, що астрономія у III-II тисячолітті до н. е. була добре розвиненою. А вже на 1990 рік було знайдено 3 тексти цілковито присвячених астрономії, які відносять до другої половини II тисячолітті до н. е.: «Астролябії». Також був введений Уніфікований Вавилонський календар за правління Хаммурапі і складався з 12 місяців по 29 і 30 днів почергово. Місяць починався ввечері з першою появою серпа нового Місяця.
