“Коли зимонька надходить,
земля примерзає,
до діточок йде у гості
свято Миколая.”

Зимової ночі з  5 на 6 грудня, вже багато століть поспіль, святий Миколай спускається по срібній вервичці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він заходить до кожної хати і розкладає дітям у черевичок чи під подушку свої пречудові небесні дарунки. З великим нетерпінням чекають на прихід Святого Миколая діти: пишуть йому листи зі своїми проханнями, вивчають молитви, стараються бути слухняними. І якщо ви були чемні, працелюбні і доброзичливі – чекайте вранці подарунок, а якщо бешкетники і ледачі, то Миколай принесе вам хіба різочку, яку залишить в куточку. Гостинці від святого Миколая це  винагорода за добрі справи і слухняність. А добрих справ у користувачів бібліотеки-філії №13 (с. Хриплин вул Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради чимало. Вони чемні, слухняні, допомагають батькам, волонтерять, відвідують бібліотеку та беруть участь у майстер-класах. І сьогодні, напередодні свята Миколая, діти вирішили зробити для рідних,  близьких чи друзів щось приємне, наслідуючи Святого Миколая. Вважається, що немає у світі кращого подарунка, ніж виріб зроблений своїми руками. На нашому майстер-класі діти виготовляли чобіток, бо саме традиція класти солодощі в чобіток стає все більш популярною. До того ж, маючи такий чобіток у себе вдома, дитина буде впевнена,  що Святий Миколай не омине їхню оселю, подарує всій родині віру в те, що дива трапляються, а мрії збуваються. Використовуючи фетр, фоаміран, кольоровий картон, декоруючи свої вироби стразами, бантами, та гудзиками –  діти створили чудові подарункові чобітки. Їх можна дарувати, вішати на ялинку чи прикрашати ними оселю. Всі варіанти будуть гарні. І в переддень Святого Миколая, Різдва Христового та Нового року, хочеться побажати всім нам солодких подарунків, мирного неба і нашої Перемоги.

“Велич і моральний прогрес нації можна
виміряти тим, як ця нація відноситься до тварин.”
                                                                       Махатма Ганді.

Щороку, 30 листопада, весь світ відзначає День домашніх тварин. Це день, коли ми можемо ще раз згадати наскільки важливими є для нас наші улюбленці і подякувати їм за любов і море радості, яку вони приносять у наше життя. Цей день ще й нагадує нам про відповідальне ставлення та обов’язок перед чотирилапими  друзями. Домашні тварини – це не лише наші улюбленці, а й справжні члени сім’ї, вони допомагають нам боротися зі стресом, дарують радість і вчать бути добрішими. Водночас існує багато тварин, які потребують нашої допомоги, адже не всі мають дім, їжу та люблячих господарів.   З нагоди цього дня в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід  “Любі песики та киці завітали на гостинці”. Бібліотекарка розповіла дітям цікаві факти про домашніх тварин. Присутні на заході дізналися, що у світі налічується 703 породи собак та більше як 700 видів порід котів.  Саме собаки здатні розрізняти кольори, вони можуть запам’ятати понад 250 слів і жестів, шум грози викликає біль у вухах собаки, а шоколад є для них отрутою.  Коти також наші улюбленці. Загадкові характери та чарівна зовнішність зробили їх неймовірно популярними. Україна входить до 10 країн світу, де населення утримує найбільшу кількість котів. Найдавніша відома домашня кішка існувала 9500 років тому.  Кішка мила грайлива і абсолютно непередбачувана. Наші милі котики і собачки справжні домашні лікарі. Вчені довели, що вони мають здатність знижувати артеріальний тиск і рівень стресу, забирати негативну енергетику людини на себе. Вік кота в середньому – 15 років. Діти також поділилися цікавими фактами з життя своїх улюбленців, а також показували їх на фотосвітлинах. Діти пригадували вірші, пісеньки, казки, легенди про домашніх  улюбленців, а допомагала їм в цьому книжкова викладка “Милі песики і киці…”

В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго. Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів,  бібліотека-філія №13  (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела захід  “Гори святої пам’яті свіча”. В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи.  Це дуже щемлива розповідь про долю хлопчика Тимоша та про його сім’ю, проте авторка свідомо обрала не говорити про найстрашніші випробування голодом, щоб не травмувати дитячі душі. Раджу дітям обов’язково прочитати цю книжку, щоб передати пам’ять про голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою, щоб запобігти повторенню  цієї трагедії.

“Поведінка – це дзеркало у якому кожен
показує свою подобу” (Й.Гете)

16 листопада – Всесвітній день толерантності. Його запровадили в 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. А що ж  це таке толерантність? Толерантність – це милосердя, добро, дружба, співчуття. Толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій. Толерантність це шлях до згоди, миру і гармонії, толерантність є важливою рисою характеру. Навчання толерантності потрібно починати з дитячого віку і незамінним помічником у цьому стануть казки.  Барвисті, яскраві, надзвичайно цікаві сторінки казок з яких діти можуть пізнати та зрозуміти різницю між добром та злом, навчитися поважати дорослих та батьків, бути доброзичливими, співчутливими та щирими, не зраджувати друзів і не боятися “особливих” дітей. Наш мудрий український  народ створив золоту колекцію найкращих казок, які ввібрали вікову народну мудрість і навчають дітей доброти, справедливості, кмітливості, людяності та любові: (“Ріпка”, “ Рукавичка”, “Коза-дереза”, “Котигорошко”, “Мудра дівчина”…) – це лише маленька часточка того глибокого колодязя мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розумом і добротою. Саме такі повчальні казки презентували сьогодні в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на заході “Толерантність врятує світ” Заслуговують на увагу і казки, притчі, та оповідання видатного педагога ХХ сторіччя – Василя Сухомлинського. Поетичні, щирі та дотепні, з глибоким підтекстом, вони пройняті любов’ю до дитини, до рідного краю, вчать толерантності. А ще є й казкова спадщина Братів Грімм, чарівний світ казок Ганса Андерсена, Шарля Перро, Редьярда Кіплінга та інших. Поринувши в цікавий і таємничий світ казкових шедеврів юний читач винесе звідти толерантне ставлення до всього, яке збереже, врятує і спасе, допоможе вгледіти перемогу, допоможе витримати все.

“Мова – втілення думки. Що багатша думка,
то багатша мова”.    (Максим Рильський)

27 жовтня визначна дата в історії українського народу – незалежна Україна відзначає День української писемності та мови і вшановує пам’ять Преподобного Нестора -Літописця. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, приверненні уваги до проблем нашої мови, її вивчення та популяризації, водночас демонстрації її краси та багатства. З нагоди цієї дати  бібліотека-філія  №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела мовознавчу хвилинку “Слово відмикає серця” Присутні на заході дізналися, що мова наша бере свій початок із сивої глибини віків. Вчені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління передавали нам предки цей дорогоцінний скарб. Народ плекав рідну мову в піснях, легендах, і передавав від роду до роду щоб не загинула. Тернистим був її шлях, чимало знущань нелюдських, поневолень, ганьби, винесла вона на тому шляху. Від часів царизму  мова наша витримала 48 заборон. Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Впродовж кількох століть українцям нав’язували думку про “вторинність” української мови, і лише після здобуття Україною незалежності, наша мова отримала нове життя, новий шанс на повноцінне існування. Однак, мовні проблеми залишаються і надалі, на жаль, українцям у власній державі потрібно боротися за рідну мову. В переддень свята української писемності та мови в нашій бібліотеці було гамірно. Другокласники розгадували загадки, знайомилися,  переглядали та читали дитячі журнали, а старші учні розв’язували  кросворди,  філворди, головоломки, закінчували прислів’я,  змагалися в  швидкості вимови скоромовок. А на допомогу їм була розгорнута ілюстрована книжкова виставка “О мово, музико, калино, бальзам цілющий для душі”.