“Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?”

А родина у гарбуза дійсно велика: гарна диня-господиня, сини, дочки – огірочки, і сестриця – морковиця, бараболя і квасоля, кавуни і буряки – гарбузові свояки.  Та самий головний у цій корисній родині – пан Гарбуз – помаранчевий король осені, який і “розпочав” природничу мандрівку в  бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.

Дивний, славний, наш гарбуз…  Впродовж тисячоліть він служить людям і не всі знають, що гарбуз іноземець, бо його насіння було знайдено ще при розкопках перуанських гробниць. Звідти гарбуз потрапив до Єгипту та Китаю, а після відкриття Америки з диво-ягодою познайомилися і європейці. В Україну гарбуз потрапив на початку ХVI століття і зайняв своє почесне місце у народній медицині, кухні, обрядовості та фольклорі. Із розповіді бібліотекарки діти дізналися, що гарбуз – це справжня аптека в мініатюрі. Він працює на здоров’я людини практично без відходів. У ньому до 15% цукру, є крохмаль, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, кобальт. У ньому велика кількість каротину, в м’якоті багато вітаміну D, що сповільнюють старість. Смачне,  корисне і вітамінне насіння гарбуза. З гарбуза також можна приготувати велику кількість різноманітних, поживних і смачних страв.

Присутні на заході почерпнули багато цікавої інформації про чудового помічника людини  – гарбуза, а для дітей був організований майстер-клас на якому діти своїми руками виготовляли та прикрашали жовтогарячі гарбузики. Дитячі саморобки  вийшли гарні, яскраві та оригінальні, ними можна прикрасити оселю або подарувати друзям. 

Ось такий в нас пан Гарбуз – справжній скарб осені.

Відповідальна за захід Бабій О.

   Опанас Заливаха – український живописець, графік, скульптор, кераміст, шістдесятник, політв’язень, близький друг Алли Горської, Чорновола і Світличного. Його називають митцем світового рівня, життєвий і творчий шлях якого сповнений драматизму, постійної душевної напруги, неспокою, тривоги .Йому довелося пройти через Голод, репресії, забуття, зраду. 

 Народився Опанас Заливаха 26 листопада 1925 року в селі Гусинці на Харківщині, але виростав і прожив довгі роки на чужині. Ще був дитиною, коли родина, тікаючи від голоду, перебралася на Далекий Схід.

Малярства навчався в художній школі та Ленінградському державному інституті живопису. В 1960 році митець переїжджає в Україну і швидко  здобуває славу самобутнього, глибоко національного митця. Однак його твори “сполошили” комуністичну цензуру, в них влада побачила бунтарство та дух непокори. І не забарилося покарання – п’ять років суворого режиму в мордовських таборах. Проте заслання не зламало в душі художника любов до України, а ще дужче наснажувало його творчість, додавало віри в перемогу.

 У 1995 році Опанас Заливаха отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за твори останніх років.  З нагоди 100-річчя від дня народження митця в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід “Яскравий митець Опанас Заливаха”.

До уваги відвідувачів бібліотеки була також представлена викладка книг та альбомів з картинами художника Опанаса Заливахи.  А ще більше його картин (125 робіт з 22 колекцій )  можна побачити у виставковому залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Всі бажаючі мають змогу насолодитись творами художника.

Якщо придивитись до творчості Опанаса Заливахи – то побачимо образ України, образ жінки-матері, образ Тараса Шевченка, Лесі Українки, образ червоної калини та соняшника. Все те, що митець пережив, те й відтворив у своїх роботах.

Відповідальна за захід Бабій О.

29 серпня – День пам’яті  захисників України, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя щоб відстояти рідну землю. День пам’яті встановлено на згадку про Іловайську трагедію 2014 року, коли під час виходу з оточення загинули сотні українських воїнів. Їхній шлях пролягав через соняшникові поля, тому  символом цього пам’ятного дня є  саме ця квітка.

Соняшник є особливою та шанованою рослиною в Україні. Він здавна є уособленням Сонця і світла, а з 2014 року став символом скорботи за загиблими українськими героями.

Вшановуючи пам’ять захисників України, які віддали своє життя в боротьбі за нашу незалежність, бібліотека-філія №13 (с.Хриплин,вул Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела патріотичну годину “Щоб нація могла жити, мусять кращі сини її боронити”. Бібліотекарка ознайомила користувачів з виданнями-спогадами про загиблих українських воїнів, а також розповіла присутнім про історію започаткування дня пам’яті і чому саме сонях став символом цієї дати. 

А також для дітей був організований майстер-клас “Соняхи нашої пам’яті”. Для роботи знадобився кольоровий  папір, ножиці, клей та трепетне бажання вшанувати пам’ять загиблих захисників.  Нехай цей день стане нашою молитвою за Героїв, які віддали життя за свободу і мирне українське небо.

Відповідальна за захід Бабій О.

   В українській історії важко знайти більш контраверсійну постать, як митрополит Андрей Шептицький. Польський граф, який став українським священиком, чернець, який вмів заробляти гроші і вчив цьому українців. Багатій, який практично все до копійки віддав на розвиток української церкви, науки, культури, патріотичного виховання молоді.

29 липня 2025 року в бібліотеці-філії №13 (с.Хриплин вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід “Андрей Шептицький – Мойсей українського духу” присвячений 160-річниці від дня народження предстоятеля Української греко-католицької церкви, митрополита Галицького, архієпископа Львівського, єпископа Станіславівського  –  Андрея Шептицького. 

Присутні на заході почули багато цікавих фактів з життя праведного митрополита: він володів щонайменше десятьма мовами, був завзятим книголюбом і збирачем стародруків, інвестував у нафтову галузь Галичини. Організовував допомогу для голодуючих українців, переховував євреїв від нацистів, сприяв розвитку українського мистецтва, заснував національний музей у Львові та сприяв розвитку українського шкільництва.

Шептицького  сьогодні шанують в Україні не лише як видатного церковного діяча, але як національного героя, символа боротьби за українську державність. Його вплив на сучасне українське суспільство є значним і продовжує відчуватися у різних сферах життя, від релігії та культури до освіти та політики.

Відповідальна за захід Бабій О.

   День народження жуйки відзначають 23 вересня. У цей день у 1848 році американець Джон Куртіс створив першу жувальну гумку. Напередодні цієї дати в  бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в рамках проєкту (Бібліотека в дворах) відбувся захід “День народження жуйки”. Діти, які були присутні в цей день в бібліотеці, почерпнули багато цікавої інформації про всюдисущу жувальну гумку.  Бібліотекарка їм розповіла,  що жуйка, яку ми знаємо сьогодні, має свою історію.  Спочатку її робили на основі смоли з додаванням ароматизаторів,  а вже в 1871 році Томас Адамс розробив жуйку з каучуку.  Насправді перша жувальна гумка датується 5-м тисячоліттям до нашої ери. Як свідчать розкопки, це був шматок доісторичної смоли з відбитками людських зубів.

   Діти переглянули відео “День народження жувальної гумки” з якого дізналися про склад сучасної жуйки, яку саме жуйку потрібно вибирати, скільки часу її можна жувати та  про користь та шкоду  від такого жування. Дітям роздали жувальні гумки щоб вони могли позмагатися з друзями в надуванні і лусканні бульбашок, але бульбашки не хотіли роздуватися. Можливо для цього потрібні спеціальні жуйки. 

   Отже, ми підвели підсумки про користь та негативний вплив жувальної гумки на організм дитини. Тепер, діти, вибір залишається за вами.

Відповідальна за захід Бабій О.