Ці рядки належать поетові – Тарасу Мельничуку, одному з найяскравіших представників так званого «витісненого покоління», які з’явилися на поетичному небосхилі після «шістдесятників». Цих митців можна сприймати або не сприймати, любити або не любити, але той факт, що вони сприяли появі напрочуд оригінального явища в контексті української і навіть світової культури, є незаперечним. Їхнє поетичне світобачення вражає, а іноді навіть шокує. Жодних масок, жодного лицемірства й лицедійства, тріпотлива правда, їхні душі – у вас на долонях. 18 серпня в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради був проведений захід – поетичні барви «Тарас Мельничук – поет «витісненого покоління»» (до 85-ї річниці від Дня народження).
Ох і квапиться літо до нас! Сонцем осяяне, росами вмите, зустрічами з друзями звеселене, домашніми завданнями не заклопотане, відпочинком та розвагами начинене. І поспішає подарувати вам три місяці літніх теплих днів, щоб ви гарно відпочили, засмагли, прочитали безліч цікавих книжок, та зробили всі справи, які запланували на літо.
Отже, приходить до нас прекрасна пора року – літо, а червень – його перший місяць. З книгою кожен мандрує в минуле й майбутнє. З цієї нагоди у бібліотеці-філії №2 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 1.06.2022 року був організований і проведений майстер-клас:«У центрі всесвіту дитина», де діти мали змогу малювати на асфальті кольоровими крейдами, брали участь у цікавих вікторинах та конкурсах.
05 травня 2023 року в бібліотеці-філії №2 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся історичний спогад: «Люби і знай свій рідний край». Присутні дізнались про традиції, звичаї та обряди рідного краю, більше дізнались про наших письменників. Користувачі читали вірші поетів Івано-Франківщини, здійснили віртуальну мандрівку – «Барви рідного міста», переглянули літературу біля виставки: «Місто моїх мрій».
Наша Земля має дуже давню історію, багаті традиції, цікаві обряди та звичаї. В українську та світову історію Галичина увійшла як один з найбільш самобутніх регіонів, що був потужним центром національно-політичного та культурно-мистецького життя. Завдяки своєму геополітичному розташуванню ця земля була частиною Центрально-Східної Європи і відповідно увібрала традиції, які притаманні європейській культурі. Але також галичани відчували близькість з українцями наддніпрянської України.
Незважаючи на втрату власної державності, Галичина динамічно розвивалася. Її суспільне та культурне життя становило яскраву та різнобарвну палітру. Одним з осередків культурно-мистецьких традицій було місто Станиславів (Івано-Франківськ).
Літературні традиції на Прикарпатті сягають в сиву давнину. Галицько-Волинський літопис зберіг нам ім’я співця Митуси. Про співця Митусу писали наші класики, зокрема І. Франко «Бунт Митуси».
Наші сучасники: Юрій Андрухович, Степан Процюк, Тарас Прохасько, Ольга Деркачова та багато інших письменників відомі не тільки в Україні, але й за її межами. Старше покоління письменників: Р. Федорів, Р. Іваничук, Т. Мельничук. Якщо більше заглибитися в історію, то згадуємо імена Марійки Підгірянки, К. Малицької, Н. Кобринської, М. Павлика. І звичайно «покутська трійця»: В. Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович.
Багата і щедра талантами земля Прикарпаття. Казкова природа нашого краю давала і дає натхнення нашим письменникам, музикантам, художникам, народним митцям.
Чорнобильська трагедія – це трагедія, що ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого ми заплатили і ще заплатимо за людську недбалість. 26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю і суму, і забути це й викреслити з нашої пам’яті – неможливо. З нагоди відзначення цієї дати працівники бібліотеки згадують про ці сумні і тривожні події у бібліотеці-філії №2 (Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, де підготували і провели історичний репортаж: «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій Землі» (до 37-ї річниці Чорнобильської трагедії).
За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС. Герої, які першими ступили на лінію вогню у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей. Вони не думали про себе. На це не було часу. Вони працювали, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.
АЕС виробляла мільярди кіловат-годин електроенергії. Реактор четвертого енергоблоку планувалося зупинити на ремонт. Але адміністрація станції вирішила провести деякі експерименти. Неувага до правил безпеки спричинила страшну біду. Рятували солдати, пожежники, будівельники, медики. Пізніше їх стали називати ліквідаторами.
А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу. Багато уроків дав нам Чорнобиль: це й урок недбалості й безвідповідальності, це й урок милосердя та професійної чесності, це урок людського героїзму та відваги.
Слово «довкілля» говорить саме за себе: довкілля – це те, що оточує нас, те, чим ми дихаємо і живимося. Без природи та її ресурсів людство не зможе прожити й дня.
Традиційно, у третю суботу квітня ми відзначаємо день довкілля. 14 квітня 2023 року працівники бібліотеки-філії №2 МЦБС Департаменту культури міської ради провели екологічну мозаїку «За чистоту Землі, красу і вроду. За екологію довкілля і душі». Бібліотекар виступив зі вступним словом − «Чисте довкілля – здорова нація». Слухачі активно відповідали на питання вікторини «Жива планета». Також користувачі мали можливість переглянути літературу біля виставки «Нехай Земля квітує всюди – природу збережімо люди». Читачі обмінювалися думками про проблеми навколишнього середовища.
Природа дала все можливе, аби людям було добре жити. Але виникає питання: що ж дала людина взамін природі?… Засмічені вулиці, ліси, міста, висушені річки, вирубані ліси. Винайдено багато нових приладів, які випромінюють негатив природі. Змінюючи її, ми руйнуємо природний стан довкілля і завдаємо шкоду самим собі.
Зробивши нове відкриття чи машину за для комфорту людства, ми забуваємо, що приносимо шкоду фауні та флорі нашої планети. Тварини просто зникають внаслідок діяльності чи бездіяльності людини, суспільства.
І для того, щоб всі на ній жили, треба людині про це турбуватися, берегти наше довкілля. Бо все на Землі взаємопов’язане. Струмочки течуть у ріки, ріки − в моря, моря з’єднані з океанами. І від того, чи чистий струмочок, залежить чистота Світового океану, а від того, чи чисте повітря, залежить життя рослинного і тваринного світу.
Тому завдання кожної людини − берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра.
