Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923, 1932-1933, а також 1946-1947 роки. Цього року виповнюється 100 років від часу першого масового голоду в Україні. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

27.11.2021 року працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготували урок-пам’яті “Великий голод – вічний гріх” (до Дня пам’яті жертв Голодоморів і політичних репресій в Україні),  щоб донести правду сучасникам про цю трагедію.

Запрошуємо після зняття карантинних обмежень, ознайомитися з книгами, які висвітлюють події Голодомору і які представлені в вітринному просторі бібліотеки. 

Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

До дня Гідності та Свободи працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготували виставку-реквієм «Майдан –фортеця духу».

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш майдан 2004 року, яким був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний гімн України.

Осінь чудова пора року, яка змінює все навколо! Перетворює на жовте, оранжеве, червоне, багряне, золоте. Осінь зачаровує та надихає на творчість. Для нас з Вами вона дарує багато матеріалів для саморобок. Тут і листя жовтувато-червоне, і каштани, і жолуді… Піти в парк та назбирати  різноманітні листочки, каштани, жолуді, чудернацьких гілочок…

23 жовтня працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська, 14)  МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели майстер-клас “Осінні візерунки падолисту”.

 На цьому майстер-класі навчили дітей створювати сюжетні композиції з осіннього листя, вирізаних з паперу жовтого, оранжевого, червоного, зеленого кольорів. А також  діти навчилися складати візерунки і декоративні композиції з готових форм. Розвивали почуття кольору, колориту, творчі здібності.

Осінь надихає на творчість багатьох письменників, художників, музикантів. Це чарівна й затишна пора року. Шкода, що період золотої осені дуже швидко закінчується. І ось вже зовсім скоро дерева стоятимуть абсолютно оголені, без листя. Але і в пізньої осені є свої переваги. Незабаром все зануриться у довгий зимовий сон. Жива природа зможе відпочити й відновити сили, щоб навесні знову постати у всій своїй красі.

 Відповідальна за захід: Бігун Х.Р

15.10.2021 року працівники бібліотеки-філії №2 ( вул. Карпатська, 14) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був підготовлений і проведений літопис подвигу: “Слава не поляже, а про себе розкаже” (до Дня захисника України, українського козацтва та створення УПА), присвячений 79-й річниці створення УПА, Дню українського козацтва та Дню захисника України.

14 жовтня – День пам’яті УПА, а також свято Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас українців це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. В цей день ми також відзначаємо День Захисника Вітчизни, День Українського козацтва, а також День Створення УПА – 79-річчя якого й відзначаємо цього року. Воно увібрало в себе багаті і славні традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах історії.
День Захисника України − це справжнє свято мужності й самовідданості, свято лицарства і благородства, якими володіють справжні оборонці, визволителі й захисники. Сьогодні в кожному домі віддають шану і повагу тим, хто в лиху годину війни мужньо боронив і зараз боронить українську землю від ворога… І сьогодні наші діди та батьки можуть з гордістю сказати про те, що їх діти та онуки гідні достойного козацького роду, якому ніколи не буде переводу.
Знову і знову подумки повертаємося до минулого. Без минулого немає майбутнього. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам’яті, але і для того, щоб мати уроки на майбутнє.
Тому збережімо у своєму серці високе почуття любові до рідного краю і зробімо все для того, щоб Україна і надалі розквітала і багатіла. Слава Україні!

Відповідальна: Бігун Х. Р.

Ярослав Барнич народився 30 вересня 1896 року в селі Балинці Снятинського району Івано-Франківської області. Здобув європейську освіту, чудово грав та писав музику, викладав музику в жіночій Учительській семінарії «Рідної школи» у Самборі, організував філіал Музичного інституту ім. М. Лисенка, диригував хором «Самбірського Бояна». У роки німецької окупації (1941-1944) Я. Барнич обіймав посаду диригента Львівської опери.

06.10.2021 р. у бібліотеці-філії №2 (вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася музична вітальня «На хвилях часу співає Барнича душа» (До 125-ти річчя від дня народження Ярослава Барнича)».

Але відомий він насамперед як автор славетної «Гуцулки Ксені». За найпоширенішою версією її появи, викладаючи у Самборі, Ярослав Барнич закохався у Ксенію Клиновську, на 19 років молодшу за нього. Це почуття і спричинило появу пісні-танго на честь Ксенії. Окрилена Ксеня поділилася новиною зі своїми подругами й проспівала їм пісню. Дівчата підхопили спів, виконували танго на перервах, автор же стояв збоку, курив і задоволено усміхався… У 1938 році Я. Барнич написав за мотивами пісні оперету «Гуцулка Ксеня». Так Я. Барнич став основоположником модерної української оперети.