З 21 по 30 листопада 2018 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури міської ради до Дня пам’яті жертв голодомору розгорнуто виставку-пам’ять “Терновий вінець народу”.

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

На виставці зібрані книги та періодичні видання, які містять документи, матеріали, наукові дослідження. В них розповідається про причини і наслідки голодомору 1932-1933 років, історії окремих людей, родин, сіл:

Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор/ Роберт Конквест. — К.: Либідь, 1993. — 384 с.: іл.
Український хліб на експорт: 1932-1933. — К.: Сергійчук М.І., 2006. — 432 с.
Також користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитися з художніми творами про голодомор:
Барка В. Жовтий князь[Текст]: роман / Василь Барка .—вид.2-е .—К.: Національний книжковий проект, 2011.—256 с.—(Україна крізь віки).
Доляк Н. Чорна дошка[Текст]/ Наталка Доляк. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. — 368 с.
Зернятко надії: художні твори для дітей[Текст]/ упоряд. Людмила Юрченко.—Л.: Свічадо, 2011.—78 с.

А 24 листопада у бібліотеці відбулася акція “Запали свічку пам’яті”. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1932-33 роках. Присутні запалили свічку пам’яті невинно убієнних голодом та політичними репресіями та згадали їх хвилиною мовчання та у тихій молитві.

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.

Відповідальна за організацію виставки Мохнацька Г. М.

19 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури міської ради розгорнуто ретро-виставку ” І знову класика з полиць іде до нас”.

Існує стереотип, що класика це – нудно і нецікаво. Великі тексти, що наганяють сонливість. На жаль, такої думки дотримуватися чимало людей. Можливо, цей стереотип нав’язаний недолугою шкільною програмою, яка відвертає від читання, а не пропагує його. Тому бібліотекарі підготували для користувачів найкращі твори українських письменників-класиків.

Ці книги наче заповіт минулих поколінь прийдешнім. Саме через них читач відкриє для себе невідомі сторінки української історії, дізнається звичаї і традиції минулого та збагатить свою мову особливими українськими словами, які замінять надокучливий суржик у щоденному спілкуванні. Виставка буде діяти до 22 грудня 2018 року.

Відповідальна за проведення Озарко М.

“Україна завжди змагала до волі”
Ф. М. Вольтер

1 листопада 2018 року до 100-річчя ЗУНР у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розгорнуто виставку-факт “Листопадовий чин – історія українського подвигу”.

Бібліотекар розповіла, що 100 років тому було проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). Після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на кілька незалежних держав, патріотичні сили Західної України вдалися до ряду заходів зі створення власної держави. Зокрема, в період з вересня 1918 року у Львові було створено: Український Генеральний Військовий Комісаріат, голова – сотник Легіону Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський, Українську Народну Раду – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року було проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом Української Народної Ради було обрано Євгена Петрушевича. УНРада, мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, звернулася до австрійського уряду з питання про передачу їй усієї повноти влади в Галичині та Буковині, на що отримала категоричну відмову. Тоді було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, які очолював сотник Дмитро Вітовський, зайняли всі найважливіші урядові установи в місті. Таким чином, було створено Західно-Українську Народну Республіку, до складу якої увійшли українські етнічні землі – Галичина, Буковина та Закарпаття. У той час Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам’янці-Подільському. Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

На виставці зібрані книги, газети та журнали, які містять документи та матеріали про історичні передумови Листопадової революції, державотворчі, адміністративні, організаційні процеси, які мали місце в ЗУНР 1918-1923 рр., соціально-економічні відносини. Також бібліотекарі радили ознайомитися та прочитати історичні дослідження про той період історії, коли Станіславів був столицею ЗУНР та діячів Української Національної Ради: Є. Петрушевича, Л. Бачинського, Д. Вітовського, І. Макуха та ін.
Відповідальна за проведення Лучак Е. І.

25 жовтня 2018 року у бібліотеці-філії № 3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради для дітей відбувся  майстер-клас “Пластиліновий живопис”.

Діти із задоволенням використовують пластилін, як матеріал для своєї творчості. Адже з нього можна виліпити все, що підкаже фантазія і уява – від реально існуючих предметів до фантастичних персонажів. Пластиліном можна ще й малювати, він є матеріалом, придатним для використання в живописі. Художники почали недавно використовувати його для створення своїх полотен.

Бібліотекар розповіла про техніку малювання пластиліном. У своїх картинах можна використовувати густі і соковиті мазки, що дозволяють передати об’єм і форму, створюють ілюзію руху. При такій техніці малювання пластилін наносять на картон або дошку. Тоді картина вийде опуклою і рельєфною.
Інший спосіб малювання пластиліном більше нагадує декораторський прийом. Він є чимось середнім між аплікацією і малюванням. Полягає цей спосіб у тому, що художник наносить на поверхню полотна деталі і частини малюнка, виліплені заздалегідь.
Діти із задоволенням створювали власні шедеври, адже малюнки пластиліном дають великий простір для творчих фантазій і думок художника.

Відповідальна за проведення Арабчук О. С.

14 жовтня в нашій державі відзначається День українського козацтва. З нагоди цієї дати з 12 по 19 жовтня у бібліотеці-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури міської ради розгорнуто книжково-ілюстративну виставку “Велика епоха козаччини”.

Бібліотекар розповіла, що козацтво виникло на південноукраїнських землях. Документально свідчення про українських козаків зустрічається вперше 1199 року. Центром козацтва стало Запоріжжя – степи за порогами Дніпра. Запорізьку Січ називають першим демократичним об’єднанням. Вона мала ознаки держави. Січ дала Україні політиків і воєначальників, які сприяли поступу своєї Вітчизни, зростанню її авторитету на міжнародній арені. Впродовж кількох століть українські козаки стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси, а й інтереси інших країн: козацькі загони були бажаною підмогою і у польському, і у французькому війську. Воювали на суші і на морі. Про славетні бої і походи козаків, про їх сміливість, відвагу й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу.

Користувачі переглянули цікаві ілюстрації та познайомилися з книгами, в яких правдиво відтворена славна історія Запорізької Січі, життя козаків, їхня боротьба проти зовнішніх ворогів, за незалежність. Слава про волелюбних українських предків, славних козаків, живе і донині.

Сьогодні, як ніколи актуально звучать рядки нашого гімну:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Відповідальна за проведення Мохнацька Г. М.