21 червня бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франквської МЦБС Департаменту культури міської ради провели для наших читачів, які люблять природу і ручну працю, креативний майстер-клас “Літні барвисті гусениці”. Створили разом паперову яскраву гусеницю на стійкій картонній основі.

Обрали ми для майстер-класу гусінь не просто так. Цей образ дуже позитивний, адже він завжди про розвиток і здійснення мрій. Кожна гусінь, як відомо, з часом обов’язково перетворится на тендітного легкокрилого метелика і полетить!

Хтось із вас скаже: гусениці шкодять рослинам. Ми погоджуємося лише частково. Справді, ці маленькі ненажери часто завдають збитків сільському господарству.

Проте деякі види гусениць, наприклад, соснова гусінь, збагачують ґрунт. Гусениці є важливою ланкою в ланцюгу живлення, слугуючи їжею для різних тварин, включаючи птахів, хижих комах та навіть гризунів і плазунів.

Та час повернутися до наших паперових гусениць, які нікому не шкодять)) Ми зробили їх з різнокольорових кружечків паперу з усміхненими личками і кумедними вусиками. Справжня втіха для учасників майстер-класу! 

Слідкуйте за нашими анонсами, бо попереду ще багато цікавого!

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.

13 червня 1874 року в селі Кобаки на Івано-Франківщині народився Марко Черемшина (справжнє ім’я – Іван Семанюк) – український письменник, громадський діяч і адвокат.
Марко Черемшина походив із селянської родини. Освіту здобував у Коломийській гімназії, згодом вивчав право у Віденському університеті. Після закінчення навчання працював адвокатом. В 1912 році відкрив власну адвокатську контору у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, культурно-просвітницькою роботою – став заступником голови повітової «Просвіти», разом з Василем Стефаником організував у Снятині товариство «Сільський господар». Відомий тим, що надавав адвокатські послуги для бідних селян безкоштовно.

Паралельно з адвокатською практикою займається літературою: пише рецензії, переклади з французької, німецької, чеської, болгарської, польської, словацької, угорської мов, власні новели і поезії. Крім Марка Черемшини підписувався також як Василь Заренко, Марко Легіт. Дебютував з драмою «Несамовиті», яка так і не була поставлена, хоча й отримала схвальні відгуки. Але найбільше слави йому принесли збірки новел «Карби», «Село вигибає» та «Верховина» (остання вийшла посмертно).

Його літературна діяльність зосереджувалася на змалюванні життя гуцулів, покутських селян, їхніх страждань, боротьби за гідність і справедливість. Писав емоційно, реалістично, з глибоким співчуттям до звичайного хлібороба. Разом із Василем Стефаником і Лесем Мартовичем Черемшина входить до умовного літературного угрупування пимсьменників-модерністів «Покутська трійця», бо усі вони походили з цього регіону і сформувалися під безпосереднім впливом Івана Франка. Також їх об’єднувала тематика селянського життя, глибоке психологічне проникнення і любов до рідного краю. Черемшина не мав гучної слави за життя, не прагнув до центру літературного процесу, але його твори стали класикою української літератури.

У Снятині діє літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, а також збережений його будинок. У Кобаках і Снятині йому встановлено пам’ятники.

2025 рік сміливо можна назвати роком Опанаса Заливахи, адже саме цього року виповнилося б 100 років нашому краянину, видатному художнику-шістдесятникові, політв’язню Опанасу Заливасі. Саме тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 10 червня підготували інформ-бюлетень “Бути українцем і знати  хто ти”. Ми продовжуємо збирати цікаві факти про життєвий і мистецький шлях Опанас Заливахи, щоб наші читачі ближче познайомилися з особистістю талановитого живописця, справжнього патріота, борця за українську незалежність.

То де ж можна побачити “наживо” роботи Опанаса Заливахи в Івано-Франківську?

В Музеї мистецтв Прикарпаття.  Протягом 2025 року музей експонує понад сотню його робіт, які періодично змінюються після реставрації.  До 26 листопада 2025 року, 100-річчя від дня народження митця, планується велика виставка, що охопить усі періоди його творчості.

Також у місті збереглося монументальне панно «Чим хата багата, тим і рада», створене Заливахою для кафе «Білий камінь».  Нині воно розміщене в магазині з продажу телефонів на початку “Стометрівки”.

Читаймо українське, вивчаймо мистецьку спадщину незламних українських творців.

8 червня 1855 року народилася Наталя Кобринська, українська  письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка, засновниця жіночого руху в Галичині. Вшановуючи 170-річчя від дня народження нашої видатної краянки, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 8 червня підготували біографічну замальовку “Зірка, що світить крізь століття”. Розповіли читачам про цю видатну особистість, яку варто досліджувати, бо це дозволяє краще зрозуміти історичний контекст боротьби за права жінок в Україні. Наталія Кобринська була однією з найперших активісток українського жіночого руху на Галичині, сформулювала його основні ідеї та транслювала їх через власну письменницьку і видавничу діяльність. Вона заснувала “Товариство руських женщин”, щоб займатись просвітою жінок, а згодом — і жіночий альманах «Перший вінок», де публікувались Олена Пчілка, Леся Українка та інші модерністки. Кобринська послідовно відстоювала ідею, що без активної участі жіноцтва створити культурну й політичну незалежну націю неможливо. Наталія Кобринська була талановитою письменницею. Її твори досліджують психологію жінки, соціальну нерівність, моральні конфлікти. З малою прозою ювілярки присутні мали змогу ознайомитись на нашому заході. Приходьте до нас відкривати для себе призабуті імена українських літераторів, які можуть стати для вас джерелом натхнення, критичного мислення, прогресивних ідей.

«Є щось особливе в літньому читанні. Воно відрізняється від будь-якої іншої пори року: ти читаєш не для того, щоб утекти, а щоб іще глибше зануритись у життя»
(Френсіс Мейес (із книги «Під сонцем Тоскани»)

Кожна нова пора року для нас, бібліотекарів бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, означає початок нового читацького сезону і з’яву цілих стосів цікавих книжок у тематичних сезонних добірках. Тож і зараз, зустрічаючи таке довгождане літо, 3 червня, ми підготували літературні поради “Що читати цього літа”. Взяли книжки та гарний настрій і вирушили у двори поблизу книгозбірні, щоб ділитися літніми книжковими знахідками з усіма охочими.