29 листопада 2023 року працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели літературне дослідження «Архетипи в художньому світі Івана Нечуя-Левицького» (185 р.) Письменник народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві на Черкащині в родині священика. Батько був суворий і темпераментний, проповідник і просвітитель, шанував козаччину й Шевченка.

    З давніх-давен серед зимових свят найбільше виділяється своєю неповторністю – свято Андрія, чи як його ще називали в народі – Калита, котре припадає на 30 листопада за новоюліанським календарем, і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного. Нагадати про старовинні народні обряди та звичаї вирішили працівники бібліотеки-філії №4, та організували справжні «Андріївські вечорниці».

    26 листопада 2023 року працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели вінок літературних ювілярів до визначних дат народження класиків. Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 p. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873—1877 pp. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу
освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка Серетського повіту…

  28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер, щороку в останню суботу листопада, українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ, і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті. Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу став голодомор 1932-1933 років.

  Молодість – це, мабуть, найвеселіша частина життя людини. І головна заслуга у цьому – студентська пора навчання. У наші дні День студента позиціонується як свято молодості, жаги до життя та великих звершень. Адже саме студентство в усі часи в усіх країнах було активною, подекуди радикальною, рушійною силою, яка могла змінювати державний лад та чинити революцію. В Україні свято офіційно було впроваджено в 1999 році. З того часу українське студентство має свій «професійний» день.