8 Жовтня 2025

Музичні акорди “Перший професор музики в Галичині”

В бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100), Івано-Франківської МЦБС, організовано музичні акорди “Перший професор музики в Галичині”. Бібліотекарка дослідила і підготувала для читачів книгозбірні №5 джерела про музичну і громадську діяльність Дениса Січинського. Життя і творчість Дениса Володимировича Січинського (2.10.1865 – 26.05.1909) тісно пов’язані з містом Івано-Франківськ (тоді Станиславів). Як відомо, майбутній композитор, хоровий диригент, музичний критик, член Просвіти, народився на Тернопіллі. Музичну освіту здобував у Львові, навчаючись у прославленого Кароля Мікулі, учня Фридерика Шопена. Згодом часто переїжджав з місця на місце у пошуках роботи. Заробляв на хліб насушний рецензіями, лекціями, навіть санітаром. Зокрема працював у Перемишлі, Коломиї, Бережанах. Більш детально про Дениса Січинського відвідувачі нашої книгозбірні можуть почитати в статті Г. Карась з енциклопедичного словника «Івано-Франківськ», зі збірника «Просвіта Івано-Франківська: минуле й сучасне. Кн.1».
Останні десять років життя Денис Володимирович провів у Станиславові (з 1899р.). Саме тут народжувались його безсмертні тони. Композитор писав музику до творів Т. Шевченка, Лесі Українки, Л. Глібова, Б. Лепкого, К. Малицької; створив оперу «Роксоляна»; романси, зокрема на слова І. Франка «Як почуєш вночі»; збирав та публікував українські народні пісні, здійснив обробку церковних піснеспівів для хору.
Денис мало турбувався про свої музичні доробки. Міг ноти подерти або викинути. Про те, як його станиславівський приятель Євген Якубович врятував кілька композицій, оповідається у книзі Оксани і Петра Парипа «Великі українці без масок». У вищезгаданій родині, де Січинський часто мешкав, його називали Дизьо.
Твори, які збереглися, видруковано у посібнику: Денис Січинський «Вокально-хорові твори»(2015 р.) упорядницею Г. Карась та музикантом Л. Никораком. Ноти колядок, укладені для фортепіано Д. Січинським, зі словами, видані у збірнику «Христос родився!»(2012 р.). Згадані нотні видання можна позичити в бібліотеці №5 учням музичних шкіл, викладачам.
У нашому місті Денис Січинський підняв художній рівень місцевого хорового товариства «Станиславівський Боян», в якому був диригентом з 1899 р. Став організатором на Прикарпатті оркестрів, хорових колективів при читальнях, зокрема в Угорниках, Микитинцях, Вікторові, Радчі. Був учителем музики в Інституті для дівчат. Він сприяв заснуванню музичної бібліотеки та видавництва «Станиславівського Бояну», організував першу в Галичині українську дитячу музичну школу (1902 р., викладав теорію музики). Згодом, вже після смерті композитора, на її основі була створена філія львівського Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. І саме з неї починаються витоки музичного училища, тепер – Івано-Франківський фаховий музичний коледж, що носить почесне ім’я композитора. А в середині 80-их років у згаданому навчальному закладі створено музей, документи та матеріали якого розповідають про його творчий шлях.
Фахова діяльність Д. Січинського, як музичного редактора та критика, досліджена у монографії Л. Романюк, М. Черепанин «Музичне і театральне життя Станиславова (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.)»
Останні тижні свого життя, тяжко хворий на рак горла, доживав у маленькій кімнатці готелю «Брістоль», де за роботою над новим твором помер.
Похований Д. Січинський в меморіальному сквері Івано-Франківська, де йому встановлено надгробок у формі куба з бандурою, який легко знайти, бо досі знаходиться в центральній частині цвинтаря (біля драмтеатру). Про символізм пам’ятника, задум озвучити і автора його створення (1943 р.), місцевого художника, відвідувачі книгозбірні №5 можуть почитати з монографії Володимира Барана «Михайло Зорій», з видань «Меморіальний сквер в Івано-Франківську. З історії найдавнішого міського цвинтаря», «Пам’ятки історії та культури. Кн.4. Некрополі Івано-Франківська»
Вищеописана література, доступна в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС до 17 жовтня 2025 р. Запрошуємо!
Детальніше

1 Жовтня 2025

Патріотичний майданчик “Пам’ятай! Ти нащадок героїв!”

 У бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС розпочався патріотичний майданчик «Пам’ятай! Ти нащадок героїв!» з нагоди Дня захисника України.
Бібліотекарі підготували як документальну так і художню літературу про вояків УПА, ЗСУ. Відвідувачі зможуть обрати для читання томи спогадів і документів “Літопису УПА” та серії Події і люди”, “Літопису нескореної України”, М. Паньківа “Схрони, криївки і бункери ОУН-УПА”, В. Гаргата “Повернення до Чорного лісу”, Ф. Конрада “Ми стали на сторожі волі”, В. Кархута “Полум’яний вихор” і “Окрилена земля”; документально-художні повісті М. Андрусяка “Брати вогню”, І. Вовк “На щиті”(Іловайськ), “Ізоляція”; інтерв’ю з бійцями ЗСУ на сторінках журналів “Споконвіку було Слово”, “Жінка”, “Ти і я, і вся моя сім’я”. Молодші читачі зможуть споглядати повстанські світлини з альбому “Армія безсмертних”, розпочати свої кроки до перемоги за допомогою журналу “Крилаті”, керувати своїми емоціями завдяки терапевтичним книгам.
Запрошуємо! Виставка джерел діятиме до 10 жовтня 2025 р.
Детальніше

11 Вересня 2025

Кулінарні епізоди «Смак життя»

«Смак життя» (друга субота вересня – День українського борщу). З цієї нагоди 11.09.2025 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури, розпочалися кулінарні епізоди.
«Борщ – традиційна національна страва, яка за своєю популярністю не має рівних, бо споконвіку застосовується як у буденних, так і у святкових та обрядових частуваннях». Так описує українську страву Анатолій Багнюк в художньо-інформаційному довіднику «Символи українства», яку можна переглянути в згаданій вище бібліотеці. «Як універсальна страва, вбирає в себе все розмаїття господарського життя і багатства природи… В борщі – і овочі (картопля, капуста, буряк, морква), і фрукти (адже заправляють його і вишнями, і яблуками, і сливами), і трави (петрушка, кріп, цибуля, щавель і навіть кропива), м’ясо і рослинна олія, і молочні продукти (сметана) – практично все, чим багата родинна комора. А майстерність господині в тому, щоб з такого розмаїття продуктів створити гармонію смаку, запаху і навіть кольору».
Отже, борщ – це «символ достатку і благополуччя української родини, свідчення працьовитості і рівня господарювання, турботи про духовне і тілесне здоров’я кожного члена сім’ї. Борщ на столі – це й ознака злагоди в сім’ї». Адже смачно приготована їжа об’єднує людей.
Чимало рецептів створили і зберегли для майбутнього українські кулінарки. Серед них: Осипа Заклинська, Зінаїда Клиновецька, Дарія Цвек. В нашій книгозбірні є видання рецептів Ольги Федорівни Франко (невістки І. Франка) «Практична кухня». В ньому зазначено 13 видів борщів (особливо цікаві – з квашених яблук, з потрухів птиці, з вушками, з карасями, з кислих огірків та галицький з м’ясного бульйону). Авторка зазначає, що «первісна назва «борщ» походить від рослини, яку квасили. Тому борщі готують на квасі з буряків або житньої муки».
Є письменники, які згадували традиційну страву у своїх творах. Серед них Марія Матіос, Іван Котляревський у легендарній «Енеїді». А скільки пісень народ переспівав!
В бібліотеці-філії №5 ви зможете переписати оригінальні кулінарні рецепти з журналів «Ти і я, і вся сім’я», «Жінка», з газети «Рецепти господині», з книг «Азбука домашнього господарування», «Українська кухня. Найсмачніші страви на святковому столі» Н. Абельмас, «Українська кухня» Г. Дубовіс, з етнографічного довідника «Українська минувшина».
«Нація така, яка її їжа», — наголосив у своєму інтерв’ю журналу «Споконвіку було Слово» відомий кулінар і збирач давніх рецептів борщу з усіх регіонів України Євген Клопотенко. «Експериментуйте, покращуйте, змінюйте… В борщ, який ви приготували на три дні, одного разу вкиньте полуниці, а іншого – хмелі-сунелі… Запустіть у голові цікавість! Отримуйте задоволення від того, що робите. І ще: не забувайте про нашу українську кухню – вона дуже багата. Шануйте своє!».
Виставка кулінарних епізодів діятиме до 19 вересня 2025 р. в книгозбірні №5 м. Івано-Франківська. Завітайте!
На зображенні може бути: 2 людини та текст
Детальніше

22 Серпня 2025

Ескізи дивовижного життя “Україна в жіночих іменах”

21 серпня 2025р. о 13.00 в бібліотеці-філії N5 (вул. Галицька,100) Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури міської ради, проводився захід – ескізи дивовижного життя “Україна в жіночих іменах”. Метою заходу було ознайомити читачів з іменами українських жінок, які зробили значний внесок у розвиток української культури.

Бібліотекар ознайомила відвідувачів з книгами: Тарасенко О. “Благословенне жіноче ім’я – Україна”, Ґеника С. “150 видатних українок” та наголосила, що Україна має багату історію, наповнену видатними жінками, які у різних сферах життя мали визнання своєї діяльності. Серед них княгиня Ольга, Марко Вовчок, Анна Ярославівна, Леся Українка, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур та багато інших. Обговорювалася творчість Ліни Костенко – символа українського духу, інтелектуальної свободи та незалежності. Її творчість надихає та впливає на багато поколінь. Бібліотекар звернула увагу на її історичний роман у віршах ” Маруся Чурай”, який святкує 45-річчя у цьому році. Відвідувачі дізналися, що у творі зображується не тільки романтична історія, а й боротьба українського народу за свою незалежність.

Детальніше

18 Серпня 2025

природнича мандрівка “Тихе полювання на гриби”

Під такою назвою 13.08.2025 р. на подвір’ї бібліотеки-філії №5 ( вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури міської ради, відбулася природнича мандрівка, в рамках проєкту «Бібліотека у дворах».
Працівники книгозбірні дібрали дитячу літературу для виставки «Гриб грибок стрибай у козубок». Бібліотекарка Микицей Н. самотужки приготувала у вигляді різних грибів пазли, які діти із захопленням складали. Тим часом працівниця розповідала про поживну цінність грибів (містять білок, мінеральні речовини), першу допомогу при отруєнні неїстівними з однойменного науково-популярного видання Олексія Рощина, з дитячих природничих енциклопедій. Читачі відгадували загадки із збірника «Кришталеве джерельце»; збирали картонні грибочки у кошик і визначали їстівні чи отруйні; дізнавалися поради від казкового лісовичка (зокрема: збирайте лише знайомі вам гриби, зрізайте щоб не пошкодити грибницю; складайте шапинками донизу в кошик; хто любить збирати гриби, той має любити природу).
Завдяки дитячій енциклопедії «Рослини» завідувачка книгозбірні №5 Українець С. розповідала дітям про те, як усе премудро сотворив Господь, про «даму під покривалом»( гриб диктіоформ з Південної Америки); про підземний гриб трюфель; з якою силою виходить плодове тіло гриба на зовні (печериця може пройти крізь асфальт, навіть підняти важке каміння). З читанки «Дивосвіт»- цитувала унікальну розповідь природолюба, який спостерігав за тим, як виростає сироїжка. А з оповідання «Пора грибної печалі» Д. Кешеля – читала уривки блаженства головного героя від тихогополювання. Як от: «Михайло відкладає вбік кошарку і, склавши перед вустами долоні, умиротворено милується ще мокрими від роси червоноголівцями і підберезовиками у їх первісній красі». Тим часом усі учасники мандрівки
розфарбовували картинки грибів з описом кулінарних та лікарських властивостей.
Завідувачка бібліотеки запитувала присутніх, як в їх родині готують гриби. Користувачі книгозбірні ділилися такими способами: варити юшку, смажити, маринувати, сушити, готувати салати, вареники. Маленька Єва розповіла, як її батько з дідусем ходять разом по гриби. Потім тато готує зібрану здобич, а мамуся полюбляє смакувати.
Читачі середнього шкільного віку читали віршики К. Перелісної, Н. Черкес, А. Полтави, І. Січовика, Г. Химіча, оповідання М. і П. Сингаївських. Після чого присутні відповідали, які назви природних організмів вони почули, які звірята полюбляють ці грибочки. Бажаючі досліджували “Хто ховається у лісі” за допомогою оптичних скелець за виданням Айни Бестард.
На завершення мандрівки працівниця книгозбірні №5 провела з читачами природничу вікторину як закріплення пізнаваного. Захід підготували і провели працівники бібліотеки-філії №5.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top