“Мартович надзвичайно пильний спостерігач життя галицького люду, причому він обдарований неабияким гумористичним талантом… Як ніхто інший , уміє він підмітити в житті нашого народу ту іронію фактів, яка змушує людину цілу свою поведінку  виявляти в зовсім іншому світлі, ніж вона є насправді. До того ж його стиль наскрізь оригінальний, легкий і далекий від будь якого шаблону”
(І. Франко)

Так про Леся Мартовича, визначного письменника-реаліста, який прекрасно знав життя й побут галицького селянства писав Іван Франко. Разом з Василем Стефаником і Марком Черемшиною входить до так званої покутської групи новелістів, кожен з яких є самобутньою і цілком оригінальною творчою особистістю, Саме  Лесь Мартович є неперевершеним гумористом-сатириком в літературі цього періоду.

12 лютого 2026 року до 155-ої річниці від дня його  народження працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентували користувачам літературне досьє “Талант могутній, невмирущий”. На презентацію творчості бібліотекарі запросили Василя Бабія – члена чотирьох Національних спілок України, члена Міжнародної Асоціації гумористів, лавреата 17 літературних і краєзнавчих премій , який представив свою книгу “Покутська трійця” (2010 р.). Бібліотекарі ознайомили присутніх з викладкою літератури і зачитали слова Івана Франка про Леся Мартовича. Окрасою заходу були пісні у виконанні прикарпатської художниці (аплікація соломки), талановитої майстрині та виконавиці пісень на вірші Марічки Дзвінки та Галини Хімочки – Галини Різничук. Мисткиня неодноразово приймала участь у літературному  конкурсі ім. Леся Мартовича і була дипломанткою ІІ і І ступеня. До слова, даний конкурс започатковано у 2013 році, його   організаторкою є  Галина Фесюк.

У зв’язку з рішенням Івано-Франківської обласної ради про проголошення 2026 року роком Івана Франка на Прикарпатті, кімната-музей Івана Франка, що діє при краєзнавчому відділі Центральної бібліотеки Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, запроваджує тематичний цикл зустрічей з лавреатами міської премії імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики.

Першим заходом була  зустріч з  лавреатом премії у 2016 році Василем Бабієм,  яка відбулася 3 лютого 2026 р.

Український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч, член Спілки письменників України (1939 р.) Степан Чарнецький   народився 21 січня 1884 р. в с. Шмальківці тепер Чортківського району Тернопільської обл.   Він був театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства “Руська бесіда” (1913-1914 рр.) з яким гастролював на Тернопільщині, Львівщині та  Прикарпатті. Автор патріотичного гімну Українських Січових Стрільців “Червона калина” (“Ой, у лузі червона калина похилилася…”, 1914); у співавторстві з Богданом Веселовським написав відому пісню-танго “Прийде ще час”. До слова, після 1939 р. працює науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки (нині – Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України).

Відзначаючи ювілей Степана Чарнецького, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 24  січня провели засідання клубу краєзнавців “Забутий автор “Червоної Калини“.  Бібліотекарі ознайомили присутніх з життям митця і його творчістю, а також представили викладку літератури. Запрошений історик Петро Ганцюк розповів про історичні початки та створення маршу Січових Стрільців, радянські репресії і перше виконання славня УСС у стінах Верховної Ради. Новий виток популярності композиції розпочався 27 лютого 2022 року , коли вона прозвучала у виконанні лідера гурту “Бумбокс” Андрія Хливнюка.

 14 січня минуло 130 р. від дня народження Блаженного УГКЦ, підпільного єпископа Станиславова о. Івана Слезюка. Народився у родині заможних селян, яка була поліконфесійною: батько – греко-католик, а мама – римо-католичка, яку 1945 року депортували разом з двома сестрами. Зростання в заможній сім’ї дало змогу йому навчатись в сільській  школі, в Коломийській гімназії та в Станиславівській духовній семінарій. У 1923 р. був рукоположений на священика єпископом Григорієм Хомишиним, а в квітні 1945 р. отримав єпископські повноваження на випадок арешту останнього. Після єпископських свячень та арешту єпископату УГКЦ владика залишається в Станиславові, де сповнює свою душпастирську діяльність.

Вшановуючи пам’ять Блаженного єпископа о. Івана Слезюка, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 14 січня провели  репортаж з книжкової полиці  “Підпільний єпископ Станиславова”, до 130-ти  річчя від дня його народження. Бібліотекарі ознайомили присутніх зі страденною долею владики о. Івана Слезюка. А запрошений на захід  Василь Бабій – письменник,  історик, краєзнавець, член ТОПіЖ ім. І. Франка охарактеризував політичну ситуацію в Галичині після Другої світової війни, коли у Львові у 1946 р. відбувся псевдособор і УГКЦ змушена була перейти у підпілля. Дехто зі священиків прийняв православ’я, незламних  арештовували і відправляли до в’язниць та до таборів у Сибір, а дехто переховувався і таємно здійснював священичі обов’язки. Це владики о. Григорій Хомишин, о. Іван Слезюк, о. Семеон Лукач, о.  Софрон Дмитерко та о. Павло Василик. 

Читачам було запропоновано переглянути викладку літератури. Особливо зацікавила книга о. Тадеуша Сєвки “Життя і діяльність Блаженного Івана Слезюка”.

“…Ми ніколи не думали, що перемога української справи буде легкою. Ми  не чекали бездіяльно, доки волю України виборе нам хтось инший, сторонній. Ми знаємо, що Українська Держава не буде плодом лише збігу щасливих обставин, але що вона буде здвигнена передусім українськими руками… “

(Андрій Мельник)

Андрій Мельник – полковник армії УНР, військовий  і політичний діяч, один з організаторів УВО, голова Проводу ОУН (1938-1964), соратник Євгена Коновальця. З початком Першої світової війни добровольцем вступив до лав Легіону УСС. Під час боїв за гору Лисоня отримав поранення та потрапив до російського полону. На початку 1918 р. разом з іншими усусівцями утік з полону. З 1918 р. по 1921 р. був командиром куреня, офіцером полку, начштабу корпусу, командриом дивізії, помічником командира корпусу Січових Стрільців армії УНР. 15 грудня 2025 року працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  провели засідання клубу краєзнавців “Людина, воїн, політик“ на відзначення 135-ої річниці від дня народження Андрія Мельника. Бібліотекарі ознайомили присутніх з біографією борця за Українську Державність, а історик Петро Ганцюк акцентував увагу на бойових звитягах Андрія Мельника, його політичній діяльності як одного із лідерів ОУН. До уваги користувачів запропонована тематична полиця, а також світлини з інтернет простору.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу  МЦБС.