14 січня минуло 130 р. від дня народження Блаженного УГКЦ, підпільного єпископа Станиславова о. Івана Слезюка. Народився у родині заможних селян, яка була поліконфесійною: батько – греко-католик, а мама – римо-католичка, яку 1945 року депортували разом з двома сестрами. Зростання в заможній сім’ї дало змогу йому навчатись в сільській  школі, в Коломийській гімназії та в Станиславівській духовній семінарій. У 1923 р. був рукоположений на священика єпископом Григорієм Хомишиним, а в квітні 1945 р. отримав єпископські повноваження на випадок арешту останнього. Після єпископських свячень та арешту єпископату УГКЦ владика залишається в Станиславові, де сповнює свою душпастирську діяльність.

Вшановуючи пам’ять Блаженного єпископа о. Івана Слезюка, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 14 січня провели  репортаж з книжкової полиці  “Підпільний єпископ Станиславова”, до 130-ти  річчя від дня його народження. Бібліотекарі ознайомили присутніх зі страденною долею владики о. Івана Слезюка. А запрошений на захід  Василь Бабій – письменник,  історик, краєзнавець, член ТОПіЖ ім. І. Франка охарактеризував політичну ситуацію в Галичині після Другої світової війни, коли у Львові у 1946 р. відбувся псевдособор і УГКЦ змушена була перейти у підпілля. Дехто зі священиків прийняв православ’я, незламних  арештовували і відправляли до в’язниць та до таборів у Сибір, а дехто переховувався і таємно здійснював священичі обов’язки. Це владики о. Григорій Хомишин, о. Іван Слезюк, о. Семеон Лукач, о.  Софрон Дмитерко та о. Павло Василик. 

Читачам було запропоновано переглянути викладку літератури. Особливо зацікавила книга о. Тадеуша Сєвки “Життя і діяльність Блаженного Івана Слезюка”.

“…Ми ніколи не думали, що перемога української справи буде легкою. Ми  не чекали бездіяльно, доки волю України виборе нам хтось инший, сторонній. Ми знаємо, що Українська Держава не буде плодом лише збігу щасливих обставин, але що вона буде здвигнена передусім українськими руками… “

(Андрій Мельник)

Андрій Мельник – полковник армії УНР, військовий  і політичний діяч, один з організаторів УВО, голова Проводу ОУН (1938-1964), соратник Євгена Коновальця. З початком Першої світової війни добровольцем вступив до лав Легіону УСС. Під час боїв за гору Лисоня отримав поранення та потрапив до російського полону. На початку 1918 р. разом з іншими усусівцями утік з полону. З 1918 р. по 1921 р. був командиром куреня, офіцером полку, начштабу корпусу, командриом дивізії, помічником командира корпусу Січових Стрільців армії УНР. 15 грудня 2025 року працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  провели засідання клубу краєзнавців “Людина, воїн, політик“ на відзначення 135-ої річниці від дня народження Андрія Мельника. Бібліотекарі ознайомили присутніх з біографією борця за Українську Державність, а історик Петро Ганцюк акцентував увагу на бойових звитягах Андрія Мельника, його політичній діяльності як одного із лідерів ОУН. До уваги користувачів запропонована тематична полиця, а також світлини з інтернет простору.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу  МЦБС.

“Моя віра не підлягає компромісам. Вона є непохитною, незламною, як скала, на якій будується наша Церква.”- патріарх Володимир.

Поряд з Андреєм Шептицьким, Іларіоном Огієнком, Василем Липківським, Йосипом Сліпим, патріарх Володимир Романюк став найбільш вагомою постаттю в житті та боротьбі Української Церкви в XX столітті. 9 грудня 1925 р. у селі Химчин (Івано-Франківська обл.) народився майбутній Предстоятель УПЦ Київського Патріархату. Ще з юних літ він приймав участь у національно-визвольній боротьбі і у 19 років вперше засуджений за належність до ОУН. До слова, після закінчення Вищих богословських курсів в Станиславові висвячується на диякона. Відтак продовжує навчання , у 1964 року був висвячений на священика. Під час душпастирства  на парафіях в Івано-Франківській області приятелював з митцями, письменниками, шістдесятниками та учасниками правозахисного руху. Збирав твори народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, закликав вірних зберігати народні традиції, виступав проти закриття церков. Вшановуючи пам’ять Патріарха УАПЦ Володимира Романюка, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради,  9 грудня 2025 року організували ювілейну посвяту “Володимир Романюк – патріарх УАПЦ”. Бібліотекарі розповіли присутнім про життєві дороги Предстоятеля, зачитували цитати з книги Тараса Романюка “Патріарх Володимир, або спогади про батька”, видана в 2000 році у  Києві, видавничим центром “Просвіта”. Користувачам була запропоновано переглянути документальне відео “Хто є Патріарх Володимир (Романюк) ” та викладку літератури.

  За новоюліанським церковним календарем 30 листопада християни вшановують  Андрія Первозванного – одного із дванадцяти апостолів, сина Йони, брата Симона (Петра). Він походив із Галилейського краю, і як більшість інших учнів Ісуса, займався рибальством на Генісаретському озері. Його назвали Первозванним тому, що Ісус його першого покликав служити Йому. Вважається. що саме він благословив місце, де згодом постала Київська Русь, і передбачив появу великого християнського міста – Києва.

Головною традицією у День святого Андрія є ворожіння . Незаміжні дівчата ворожать на судженого та моляться Андрію Первозванному про гарного нареченого. А в цей час хлопці займаються пустощами: ховають брами, висаджують воза на дах, а також складають дрова на порозі дому дівчат. Так як свято припадає на Різдвяний піст, то церква вважає ворожіння гріхом і рекомендує на Андрія піти в храм й помолитися. Незаміжні дівчата та жінки можуть складати свої молитви до  Святого про щасливе сімейне життя.

30 листопада працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розповіли учням фахового коледжу КНУ ім. В. Стефаника про традиції та обряди на Андрія, а також ознайомили з народознавчою літературою, яка представлена на книжковій полиці.

  26 листопада 2025 року виповнилось 100 років від дня народження Опанаса Заливахи – українського живописця , члена НСХУ (з 1989 р.), Заслуженого художника України (з 1999 р.),  лавреата Державної премії ім. Т. Шевченка (1995 р.), премії Української незалежної творчої інтеліґенції ім. В. Стуса (1989 р. ), члена Клубу творчої молоді (1960-1964 рр.). Його творчість охоплює мозаїку, станковий живопис, дереворізьбу, літографію та оформлення інтер’єрів.

Відзначаючи ювілей Опанаса Заливахи, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, випустили інформаційний бюлетень “Бути українцем і знати хто ти”. 

Саме в день народження ювіляра, 26 листопада,  бібліотекарі вийшли на Вічевий майдан нашого міста. щоб розповісти перехожим про відомого митця і дарувати виготовлені інформаційні бюлетні.