7 серпня 1870 року народився Осип Курилас, живописець, графік, один із засновників модерного українського сакрального мистецтва. На початку Першої світової війни вступив добровольцем до Легіону УСС, брав участь у боях за звільнення Галичини від російської окупації. Очолив Пресову Кватиру для організації культурно-просвітницької роботи серед стрілецтва. Створив понад 200 портретів діячів УСС, зокрема Олени Степанів – хорунжої Легіону. Осип Курилас використовував українську орнаментику, малюючи ікони для іконостасів у церквах США, Канади, Польщі та України. 40 його картин, вилучених зі спецфондів Львівського музею українського мистецтва було спалено. Лиш окремі роботи зберігаються в Національному музеї у Львові. Відзначаючи ювілей Осипа Куриласа 9 серпня 2025 року,  працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели годину пам’яті “Український художник з душею Січового Стрільця”. Бібліотекарі розповіли присутнім життєвий і творчий шлях українського художника, а історик Петро Ганцюк ознайомив з роботою Пресової Кватири  Легіону УСС, яку очолював Осип Курилас. Доповненням до заходу слугувала тематична книжкова полиця.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Ігор  Коваль – український історик , краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент (2007), відмінник освіти, почесний краєзнавець України. Депутат Івано-Франківської обласної ради (1990, 2002) та Галицької районної ради (2002). Член Національної спілки краєзнавців України. Лауреат Івано-Франківської обласної краєзнавчої премії ім. В. Полєка (2012) та всеукраїнської премії ім. П. Тронька (2018)

Відзначаючи ювілей Ігоря Коваля, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 27 липня 2025 року організували краєзнавчу тематичну виставку “Прикарпатський історик, дослідник Давнього Галича”,  до 65-ти річчя від дня народження. Бібліотекарі інформували користувачів про наукову та дослідницьку роботу краянина. На ній представили книги  Ігоря Коваля з фонду книгозбірні. Присутніх зацікавила його  книга “Біблійна і церковна археологія” 2007 року видання у співавторстві з Святославом Кияком.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Ярема Петрович Гоян народився 11 липня 1940 р. в с. Долішнє Залуччя на Івано-Франківщині в селянській родині.  Ярема Гоян у 1956 році закінчив середню школу, а  1964-го  – факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. 1984 року Ярему Гояна прийняли до Національної спілки письменників України. Найяскравіше талант Гояна як письменника, організатора творчого колективу розкрився у видавництві «Веселка», яке він очолив наприкінці 1980-х років. Важливе місце серед видань займали твори Тараса Шевченка,  загальний тираж яких склав майже 15 мільйонів примірників. 1998 року за вагомий особистий внесок у розвиток книговидання і поліграфії та з нагоди 1000-річчя літописання і книжкової справи в Україні Я. П. Гояну було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а в 1999-му – звання Почесного доктора Української Академії друкарства. Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна була відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка (1993) за повість «Таємниця Лесикової скрипки» та багатьма іншими літературними преміями. Серед них Республіканська премія України імені Ярослава Галана (1975), літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини (2000), літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки (2004), Міжнародна літературна премія ім. Івана Кошелівця (2001), Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2006).

Окрім видавничої і письменницької справи, Ярема Петрович Гоян вів значну громадську роботу. Багато років очолював журі літературних премій імені Лесі Українки та імені Олени Пчілки (заснована видавництвом «Веселка» у 1991 році). Був членом журі премії Івана Огієнка, членом Ради Національної спілки письменників України і Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. Помер 28 вересня 2018 року у Києві, похований на Байковому кладовищі. 

Відзначаючи 85-ти річчя від дня народження Яреми Гояна, 12 липня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели бібліоекспрес “Письменник і видавець”. Користувачам було запропоновано переглянути  тематичну полицю, на якій представлені видання з фонду книгозбірні. Працівниця бібліотеки, Світлана Ткачук,  зачитала уривок з книги Яреми Гояна “Титан Нації”, яка вийшла 2010 року у видавництві “Веселка”.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Спортовець, пластун, січовий стрілець, сотник УГА, авіатор, учений-хімік, винахідник, письменник, педагог, громадський діяч, депутат Петро Франко – найменший син Каменяра народився 28 червня 1890 року . Проживши 51 рік, він зробив неоціненний внесок у становленні української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху та хімічної науки.

23 червня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради провели годину мужності “Легенда українського неба”, відзначаючи 135-ту річницю від дня народження Петра Франка. Бібліотекарі запропонували присутнім переглянути фільм “Інший Франко”, який з’явився в кінопрокаті 2024 року за підтримки Міністерства культури України та Львівського національного музею Івана Франка. У фільмі знімались акторки  Івано-Франківського драмтеатру Лілія Абрам’юк і Надія Левченко. Після  перегляду відомий історик  нашого міста Петро Ганцюк розповів, що  у фільмі окрім історичних фактів є і художні вимисли творців стрічки, а також більше уваги звернув на боротьбу УСС з московитами і участь Петра Франка у ній.  Користувачам бібліотекарі запропонували переглянути  тематичну полицю,  на якій  особливе місце займала пригодницька повість  “Від Стрипи до Дамаску” авторства молодшого сина Каменяра.

“Ми поклали собі метою впливати на розвій
жіночого духа через літературу, бо вона була
всебічним образом ясних і темних сторін
суспільного ладу, його потреб і недостатків ”.
( Наталя Кобринська )

Письменниця, видавчиня, громадська діячка, зачинателька  українського жіночого руху  Наталя Кобринська  стояла біля витоків фемінізму. ЇЇ роль в українській історії не втрачає своєї значимості, попри те, що минуло 170 років від дня її народження. Саме вона у 1884 році створила першу феміністичну організацію “Товариство руських жінок”, видала перший жіночий альманах “Перший вінок” у 1887-му. Сучасники називали Кобринську “чорною пані”: усе життя вона носила чорний одяг і тільки на свята вдягала народний. 

 11 червня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели урок народознавства “Засновниця жіночого руху в Галичині”, вшановуючи ювілей Наталії Кобринської. Захід традиційно розпочали з Господньої молитви на подяку ЗСУ за своє життя. Бібліотекарі розповіли присутнім життєвий і творчих шлях діячки. ЇЇ інформацію доповнила постійна читачка відділу Глікерія Лошній, яка змалювала важке становище жінок, як в Галичині, так і в наддніпрянській Україні ХІХ ст.  До уваги користувачів була запропонована тематична полиця.