8 березня традиційно відзначають свято весни, краси та жіночності — Міжнародний жіночий день. Історія свята пов’язана з боротьбою жінок за  політичні, економічні та соціальні права. З  1977 року  рішенням Організації Об’єднаних Націй це свято року набуло статусу міжнародного — «Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир». 

10 грудня 1948 р. у Парижі було прийнято Загальну декларацію прав людини.  Це  перший  в  історії  міжнародних  відносин  акт,  в  якому проголошено широке коло основних прав і свобод людини, згідно ст. 1 «Всi люди народжуються вiльними i рiвними у своїй гiдностi та правах» та ст. 2 «Кожна людина повинна мати всi права i всi свободи, незалежно вiд раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiї, полiтичних або iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового, станового або iншого становища».

Історія ідеї прав людини бере свої витоки в давнині. Вже в Біблії містяться положення про цінність і недоторканність людського життя, рівності людей. Окремі означені виступи за права жінок у світовій історії фіксуються ще з часів римського права. Але у відкриту площину боротьба за права жінок переходить у ХІХ ст.

06 березня 2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківсько міської ради, в рамках засідання клубу «Діалог» в онлайн форматі, відбувся історико-правовий екскурс «Права жінок і мир на планеті».

До уваги наших віртуальних користувачів керівник клубу «Діалог» Майя Шегда запропонувала однойменну відеопрезентацію до Міжнародного дня прав жінок і миру. В хронологічній  і змістовній послідовності історико-правовий екскурс інформує нас про вітчизняні та міжнародні правові засади прекрасної половини людства жінок. Слід відзначати, що в плині часу позитивно змінювалася демократична динаміка гендерна рівність, ствердження феміністичних засад та реалізація прав жінок на всіх рівнях.

Ратифікувавши Конвенцію ООН, Україна автоматично прийняла на себе низку юридичних зобов’язань з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і забезпечення рівності чоловіків і жінок на національному рівні. Отже, держава зобов’язана забезпечити дотримання норм і стандартів Конвенції та погодилася на контроль з боку Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. 

Визначивши людину, її права найвищою соціальною цінністю, Конституція України приєдналася до європейського і світового бачення цього питання, закріпила його загальнолюдське вирішення як обов’язкове для держави і для всіх інших учасників суспільних відносин. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. 

В нових реаліях,  у період Революції Гідності та під час бойових дій в ООС, жінки України були помітними учасницями Майдану, захисницями і волонтерками на фронті. Збройні сили України розробили гендерну політику, яка передбачає забезпечення ефективного впровадження гендерного підходу для створення гарантій рівних прав та можливостей. Отож, права жінок поширюються і на пакет прав військовослужбовців України.

З кожним роком відзначення Міжнародного жіночого дня в Україні все частіше стає приводом для просвіти широкої громадськості з питань прав та можливостей жінок. У великих містах України щорічно організовуються марші жіночої солідарності. «Права жінок – права людини» – основні гасла, що лунають під час маршу. 

Таким чином, сьогодні рух за права жінок трансформувався в рух за суспільний прогрес, і ті завдання і цілі, які ставлять перед собою учасники руху, стосуються не тільки жінок, вони значущі для розвитку всього суспільства в цілому, в якому чоловік і жінка виступають єдиною системою, взаємодіють і доповнюють один одного, в якому рівність двох статей – це питання рівності людського існування.

Сучасна жінка України є уособленням краси, кохання та материнства. Сьогодні наші жінки не тільки є берегинями родинного спокою, але й стоять на захисті Батьківщини в одному строю разом із чоловіками.  І тому мають реальне право скористатися повним пакетом законодавчих та нормативно-правових актів згідно Конституції України та міжнародно-правової політики України.

В ході підготовці відеопрезентації використані інформаційні джерела з книжкового фонду бібліотеки та був здійснений широкий моніторинг інтернет- ресурсів:

https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/430/4.pdf

https://uk.wikipedia.org/wiki

https://helsinki.org.ua/prava-zhinok-i-henderna-rivnist-v-ukrajini-o-uvarova/

http://www.center.gov.ua/component/k2/item/3423

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text

https://ips.ligazakon.net/document/view/mu11251

https://ips.ligazakon.net/document/view/mu11251?an=5

http://womenua.today/15rokiv-zakonu/

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-20#Text

https://tut-cikavo.com/krajini/yevropa/867-tsikavi-fakti-pro-evropejskij-soyuz

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3643/1/Ljubenna.pdf

https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/yevropejskij-soyuz

https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/31835/1/Ridna_bakalavr.pdf ….

Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Майя Шегда.

Слово Тараса Шевченка звучить у віках як пророча візія. Це, беззаперечно, стосується і нашої доби. Неможливо уявити життя українців, їх поступ на шляху до незалежності без Шевченкового полум’яного слова. Він є воістину потужним духовним провідником нації. Нехай святиться його Слово у віках, нехай у  переданні поколінь збережуться його думки, ідеї, заповіти. Понад усе пишаймося цим неоціненним скарбом України. Тож хай сьогодні на усіх теренах Вітчизни лунає, шириться, торжествує слово Т.Г. Шевченка. 

 04.03.2021 року працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради напередодні Шевченківських свят звернулися до невмирущих поетичних скарбів Кобзаря. На тлі виставки-інсталяції бібліотекарі читали один із його знакових творів.

«Ісаія. Глава 35» (Подражаніє) – у формі біблійного пророцтва поет висловлює свої мрії та сподівання про вільне майбутнє для України. Образи вірша мають водночас і символічний, і конкретно реальний зміст. Вірш звучить стверджуєче, пафосно, як гімн нескореності волелюбного українського духу.

Тож читаймо, думаймо, діймо!

Відповідальна: провідний бібліотекар читального залу ЦБ – Балабан С.О.

Я музику й поезію однаково люблю,
Хоч кажуть двох любити небезпечно
І аморально це вважають, і не ґречно,
Та я нічого вже з собою не зроблю –
Однаковісінько обох люблю.
Олександр Білаш

Український композитор жанрів класичної та популярної музики Олександр Іванович Білаш народився 6 березня 1931 року. Усе своє свідоме  життя Білаш продовжував писати вірші і музику. В кожній пісні, в кожному його творі відлунюється українська мелодика, є щось сонячне, іскристе, віртуозне, побудоване на звичній для автора елегійній основі. Про творчість та особистість Олександра Білаша було й буде ще сказано безліч теплих слів. Хоча, здається, слова тут вже недоречні. “Два кольори”, “Ясени”, “Сніг на зеленому листі” та ще понад дві сотні пісень, які давно вже стали не просто вокально-інструментальними творами. Мірилом успіху і таланту композитора була любов глядача, адже його пісні: ніжні, мелодійні, ліричні, яскраві, –   одразу ж підхоплювалися та ширилися народом.

04.03.2021 року працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для користувачів читального залу ЦБ та віртуальних користувачів мистецьку подорож “Музика серця О.І. Білаша” (до 90-ї річниці від дня народження О. І. Білаша, українського композитора).

Бібліотекар, Оксана Дубовська, створила презентацію пам’яті видатного українського композитора “Два кольори часу Олександра Білаша”. На заході прозвучали записи пісень автора з музичних альбомів і кінофільмів, які були знайдені серед музичних ресурсів Інтернету. Радимо нашим користувачам для ознайомлення та естетичного розвитку: https://youtu.be/LDN2EikNVik , https://youtu.be/nhz9iiOm9Q8 , https://youtu.be/hRxv2OywJeI , https://youtu.be/hmF4r-S2YUA .

Попри всі суспільні виклики сьогодення в українському літературному календарі  2021-й рік проходить під зорею Лесі Українки. 25 лютого українська  громадськість відзначатиме 150-у  річницю від  дня народження Лесі Українки.

Лесю Українку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції, скарбом України. І вона, направду, достойна всіх цих високих титулів. Щиро залюблена у все українське, вона не тільки любила свою Батьківщину, але й називалася її ім’ям.  

Коли знайомишся ближче з життям і творчістю Лесі Українки, мимоволі захоплюєшся цією дивовижною особистістю. Вона зворушує  своєю стійкістю і непохитністю в боротьбі з випробуваннями, вона дивує і вражає своєю глибокою ерудицією і обізнаністю в сфері вітчизняної і світової літератури, історії, мистецтва… Неабияке особисте досягнення Лесі Українки –  вільне володіння іноземними мовами, в тому числі грецькою і латиною. Вона, без перебільшення, зачаровує своєю харизмою, своїм неповторним словом.

За 42 роки свого життя Леся  Українка створила і залишила нащадкам величезну спадщину у всіх жанрах літератури – від  глибокої лірики до драматичних поем, вона писала  і серйозні  публіцистичні, філософські статті і казки для дітей. Навіть побіжний огляд її творчості красномовно свідчить  про  дивовижної сили поетичний талант,  аж до вершин геніальності.  Талант  поетеси  вражав і  сучасників, і дослідників її творчості. Вона завжди, у всі часи і періоди, мала свого читача, свого глибокого поціновувача. Її творчість високо оцінювали  і в письменницькому середовищі, зокрема М. Павлик, І. Франко, О. Кобилянська… . Чого вартує тільки безсмертна «Лісова пісня», «Одержима», «Давня казка»…  В канон української  літератури увійшла як поет мужності і боротьби. Мотив волі – домінуючий мотив її творчості, набирає в неї різноманітних барв, від соціальних до глибоко особистісних…    Попри особисте Леся Українка  щиро вболівала за долю українського народу,  за встановлення  національної справедливості, за завдані українському народові кривди, за визволення від тиранії імперської Московщини і здобуття державності для своєї нації  – високо несла національну хоругву.

24 лютого 2021 року о 15:00 в читальному залі ЦБ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбувся онлайн захід «Ти себе Українкою звала» (літературний портрет до 150-річчя від  дня народження Лесі Українки). 

Що закладало світогляд письменниці, що найбільше вплинуло на формування її особистості, таланту, зрештою, духовного світу?  Як жила і творила  задля осягнення найвищої мети – волі для України та особистої свободи духу? Що закладало світогляд письменниці, що найбільше вплинуло на формування її особистості, таланту, зрештою, духовного світу? Які основні світоглядні засади її  творчості?   Чим її слово співзвучне з нашим сьогоденням?  Як знають і вшановують Лесю Українку в Україні і  світі? Ці  та інші теми у форматі вільного мікрофону обговорювали  бібліотекарі та гості заходу. На наше запрошення до бібліотеки завітали: голова Івано-Франківської  обласної ОУН, кандидат філологічних наук Микола Іванович Сулятицький, вчителька вищої категорії, викладач української мови та літератури Леся Ярославівна Вагилевич.  Всі разом ми спробували  змалювати образ геніальної Лесі Українки, вдалися до об’єктивного (певною мірою) та суб’єктивного трактування життя і творчості Лесі Українки, ділилися особистими рефлексіями з цього приводу. Свідомо не вдавалися до  наперед підготовленого сценарію, відійшли від шкільної хрестоматійності  чи вимогливого академізму.

У фондах нашої бібліотеки є багато книг Лесі Українки. Зокрема й зібрання творів  у 12-ти томах. До слова, важливою подією ювілейного року, про яку багато років мріяли шанувальники творчості письменниці, стало повне видання творів Лесі Українки в 14-ти томах. До заходу працівники бібліотеки підготували однойменну виставку-інсталяцію.

В одній із своїх літературних розвідок Оксана Забужко називає Лесю Українку за її життєвий подвиг і посвяту «королевою тернового вінця» («O. Notre Dame  d` Ukraine: Леся Українка в українській міфології»).  Направду, життя Лесі Українки – це подвиг митця, один з тих подвигів, які підносять людину в очах сучасників і прийдешніх поколінь, роблять її путівною зорею для  співвітчизників. Вона залишила нам частку своєї людської печалі, своєї любові, своєї віри, всесвіт свого таланту.

І, можливо, насамкінець експромт-меседж до онлайн користувачів. Творчість Лесі Українки – це глибоке, невичерпне, живуще джерело.  Тож, нехай біля цього джерела завжди буде спраглий.  Той, хто прагне високохудожнього довершеного поетичного слова, хто понад усе пошукує душевну гармонію і високі чисті ідеали… 

Відповідальна за підготовку заходу – провідний бібліотекар читального залу  Світлана Балабан.

Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.
Марія Сковронська

Їх називали Небесною Сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані. Ці люди назавжди змінили нашу країну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки Майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю до справедливості. Кожен здійснив особистий подвиг та віддав найцінніше заради нової України – своє життя.

20 лютого 2021 р. о 14:00 у читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася година формування громадянської свідомості “Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе навіки” (до Дня Героїв Небесної Сотні).

Бібліотекар читального залу Зоряна Петрик підготувала для відвідувачів та онлайн-користувачів відеоролик “Небесна Сотня воїнів Майдану…”. Кожен мав змогу відновити хронологію тих страшних трагічних подій, що відбувалися на Майдані Незалежності в Києві 2013-2014 роках, побачити в обличчя та згадати всіх Героїв Небесної Сотні, які змінили хід нашої історії.

Доповненням до інформації стала тематична виставка-спогад “Герої не вмирають… Пам’яті Небесної Сотні”, яку підготували бібліотекарі читального залу. Під зворушливу мелодію гімну Небесної Сотні «Пливе кача», вже традиційно була запалена свічка пам’яті.

Відданість та патріотизм, який показали Герої Майдану, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Вони загинули, щоб ми жили у вільній, щасливій, квітучій країні – Україні, яку ми щиро любимо і якою пишаємося! І сьогодні, в умовах війни на сході України, ми маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність.

Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди…

Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Зоряна Петрик.