Літературна панорама “Смислові глибини художнього простору Леся Мартовича”

“Не для слави, а для людей…”
Лесь Мартович

12 лютого 1871 року народився Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович) – талановитий український письменник-сатирик і гуморист демократичного напрямку. Він жив і творив в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка тоді була в складі цісарської Австро-Угорщини.  

Лесь Мартович, як і його сучасники  –  Михайло Павлик, Стефан Ковалів, Осип Маковей, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник та інші – належав до тієї західноукраїнської прогресивної інтелігенції, яка вийшла з села і групувалася навколо талановитого письменника і видатного критика Івана Франка. Входив до так званої “Покутської трійці” – творче об’єднання трьох українських письменників: Леся Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини. Назва походить від регіону, оскільки усі троє походили з Покуття.

Лесь Мартович створив цілу галерею сатиричних образів поміщиків, лихварів та інших персонажів. Показав їх зажерливість, лицемірство і нікчемність, мужньо викривав гнобительський державний лад, австрійську «свинську» конституцію, буржуазні криваві вибори, показне «народолюбство». В умовах загострення відносин між різними прошарками населення на Галичині, соціальна сатира Мартовича відігравала дуже впливову роль.  Виразна риса його художньої манери — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. Особливо вдалися Мартовичу образи селян у повісті «Забобон». За своє коротке життя Мартович написав чимало цінних творів, якими засвідчив свою глибоку любов до простого люду. Його повісті та оповідання і сьогодні мають своїх читачів та шанувальників.

Детальніше

“На варті страждання”

  2 лютого 2021 р. о 15 год. працівники читального залу ЦБ (вул. П. Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для користувачів літературний портрет трагічної долі “На варті страждання” (до 120-річчя від дня народження Валер’яна Підмогильного (1901-1937), українського письменника.

Бібліотекар читального залу Ірина Казакова підготувала для on line користувачів однойменну презентацію з аудіозаписом. В своєму коментарі вона відзначила: “Нині він є одним з найпопулярніших українських класиків, його творчість вивчають у середніх та вищих навчальних закладах, нею постійно цікавляться сучасні дослідники.

Детальніше

Урок патріотизму: “Ми не схилили сонячне знамено…” /до Дня пам’яті героїв Крут/

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!
Микола Луків

Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді, студентам і гімназистам, які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій із більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власне життя. Крути – тільки одна із численних битв в одвічному «хрестовому поході» Росії проти України». Вони стали початком нової доби в історії нашої держави. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.

28 січня 2021 р. о 14:00 у читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся урок патріотизму: “Ми не схилили сонячне знамено…” (до Дня пам’яті героїв Крут). Бібліотекарі читального залу, Зоряна Петрик та Оксана Дубовська, підготували для відвідувачів та віртуальних користувачів  відеоролик “Герої Крут: забута історія…”. Переглядаючи екранізовані моменти, кожен мав змогу зануритися у далекий 1918-й рік, ознайомитись з перебігом революційних подій того часу та осмислити основні аспекти події, яка змінила хід вітчизняної історії.
До заходу працівники бібліотеки підготували тематичну виставку-спогад “Жертовний Хрест під Крутами стоїть”.

Детальніше

Презентація літературної постаті  “… На межі двох епох”

Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій,—
Пожартуєм для розваги!
Павло Тичина

27 січня 1891 року народився український  поет, перекладач із  сорока  мов, громадський діяч Павло Григорович Тичина. Для сучасників він лишається далеко непізнаною особистістю. Тож спробуємо розкрити його багатогранність, пригадаємо найяскравіші епізоди життя письменника, а також сильні та ніжні рядки Тичинівських поезій.

27.01.2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П.Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася презентація літературної постаті українського поета Павла Тичини “… На межі двох епох” (до 130-річчя від дня народження Павла Тичини), (1891-1967).

Молодий Тичина подарував Україні соковиту, яскраву поезію, просякнуту символізмом, музикою та світлом. Він був неймовірно талановитим, оптимістичним, спрямованим в майбутнє. Перші його друковані твори з’явилися в 1912 році. Протягом життя П. Г. Тичини відбувався постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Милозвучність і особливий композиційний характер його творів дедалі більше пом’якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною у творчості поета вважається збірка «Чернігів» (1931 р.), яка означила його перетворення в “рупор” комуністичної партії.

З цікавим і непростим життєвим і творчим шляхом поета присутніх ознайомила бібліотекар Дубовська Оксана. Вона підготувала  тематичну презентацію з коментарем “Геній із замерзлим серцем, ангел зі зламаними крильми”. 

Детальніше

 «Єднання заради незалежності: правовий вимір»

День соборності України – день єднання сили й духу народу, який символізує єдність земель України  в єдине ціле. Офіційно свято до Дня соборності відзначається щороку з 21 січня 1999 року згідно з Указом Президента України Л. Кучми.

21 січня 2021 року в  читальному залу ЦБ (П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради в рамках засідання правового клубу «Діалог» для on line  користувачів та шанувальників історії був презентований відеоматеріал «Єднання заради незалежності: правовий вимір», присвячений Дню соборності України.


22 січня 1919 року в першу річницю проголошення Четвертого Універсалу в Києві на Софійській площі відбулися збори, на яких проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західно-Українською Народною Республікою.  Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.  Так утворилася Єдина Соборна Україна.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top