8 січня 1935 – 14 грудня 1963… Ці дати обрамляють життя Василя Симоненка. Між ними 28 років. Багато це, чи мало? Для Всесвіту  занадто мало, для Василя Симоненка достатньо, щоб залишити по собі сина, непереможну любов до України, до життя… І так виразно чуємо його свіжий голос, яким він і сьогодні вітає життя:

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!
Здрастуй, свіжосте нив!
Я воскрес, щоб із вами жити
Під шаленством весняних злив.

Такими словами 11 січня  2020 року о 16:00 розпочались поетичні читання: читаємо Василя Симоненка ”Я воскрес, щоб із вами жити”, організовані на абонементі  ЦМБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської  міської ради.
8 січня поету Василю Симоненку (1935-1965) українському поету і журналісту, шістдесятнику, лауреату Державної премії ім. Т. Г. Шевченка виповнилося б 85 років. На жаль, тонкому лірику й палкому патріоту України судився короткий вік. У вічність він пішов ще 28–річним, залишивши українцям самобутній і зрілий поетичний спадок – збірку творів, що житиме віки.

02.01.2020 року протягом дня працівники абонементу ЦМБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради запропонували увазі користувачів виставку – огляд “Сторінками книг про Станиславів – столицю ЗУНР” (До 101-річниці проголошення Станиславова столицею ЗУНР ).

Огляд містив короткі екскурси по книгах в історичне минуле часів української революції початку ХХ століття, зокрема, створення УНР та ЗУНР, листопадовий зрив у Львові, роль січового стрілецтва, три столиці ЗУНРу, духовні діячі ЗУНР та вшанування їх пам’яті.

Окремо бібліотекар висвітлила роль третьої столиці ЗУНР у Станиславові. Адже саме 2 -го січня 2019 року – 101 рік тому – в нашому обласному центрі, який тоді на цілих 5 місяців став столицею ЗУНР (з 1 січня до 25 травня), в будинку колишнього готелю “Австрія” (нині зал Народного Дому по вул. Шевченка,1) відбулося перше засідання Української Національної Ради, депутатами якої 3 січня 2019 року була прийнята “Ухвала” про Злуку ЗУНР з УНР. ЗУНР стала іменуватися як Західна область УНР (ЗОУНР). Саме в нашому місті зберігалися власні законодавчі і виконавчі органи влади.

Атмосферний, по-родинному затишний захід-літературна імпреза “Грані творчості Марії Микицей” відбувся 22 грудня о 15:00 на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила, 16)  Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради.

Талановита івано-франківська письменниця, представниця так званого “Станіславського Феномену “, лавреатка міської премії ім. Франка, учасниця міжнародних літературних фестивалів та поетичних читань Марія Микицей увазі присутніх запропонувала свій літературний доробок. Особливу увагу авторка звернула на свою нову книгу ” Dolce Vita”, яку і презентувала цього дня.

Розповівши коротко про авторку, бібліотекар зауважила, що новий роман ” Dolce Vita”, виданий цього року видавництвом ” Discursus” і представлений на Форумі видавців у Львові.
” Dolce Vita ” від Марії Микицей – це історія дружби двох подруг – Мирослави і Софки (Софії-Кармеліти). У романі, звісно, є любовна лінія. І вона заводить читачів не в любовний трикутник, як звикло, а в чотирикутник, жартує авторка. Письменниця каже, що такий голлівудський момент був і в її житті і вона досі в шоці від цього. Але не варто сподіватися від книги особистих одкровень. Авторка додає, що в романі десь до 20% автобіографічності, і це переважно “насмикані з життя епізоди”. Епізоди та окремі сцени авторці снуються перед очима – як кіно: “Коли бачу всі ці фільми, нічого не залишається як записувати чи надиктовувати”. Письменниця завжди має при собі записничок, диктофон і ручку. Нотує абзац чи навіть одне речення. “Воно потім як знаходиться”, – каже вона. Авторка з тих, хто дуже ретельно виписує свої тексти. “Можу читати абзац 20 разів. Кожне слово має бути на своєму місці”, – розповідає про процес створення роману Марія Микицей. Головній героїні ” Dolce Vita” Мирославі – 45 років. Марія Микицей розказує, що були нарікання читачок на вік, мовляв, ну йшлося би про молодших жінок, то зрозуміло, а так – то яка там уже дольче віта. Авторка пояснює, що їй якраз було важливо писати для жінок, трохи старших, ніж 30. Для тих, кому і до 40, і за 40, і за 50. Бо кожен вік – це чудові емоції, перипетії, стосунки, бажання, почуття.

19 грудня 2019 року протягом дня, відзначаючи 60 – ту річницю від дня народження української письменниці, публіциста Марії Матіос (1959), на абонементі ЦМБ ( вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в бібліобарі проводили літературне асорті “Феномен творчості Марії Матіос – найплідніша письменниця України “.

Користувачів бібліотеки ознайомили з творчістю переможниці різноманітних літературних премій, зокрема, Шевченківської премії з літератури (2005), Коронації слова (2007), та Книги року BBC (2008), народної депутатки України VII (партія «УДАР»), VIII скликання («БПП») – Марії Матіос, запропонувавши присутнім в книгозбірні для перегляду найрізноманітніші книги письменниці:

• «Щоденник страченої»;
• збірку оповідань «Нація»;
• роман у новелах «Майже ніколи не навпаки»;
• романи «Солодка Даруся»,
• ” Москалиця”,
• та багато інших.

Учасники зачитували уривки творів, обговорювали різноманітні питання висвітлені в книгах авторки.

Захід проведений для широкого кола користувачів. Відповідальні – Кирста О.М., Данилів Л.В.

11 грудня 2019 року о 14:00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16)  Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської  міської ради відбувся правовий лікбез  “Молодь у правовому колі: незнання закону не звільняє від відповідальності…”

Захід проведено в рамках Всеукраїнського тижня права (8 по 13 грудня), та Міжнародного Дня прав людини (10 грудня).

Метою даного заходу є аналіз та оцінка правових потреб молоді, тож на початку заходу провели  опитування серед молоді щодо правової обізнаності та бажання отримувати знання у правовій сфері.

Бібліотекар підкреслила, що злочинність серед неповнолітніх постійно привертає до себе увагу. Щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з підлітків вважає, що неповнолітньому нічого не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності, в тому числі й кримінальної. Ще з давніх часів відомий постулат: «незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності», який знайшов своє закріплення у частині 2 статті 68 Конституції України. Чи немає в цьому протиріччя? З одного боку, знати все неможливо, а з іншого – це не є аргументом для звільнення від відповідальності.