Книжковий бібліомікс “Різдвяною стежкою до щастя і добра”

Свято Різдва чекали з нетерпінням і дорослі, і малі, тому що воно приносило чимало радощів, веселощів та солодощів. Розпочиналося Різдво 6 січня – на Святий Вечір. Цей день в усіх асоціюється із такою стравою як кутя, що повинна красуватися на столі серед ще 11 страв. Це – перша страва, яку їдять. Потім всі інші. Ці 12 страв як 12 місяців року. Звичайно, перша ложка куті дістається господарю дому. Як відомо, на Святий Вечір прийнято збиратися родиною, не ходити в гості, бажано не запізнюватися на вечерю. Прикмета говорить, якщо запізнитися на Святу Вечерю, то потім цілий рік запізнюватися будеш. Взагалі, з Різдвом пов’язано багато народних прикмет. Якщо в перші три дні свята з’являється іній на деревах – буде добрий урожай хліба. Будуть гарні трави та хліб, якщо глибокий сніг. Якщо вночі багато зірок, це до гарного урожаю ягід. Весна буде холодною, якщо цей день теплий.
Символ цього свята – зелена ялинка. А Зірка, яка зазвичай прикрашає верхівку дерева, то символ Вифлеємської зірки, що яскраво освічувала шлях волхвам до Ісуса Христа. Різнобарвні кульки, маленькі ангели, гірлянди, маленькі пастухи із свічками та ліхтариками нагадують свічки та ліхтарі, що світили у цю святу ніч Вифлеємським пастирям. І зараз ці вогні горять у кожному будинку. А щоб свято було ще радіснішим та веселішим, родичі один одному кладуть подарунки під ялинку, а дітям вішають солодощі на ялинку.
Так, 05.01.2021 року, для віртуальних читачів бібліотека-філія №17 підготувала відеоролик та підбірку книг новорічно-різдвяної тематики, де є багато цікавої інформації про звичаї і традиції святкування Різдва. Приємного усім перегляду та читання! Веселих свят!

Детальніше

Книжковий фотоколаж “Наш герой – Степан Бандера”

До вшанування пам’яті ідеолога українського націоналізму та провідника ОУН, Героя України – Степана Бандери, бібліотека-філія №17 (с. Березівка, вул. Шевченка, 30) підготувала для віртуальних користувачів відео книжкового фотоколажу “Наш герой – Степан Бандера”.

Детальніше
Детальніше

До Дня збройних сил України

В Україні 6 грудня відзначають День Збройних сил. Саме в цей день 1991 року був прийнятий Закон “Про Збройні сили України”. А День Збройних сил України був установлений постановою Верховної Ради України в 1993 році.

Сучасна армія України пройшла тривалий шлях розвитку, що включає етапи оптимізації, скорочення військового складу і розформування. Події 2014 року – анексія Росією Криму – показали гостру необхідність зміцнення обороноздатності нашої країни та проведення реформ, цей рік став переломним в історії української армії. На сьогодні ЗСУ відновили свою боєздатність. Україна відмовилася від позаблокового статусу і оголосила про свої наміри вступити до НАТО.

Зазвичай свято відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, божественною літургією. В армії проходять урочисті збори, церемонії вручення державних нагород та святкові концерти. За традицією, щороку президент України вітає всіх службовців української армії, відзначаючи значну роль цих людей у підтримці Україною свого незалежного статусу.

До цієї дати, в бібліотеці-філії №17 (с. Березівка, вул. Шевченка, 30) ІВаног-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлен відеоролик у форматі літературної вітрини: “Героїв стежина від батька до сина”.

Детальніше

Виставка-інтерпретація «Ціна хлібної скоринки»

Вже не поставить ворог на коліна
Народ, який від гноблення звільнивсь.
Коли ти вже воскресла, Україно,
То вознесися духом, вознесись!
Роман Юзва

До 23 листопада – Дня пам’яті жертв Голодоморів 1932-1933рр. та 1946-1947 рр. і політичних репресій, впродовж 23-24 листопада у бібліотеці-філії №17 (с. Березівка, вул. Шевченка, 30) облаштована виставка-інтерпретація Ціна хлібної скоринки” .Цією виставкою бібліотека хоче нагадати всім про часи нищення українців голодом та політ репресіями. Запалена свіча споконвіків у нашого українського  народу символізувала пам’ять про душі померлих. Тому в цей день свіча пам’яті присутня й серед книг.

Виставка пропонує до уваги читачів книги, які розкажуть більше і про голодомор, і про політичні репресії:

Степан Геник «Червоний колір гріха» (Епоха сталінського терору).
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян, як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.  Книга стане в пригоді всім, хто цікавиться минулим і сучасним України, кого хвилює її будучність. 

Книга Скорботи, Пам’яті і Шани України.
Голод на Прикарпатті (1946-1947): Івано-Франківська область.
Голод цих років був викликаний різними факторами. В першу чергу, свою роль відіграла спланована акція сталінської влади з вилучення лишків зерна в селян для надання допомоги «братнім народам» із соціалістичного табору та відбудови промисловості, відновлення військовопромислового комплексу. Звісно, що на початок голоду вплинула Друга світова війна, яка принесла руйнування всіх ланок господарства України. Розорене сільське господарство остаточно підірвала сильна посуха, особливо постраждали південні області. Післявоєнні хлібозаготівельні плани для України були нереальними, однак партійна верхівка викачувала хліб з села адміністративно-командними методами. В результаті, коли плани виконали лише на 62,4%, влада вдалася до репресій.

Залишившись без зерна, населення почало голодувати. У той час, коли за кордон ешелонами вивозився хліб (лише до країн Східної Європи та Франції було вивезено 1,7 млн. тонн для підтримки тих урядів, що там установилися), в Україні розпочався голод, жертвами якого став майже 1 млн. душ. Зерна, зібраного в Україні в 1946 і в 1947рр., вистачило б для забезпечення хлібом усього населення. На виконання держпоставок 1947р. його було здано 436 млн 431 тис. пудів, на 206 млн 426 тис. пудів більше, ніж в 1946 р. Це свідчить про те, що післявоєнний людомор в Україні, як і голодомор 1932-1933 рр., був рукотворним.

І поліг наш народ, наче скошене жито… Пам’ять і те, що маємо сьогодні… залишились…

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top