Євген Коновалець – визначний громадсько-політичний і військовий діяч, полковник армії УНР, організатор УВО та ОУН. Постать Євгена Коновальця в сучасній історії стала одним із символів незламності та волі до боротьби української нації.

  11.06.2026 р. о 12.00  працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели політичний портрет «Євген Коновалець – символ сили, єдності й нескореності українського духу» (до 135-річчя від дня народження Євгена Коновальця).

 Бібліотекар І категорії читального залу ЦБ Світлана Салякіна підготувала до заходу розгорнуту інформацію про патріота, борця, харизматичного провідника полковника Євгена Коновальця. Він був неординарною людиною, мав надзвичайний інтелект, сильний характер, моральну силу, володів високим авторитетом та сталевою волею. Постать Євгена Коновальця символізує спадковість традицій української національно-визвольної боротьби. Участь у буремних подіях 1917—1921 років стала для майбутнього провідника УВО-ОУН не лише школою національно-визвольної боротьби, але й принесла йому визнання як одного з чільних воєначальників армії УНР. Командування військовим формуванням Січових стрільців зробило ім`я Євгена Коновальця відомим для усіх борців за незалежність України. Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова у вчительській родині. Навчався на правничому факультеті Львівського університету, де під керівництвом Михайла Грушевського вивчав історію України. Під час Першої світової війни служив в австро-угорській армії, потрапив у російський полон.   Після поразки Української революції виїхав за кордон, де у 1920 році заснував УВО для продовження збройної боротьби проти окупантів.

Мешкав у Відні, Берліні, Женеві та Римі, розбудовуючи міжнародні зв’язки ОУН та координуючи підпілля в Україні. Через активну антирадянську діяльність Коновалець став головною ціллю Кремля. 23 травня 1938 року в Роттердамі (Нідерланди) полковник загинув унаслідок теракту. Агент НКВС Павло Судоплатов під виглядом представника українського підпілля передав йому в ресторані коробку цукерок із замаскованим вибуховим пристроєм. Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.

Цікавим доповненням до заходу були тематичні відео.

До заходу бібліотекарі презентували тематичну книжкову викладку «Євген Коновалець – символ сили, єдності й нескореності українського духу».

Захід організовано за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».

   10 червня 2026 року о 12 годині в читальному залі ЦБ ( вул. Пилипа Орлика, 5 ) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід заочна зустріч з письменником «Василь Шкляр: щирий та справжній, як і його твори», приурочений 75-літтю з дня народження Василя Шкляра, українського письменника, громадського діяча, лауреата багатьох літературних премій, автора понад десяти книг прози  проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування.

  Модератор заходу – член Національної спілки письменників України Василь Загороднюк, розповів присутнім про життєвий і творчий шлях Василя Шкляра, цікаві історії з його письменницької діяльності. Озвучив  високі літературні відзнаки, зокрема про Шевченківську народну премію, що засвідчують визнання письменника у сучасному українському художньо-літературному процесі, акцентував увагу на широкочитабельності  його творів: «Перший сніг», «Де твій Остап, Соломіє», «Живиця», «Проліс: Тінь сови», «Ностальгія», «Елементал», «Ключ», «Кров кажана», «Маруся», «Чорне сонце», «Троща», «Заячий костел», «Рік шершня», його дитячих видань «Шовкова нитка», «Черешня в житі». Наприклад, роман «Чорний ворон», «Залишенець», тематика якого розкриває національно визвольні змагання українського народу в 1917 – 1922 роках, викликав велику зацікавленість присутніх, дії та вчинки персонажів цього твору воістину захоплюють читацьку увагу, сприяють вихованню національно-патріотичних почуттів. У контексті цього говорив про своє літературознавче дослідження «Авторська інтерпретація елементів білінгвізму в художньому тексті ( на матеріалі роману «Чорний ворон», «Залишенець» Василя Шкляра), що вийшло у виданні «Наукові записки Таврійського Національного університету імені В. Вернадського» і сприяє глибшому розумінню і сприйняттю цього роману.   За його  мотивами був знятий фільм, що  доступний для перегляду для широкого загалу.

Дотичним до цього прозового полотна є роман «Маруся», про юнку, яка  в шістнадцять років очолила повстанський загін козаків – Олександру Соколовську. Це реальна історична постать з легендарною біографією. Інформація про цей роман сприяла жвавому обговоренню цього твору і бажанню його прочитати.

З цікавістю був сприйнятий і роман «Ностальгія» ( Що ти знайдеш у минулому  – силу чи згубу), події якого розгортаються у 80 роках 20 століття де головний персонаж Микола Погорілий переживає творчу кризу, намагається писати кіносценарій і як йому це вдається робити, при цьому не порушуючи морально-етичних людських принципів.

По особливому письменницький талант Василя Шкляра проявився у творі «Кров кажана» (роман про народження демона), що також зацікавив читацьку аудиторію.

Відеоматеріали та книжкова виставка книг Василя Шкляра  сприяли додатковій зацікавленості творчістю цього майстра слова, що має великий потенціал іти до читачів зі своїми новими творами.

8 червня 2026 р. о 12:00 у читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Зустрінемось у Нью-Йорку».

Це історія про те, як місто, що ніколи не спить, здатне змінити життя двох людей за лічені години. Фільм досліджує тему випадковостей, які виявляються доленосними, і красу мегаполіса, який стає повноправним героєм сюжету.

У центрі подій Келлі – мила, приваблива та харизматична жінка, яка професійно займається організацією свят. Проте її чергове завдання виявляється викликом: до неї звертається досить буркотливий та суворий клієнт Джо, фахівець у сфері IT. Він хоче влаштувати незабутнє свято для своєї племінниці, але зовсім не знає, як підступитися до цієї справи. Поступово, під час спільної підготовки до події, Келлі краще пізнає Джо, бачить за його суворою зовнішністю добру душу і відчуває, як між ними виникає симпатія. Однак попереду — не лише клопоти з організацією, а й справжня внутрішня боротьба: як привернути увагу чоловіка, що звик тримати всіх на дистанції?

Після фінальних титрів у залі панувала особлива тепла атмосфера. Наші гості з великим задоволенням обговорили фільм: глядачі відзначили не лише романтичну лінію, а й те, наскільки важливо в сучасному, дещо «цифровому» світі зберігати здатність до щирого спілкування та «живих» емоцій. Ми дискутували про те, як професійне життя героїв переплітається з їхніми особистими пошуками, і чи справді великі міста дарують нам більше шансів на щастя.

Цей перегляд став для нас не просто можливістю насолодитися якісним кіно, а й приводом для душевного спілкування за філіжанкою чаю. Дякуємо всім, хто завітав до нас цього дня, поділився своїми роздумами та гарним настроєм.

Чекаємо на вас під час наших наступних кінозустрічей! Не пропустіть нагоду знову зануритися у світ мистецтва разом з нами.

Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно відзначається в більш ніж 100 країнах світу.

4.06. 2026 р. о 12.00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели Екологічну мандрівку «Люби природу не для себе, люби для неї…» (5.06 – Всесвітній день охорони навколишнього середовища).

Екологічна мандрівка — це чудовий спосіб дослідити природу нашого краю та міста. Бібліотекар І категорії читального залу ЦБ Роксоляна Дебенко говорила про те, як важливо берегти природу, розумно використовувати її дорогоцінні ресурси, дбаючи про щасливе «завтра» прийдешніх поколінь, а також про наслідки негативного впливу війни на довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Розповіла про парк Т.Г. Шевченка, про дерева, які були висаджені на території парку і якими обмінювалися з містами-партнерами з Польщі, Білорусії, країн Прибалтики – гінкго білоба, модрина, платани, особливі сорти кленів, тюльпанове дерево. Зінаїда Зінько доповнила розповідь спогадами про те, що після встановлення пам’ятника молодому Шевченку  під егідою німецької волонтерської організації члени територіального центру висадили біля 50 саджанців платану східного.

Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища ще раз переконує: основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є екологічно небайдужа громадськість. Тому всі ми маємо усвідомити, що велика й відповідальна справа охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів – це наша спільна турбота і наше спільне майбутнє. Цього дня ми не лише працюємо на користь, але й всіляко пропагуємо ідею захисту та раціонального використання природних ресурсів – що є запорукою майбутнього нашої держави. Цей День дає можливість кожному з нас прийняти на себе відповідальність за турботу про нашу планету й активно сприяти змінам.

Захід організовано і за підтримки та присутності франківських волонтерів благодійної організації «Турбота про літніх в Україні».