24 листопада 2025 року в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБC Департаменту культури міської ради відбулося чергове заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець». Сьогодні учасники гуртка святкували першу річницю створення літературного об’єднання. Під час заняття панувала особлива, піднесена атмосфера. Рік читань, сміливих думок, суперечок, відкриттів і теплого спілкування. Річниця нашого літературного гуртка — це свято людей, які вірять в себе і у силу слова. За цей час учасники літоб’єднання не просто писали , вони росли, вчилися слухати, ставити запитання, бачити глибше. Рік тому все почалося з ідеї і бажання поділитися любов’ю до книжок і друкованого слова. Сьогодні ж – це місце, де читають, сміються, сперечаються і знаходять однодумців.
Нехай кожна наступна зустріч приносить думки, що запалюють, і розмови, що надихають. Разом ми створюємо спільноту, у якій література перетворюється на діалог сердець. Ми, бібліотекарі, дякуємо всім, хто творить атмосферу словом, присутністю, натхненням і створили невеличке відеопривітання.

Попереду ще будуть нові книги, нові історії і нові сенси. Ми разом тільки починаємо.
Керівник гуртка – поетеса, письменниця-казкарка Роксоляна Дебенко.

  24 листопада 2025 р. о 12:00 у Читальному залі на вул. Пилипа Орлика, 5 відбувся перегляд фільму «Вовк з Уолл-стріт». «Вовк з Уолл-стріт» — культовий художній фільм режисера Мартіна Скорсезе, заснований на реальних мемуарах Джордана Белфорта. Це чорна комедія про світ фінансів, жадібність, корупцію та шалений стиль життя біржових ділків Нью-Йорка 80–90-х років.
Головний герой — Джордан Белфорт (Леонардо ДіКапріо), молодий брокер, який вибудовує власну імперію незаконних біржових схем. Він швидко багатіє, але разом з цим занурюється у світ наркотиків, надмірностей, шахрайства та постійних вечірок. За ним починає стежити ФБР, і життя Белфорта поступово виходить з-під контролю. Фільм відомий своєю енергійною подачею, гумором, яскравими сценами та гострою критикою фінансової культури. Чому фільм став таким популярним? Харизматична гра ДіКапріо (за роль він отримав «Золотий глобус»). Сатира на аморальність біржового світу, яка часто відчувається й сьогодні. Яскраві сцени, мемні фрази і культові моменти (наприклад, “промова” Макконегі).
Фільм критикували за “романтизацію” розкоші. Скорсезе навмисно показав надмірності максимально яскраво, щоб глядач сам оцінив аморальність персонажів. Фільм довгий, інтенсивний і перенасичений, але в цьому і є його сила: він показує світ надмірностей у всій красі й потворності. Це блискуча чорна комедія та гостра сатира, яка стала культовою. Фільм для дорослих, готових до провокативного, сміливого та безцінно майстерного кіно.
Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/

  21 листопада – День Гідності та Свободи. Свято приурочене двом революціям, які відбулися в Україні на початку XXI століття й залишили визначальний і незабутній слід в історії. День Гідності та Свободи – це не лише один день, це зміна свідомості українців, їхніх принципів та прагнення кращого майбутнього. Це є підтвердженням того, що попри різні особисті погляди українці вміють об’єднуватися задля обстоювання основних цінностей.

20.11 .2025 року в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування з нагоди Дня Гідності і Свободи підготовлено і проведено урок патріотизму «Україна – територія Гідності і Свободи». Обравши свободу, Україна заплатила надто високу ціну. З вини російського агресора уже втрачено тисячі українців, які загинули, обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність країни. Свято почало відзначатися з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також для вшанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 – лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору. Було вирішено встановити в Україні День Гідності та Свободи та відзначати його щорічно 21 листопада.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни, вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людяності та гідності кожного з нас зокрема… Заради Гідності українці вийшли на Майдан, заради Гідності та Свободи загинули люди. Це має пам’ятати кожен! Гості читального залу мали можливість переглянути книжкову виставку “Україна – територія гідності та свободи”. Сьогодні, завтра, завжди… Без цього ми не зможемо збудувати європейську демократичну державу. Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Присутнім була презентована тематична виставка «Україна – країна нескорених!» з коментарем: «Дню Гідності та Свободи не личать стандартні церемонії. В цей день ми вшановуємо всіх живих і загиблих співвітчизників».
Під час заходу звучали пісні гурту «Kozak system», Павла Табакова та поезії Володимира Присяжнюка. Тож вітаємо вас, дорогі співвітчизники, з Днем Гідності та Свободи!

  У читальному залі МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 18 листопада 2025 року о 14 годині в рамках проєкту «ЧИТАЄМО СВОЇХ» відбулася творча зустріч – «Розвидняється день» з поетом Любомиром Стринаглюком.

Він народився у мальовничому селі Серафинці, закінчив філфак Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника 1994 року. Його дебютна книжка «Медовий кумир» вийшла друком 1998 р. Згодом були видання «Бентежні видива» (2012 р.), «Знаки часу» (2017, 2021 рр.), «Таємні дотики» (2022 р.), «Докричатися до живих» (2025 р.). Твори поета знайомі читачам з чисельних колективних збірників, антологій, журнально-газетних публікацій. Він член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників. Працював на різних посадах в засобах масової інформації. Лавреат літпремій ім. Леся Мартовича, Василя Стефаника, премії ім. Патріарха Володимира Романюка і Митрополита Андрея Шептицького.

Модератор заходу Василь Загороднюк, член НСПУ, констатував, що поезії Любомира Стринаглюка притаманна складна метафорика, що поєднується із символікою і вишуканими естетичними образами. Вірші «Конвалії», «Країна смутку й богомілля», «той світ – ясний, як приголосний «б», «Осмислення», «Спостереження одного ангела» та багато інших є прикладом цього. Вони потребують вдумливого читача, що шукає смислів у сучасному поетичному слові. Своєрідною сув’яззю між поетичними книжками автора є його публіцистичне видання «Знаки часу», що дає пояснення різноманітним символам на шляху духовного поступу людини, який інтерпретується і в авторських поезіях.
Проникливо та упевнено звучали поезії Любомира Стринаглюка в авторському виконанні із книг, що вже стали частиною сучасного українського літературного процесу. Також поет декламував нові твори, що готуються до видання. Цікаво і аргументовано відповідав на поставлені питання.

З вітальним словом для поета виступив Євген Баран – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, який дав лаконічну оцінку його творчості. Своєрідним продовженням його думок були виступи членів НСПУ Василя Бабія і Мирослава Аронця. Василь Бабій презентував Любомиру Стринаглюку календар на 2026 рік «Серафинці літературні. Письменники нашого села».
Слова подяки адресувала Любомиру Стринаглюку від імені Департаменту культури член НСПУ Леся Геник, від імені бібліотечного товариства – директор МЦБС Оксана Вовк.

Виставка книжок поета сприяла візуальному ознайомленню з його творчим доробком. А найновішу його книжку «Докричатися до живих» бажаючі могли придбати з автографом Любомира Стринаглюка.

   17 жовтня 2025 року в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБC Департаменту культури міської ради відбулося чергове заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець». Цього дня учасники гуртка обговорювали нещодавно видану збірку віршів «Паростки слова». Під час заняття панувала особлива, піднесена атмосфера. Гуртківці уважно слухали думки своїх колег, дискутували, автори зачитували свої тексти або фрагменти текстів. Учасники оцінювали сюжети, характери, композицію, мову, стиль написання колег. Друзі по гуртку пропонували, що можна покращити, наголосили на тому, що викликає сильний ефект, а що слабко працює.
Керівник гуртка – поетеса, письменниця-казкарка Роксоляна Дебенко.