Новий рік! Варто подарувати частинку свого тепла, любові та радості тим, кого любимо і поважаємо, особливо нашим воїнам. Нехай ця радість і турбота проявлятиметься у словах і вчинках, навіть, якщо це подарунок хороша книжечка. Бажаємо, щоб 2025 рік приніс багато кращого, ніж минулий рік, подарував безліч приводів для радості і щастя,  настав спокій та мир, а ми і надалі будемо проводити наші бібліотечні заходи, заради благородної справи, втілюючи в життя віру, спокій, несучи мудрість та наснагу до життя. Ворог і далі робить все для того, щоб знищити нас, як націю та стерти з лиця землі. 2024 – й рік, став ще одним роком війни, випробувань, сповнений болю та втрат.  Ми хоронили воїнів, ми в жалобі за кожним захисником та захисницею, які віддали життя в боротьбі за Україну. Але, не забуваймо, що попри втрати, це був ще один рік  мужності, стійкості, боротьби та віри в Перемогу і мир на нашій землі. Ми не стоїмо осторонь визвольної боротьби, активно допомагаємо нашим захисникам і будемо робити це й надалі.  Молімо Всевишнього, щоб в прийдешньому році здійснилося найзаповітніше – переможний мир для всіх українців! Щоб всі ми памʼятали, яку ціну платимо за спокій в своїх домівках, за кожен новий день! Просімо у Бога захисту і благодаті для наших воїнів, щоб всі вони повернулися здоровими і неушкодженими.  Ми хочемо подякувати нашим захисникам та захисницям за те, що не дозволяють підступному ворогу знищити нас. Робімо добрі справи, кожен в міру своїх можливостей, для пришвидшення нашої Перемоги, бо ми покликані Богом – бібліотекарі. Нехай збуваються найзаповітніші бажання і у всіх ділах  нас усіх супроводжує удача! Читайте українську літературу, цінуйте книгу, бо тільки мудрістю ми можемо все здолати. Залишайте усі негаразди у минулому році, сподівайтеся на диво і воно настане! Цієї новорічної ночі повірте у чарівну магію, мрійте і все неодмінно здійсниться!

СЛАВА УКРАЇНІ ТА ЇЇ ГЕРОЯМ!

ЦІНУЙТЕ КНИГУ, ВОНА НЕСЕ МУДРІСТЬ ПОКОЛІНЬ!

З  НОВИМ 2025 РОКОМ!

    1 січня 2024 року виповнюється 116 років з дня народження Степана Бандери, постаті, що залишила незабутній слід у історії України. Його життєвий шлях — це боротьба за свободу, за незалежність, за гідність рідної землі, попри всі труднощі та переслідування. Бандера став символом незламності, його ім’я стало синонімом мужності і відданості ідеалам національної єдності. Він не боявся йти на ризик і жертвувати всім заради майбутнього своєї Батьківщини, навіть коли це означало віддати своє життя. Усі його дії, кожен вчинок були спрямовані на відновлення української державності в умовах постійного тиску з боку чужих імперій.
Бандера продовжує надихати нові покоління українців, що прагнуть свободи та правди. Його боротьба була не лише за незалежність, але й за гідність кожної людини. Для нього націоналізм був не пустим словом, а глибоким переконанням, що кожен народ має право на свою землю та своє майбутнє. Через століття ми продовжуємо пам’ятати про його боротьбу, і кожен рік, що минає, робить його постать ще більш значущою в історії України. Бандера був і залишатиметься прикладом для тих, хто вірить в силу нації і її здатність до боротьби за власні права.

       Свято Меланки — це магічна ніч, коли природа переплітається з чарами, а звичаї оживають в атмосфері тепла та радості. Всі, хто вірить у чудеса, цього вечора запалюють свічки та готуються зустрічати рік з новими надіями. Дівчата одягаються у вишиванки, традиційно, вночі лунають пісні, що проганяють зимову тьму, і танці, що розбуджують душу. Меланка, як покровителька цього святкового часу, несе з собою дух благословення та удачі.
А також, ми святкуємо свято Василя, яке є важливою подією в українському календарі, особливо для християн. Це свято присвячене пам’яті святого Василя Великого, архиєпископа Кесарії Каппадокійської, одного з найвідоміших церковних діячів і вчителів церкви. На свято Василя, ще здавна проводили обряди, що мали на меті принести добробут і удачу в Новому році. На свято Василя також існувала традиція “посівати”. Молоді люди, особливо хлопці, ходили по оселях і посівали зерном, бажаючи добробуту та благополуччя. Це символізувало початок Нового року і принесення щастя в кожну оселю. Це свято, окрім релігійного підтексту, має ще й глибокі народні корені, пов’язані з бажаннями здоров’я, удачі та добробуту на наступний рік. Тому свято Василя є важливим етапом святкувань, яке зберігається в українських традиціях навіть до сьогодні.

     Світяться зорі, а в домівках — тепло і затишок. Здається, що навіть сніг під ногами танцює від радості, даруючи кожному в серці шматочок щастя. І так, у ці хвилини, здається, що кожна мить — це святкова казка, яку хочеться запам’ятати назавжди і нехай ця святкова атмосфера зігріє наших воїнів-ангелів світла і хай Господь Бог у Різдвяний час поблагословить нас миром і спокоєм!

    Різдво Христове — це свято, що наповнює серце теплом і світлом, наче старовинна книга, що відкривається в бібліотеці Всесвіту. У цей день, коли небеса мовчки співали хвалу, а земля ставала на коліна перед дивом народження, кожен з нас може знайти у своєму житті нову сторінку благословення. Бібліотека світу, де зібрані всі мудрі слова та тайни, відлунює голосом ангелів, що сповіщають мир і радість. Різдво — це початок нової історії, яка ніколи не зникне, адже книга життя відкривається знову й знову. Кожна ніч, яка приходить на Різдво, стає тихою бібліотекою, де кожен знайде відгомін свого серця. І навіть найтемніші сторінки набувають світла, коли ми читаємо їх із любов’ю й вірою. У цей день на землі, як у старовинній книзі, кожна буква набуває особливого сенсу, а кожне слово — глибокої мудрості. Як бібліотека відкриває нам нові горизонти, так і Різдво дарує нам можливість почати все спочатку. У цьому святі є магія, що живе у кожній святій книзі, у кожному серці, що готове прийняти любов і мир. Різдво Христове — це час, коли ми стаємо частиною великої бібліотеки світла, де кожен знайде своє місце в історії людства. Хай маленьке немовля Ісус, огорне Вас любов’ю, ласкою, теплом, подарує диво – мир і спокій, квітучу Україну!

    Святвечір опускається на землю, коли останні промені сонця тягнуться до горизонту, м’яко освітлюючи зимовий ландшафт. Сніг, що вкриває землю, наче ніжний покрив, блищить від зірок, які вже почали свій танець у темному небі. Вітер тихо шумить у лісах, несучи запах свіжого хвої та льоду. Вдома горять свічки на столі, їх тіні танцюють по стінах, створюючи атмосферу тепла та затишку. Родина збирається за столом, де вже стоїть кутя, а на поличках — запашний хліб, мед і горіхи. У серці кожного живе відчуття свята, а з вікон лине звідкись далеке колядування. Вечір сповнений молитвами та надіями на майбутнє, коли дім наповнюється теплом і світлом. Мовчки крокують до храму, де народжується благословенна ніч. Всі серцем відчувають тишу, яка наповнює цей чудовий момент. І в цей час, коли все навколо завмирає, душа почувається близькою до нескінченного щастя.