Нарис героїчного життя “Тужать Карпати за сином…”

“Дороги, як долі, схрещуються:

                                                          Котра з них моя? Котра?

                                                         Напевне, ота —  в суперечностях,

                                                        Як небо — нова, і як небо — стара.”

                                                                               (Тарас Мельничук)

20 серпня 1938 року народився Тарас Мельничук,  лавреат Державної премії ім. Тараса Шевченка та премії ім. Володимира Сосюри. Політв’язень, людина патріотичного духу, твердої гуцульської вдачі, один з найталановитіших і найтрагічніших українських поетів другої половини XX століття. З нагоди 85-річчя від дня народження поета в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід “Тужать Карпати за сином…”

Завідувачка бібліотеки розповіла присутнім на заході про життєвий та творчий шлях Тараса Мельничука, який виявився важким і тернистим. Поет не став пристосуванцем, не зміг піти на компроміс з радянською тоталітарною маштною.  Адже талантом Бог наділяє людину, щоб вона поділилася з іншими. Ми одержали свою частку в його поезії, а якою завбільшки буде ця частка, – залежить від нас.

Тарас прожив лише 58 років, з яких майже половину провів в тюрмах, колоніях, зонах, психіатричних лікарнях. Сильний духом, творчо потужний він за своє життя видав усього три книжки: “Несімо планеті любов” (1967); “Князь роси”(1990); “Чага”(1994)

Попри те, що поет писав дуже багато, рукописи він не надто ретельно зберігав. Тому й досі знаходяться нові й нові рукописи з неповторними й неймовірними віршами Тараса Мельничука.

Шукаймо Тараса Мельничука в його поезії, шукаймо і ще раз перечитуймо його збірки. Бо Тарасова  поезія – це важкий і тернистий  шлях у незалежне, вільне майбутнє України.

Відповідальна за проведення Бабій О.