Поетичні барви “Тарас Мельничук – поет “витісненого покоління”

Заговоріть до мене, гори,

Я не люблю лиш розмовляти з горем.

    Ці рядки належать поетові – Тарасу Мельничуку, одному з найяскравіших представників так званого «витісненого покоління», які з’явилися на поетичному небосхилі після «шістдесятників». Цих митців можна сприймати або не сприймати, любити або не любити, але той факт, що вони сприяли появі напрочуд оригінального явища в контексті української і навіть світової культури, є незаперечним. Їхнє поетичне світобачення вражає, а іноді навіть шокує. Жодних масок, жодного лицемірства й лицедійства, тріпотлива правда, їхні душі – у вас на долонях. 18 серпня в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради був проведений захід – поетичні барви «Тарас Мельничук – поет «витісненого покоління»» (до 85-ї річниці від Дня народження).

Користувачі уважно слухали розповідь бібліотекаря про Тараса Мельничука – людину-загадку, українського поета-дисидента, в’язня радянських таборів, жертви репресивної психіатрії. Читачі переглянули літературу біля виставки «Світлий слід Тараса Мельничука», взяли участь в обговоренні збірки поета «Князь роси», читали вірші поета. Тарасу Мельничуку та іншим поетам «витісненого покоління» не дали змоги вчитися, їх фактично витіснили в глибоке підпілля літератури й на узбіччя життя. В тому, що ми тепер маємо хай негучний, хай латентний, але власне літературний (а не політично-літературний) процес, мусимо завдячувати насамперед письменникам «витісненого покоління».

Відповідальна за проведення: Яковойко Н.Я.