І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало.
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.

Мамо… Ластівкою, пісне моя, в споминах руки твоі пахнуть запашним хлібом, серпанком ми вечорами і вишитими рушниками.

У кожного є або була найближча і найдорожча людина – Мати. У кожного на денні душі лежить, як найкоштовніший скарб, спогад про материнську ласку і доброту. І хоч куди б доля нас не закинула, в пам’яті жевріє материнська домівка, їі руки, рушники…

З нагоди святкування Дня матері, що відзначається в Україні в другу неділю травня, з 4 по 12 травня 2016р. на абонементі ЦБ (Короля Данила 16) працівники репрезентували один із видів декоративно-ужиткового мистецтва : вишиті рушники, які люб’язно передали бібліотеці для експозиції родини Григоришин-Дутки, Кирсти, Щерби. Бібліотекар підкреслила, що вишиття для українця- це жива мова й історія епох, звідки пракорінь українського народу. Голка, нитка і полотно – це було найперше, з чого починалося виховання і навчання дівчини, адже вишивати мати навчали доньок ще змалку.