Екоплакат «Плекаймо плідність Землі України!»

25 квітня 2023 року протягом дня молодші читачі бібліотеки-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, створювали екоплакат «Плекаймо плідність Землі України!» граючись: записували екологічні чесноти, вірші, читали  книжки-іграшки, малювали, клеїли саморобки.

Роби те, що можеш аби врятувати свою Україну і зберегти своє життя! Особливо тепер, в часі боротьби проти окупанта. А саме: сортуй правильно сміття; уникай використання одноразових посуду і пакетів; ощадливо використовуй природні ресурси (газ, воду, електроенергію); уникай розрекламованих покупок; не зловживай мобільним телефоном, комп’ютером; не спалюй залишки рослинності; повторно використовуй вживані речі; споживай здорову їжу. Про ці екологічні гріхи і протилежні їм чесноти  молодші школярі разом з батьками розважали переглядаючи книги І. Білик «Куди подіти сміття?»,  Л. Кірбі «Я можу врятувати планету», енциклопедії «Довкілля», «Світ моєї України», « 101 мальовничий куточок України», статтю «Екологічний іспит сумління» з журналу «Христова нива» (2015р. №2).

Детальніше

Платформа фактів “Чорнобиль: випробування атомом та війною”

Чому Звізда – Полин упала в наші ріки? Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер? Яка орда нам гідність притоптала?
Костенко Л.

26 квітня 2023 року в бібліотеці-філії №14 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС відбувся захід – платформа фактів «Чорнобиль: випробування атомом та війною».

26 квітня 1986 року сталась найбільша техногенна катастрофа не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип’ять і 30 км поліських лісів на зону відчуження. Покинуту і небезпечну на сотні років вперед. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів.                                 

Про великі масштаби аварії під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС, де стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище, про силу вибуху, що  прирівнювалася до 500 бомб, які колись були скинуті на Хіросіму, про сильне радіоактивне випромінювання та  жахливі наслідки для всього світу згадуємо щороку більше 30-ти років. Прип’ять сьогодні – потенційне місто-музей міжнародного рівня, пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Проте під час повномасштабного вторгнення в Україну російські війська окупували Чорнобильську АЕС у перший же день – 24 лютого. Вони захопили в заручники працівників станції і тримали їх у нелюдських умовах. Так зміна ЧАЕС відпрацювала 600 годин поспіль. Російські військові перетворили територію довкола ЧАЕС у справжній склад боєприпасів, а 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони. Територію ЧАЕС та місто Славутич, де мешкають атомники, звільнили 1 квітня. Глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.

Атласи, альбоми, збірники, альманахи, спогади, а також документальні, інформаційні та художні матеріали нагадали відвідувачам бібліотеки про найбільшу техногенну катастрофу, ризики радіоактивності та атомну небезпеку, яка в умовах війни є постійною.

Відповідальна: Араджіоні С.П.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top