Марко Вовчок увійшла в історію української літератури ХІХ ст. як неординарна, талановита і яскрава постать. Письменниця стоїть поряд з тими великими митцями, які віддали свій талант, свою любов і біль народові, безмежно вірячи в його величезний потенціал, незнищенний творчий дух, вільнолюбні прагнення. Вона була першою жінкою-співцем волі й людинолюбства, твори якої сповнені протестом проти несправедливого соціального ладу, любов’ю до людини-трударя.