Вишиванка – оберіг українського народу, символ здоров’я, краси та щасливої долі. Кожен українець знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток. Щороку в третій четвер травня в Україні важлива подія – День вишиванки. 20.05.2025 р. працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели захід : етнографічна світлиця «Вишиванка – символ нації» (до Дня вишиванки). В читальному залі ЦБ бібліотекарі організували виставку-вернісаж
вишитих робіт та тематичної літератури “Люби свою сорочку вишиту, в ній України вся родина”.
Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.
Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)
Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
20 травня 1922-го року в селищі Дубове на Тячівщині народився Іван Чендей — український письменник, майстер новел і оповідань.
Навчався у Хустській гімназії, де відвідував літературний гурток, цікавився українським фольклором. У студентські роки друкувався в університетському часописі Ужгородського вищого навчального закладу, де навчався на філологічному факультеті.
Із 1945-го працював у часописі «Закарпатська правда», а через десять років видав свою першу збірку оповідань під назвою «Чайки летять на Схід». Пише повісті, новели, нариси. 1965-го вийшов друком його перший роман «Птахи полишають гнізда», 1969-го — «Скрип колиски».
Разом із Сергієм Параджановим написав сценарій фільму «Тіні забутих предків», знятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка. В часи опали прізвища Івана Чендея у титрах не було. Був секретарем та очільником Закарпатської організації Спілки письменників України у 1958–1968-му роках. У 1990-ті керував місцевим відділенням Українського фонду культури. Є одним із співзасновників Народного Руху та українського ПЕН-клубу (1989 р.). За книжку «Калина під снігом», повість «Іван» 1994-го був удостоєний Шевченківської премії. Письменник пізнав і майстерно зображував життя Закарпаття, його природи, культури й побуту. Іван Чендей – тонкий знавець душі свого літературного героя. Його твори лаконічні і з глибоким підтекстом, що сміливо поєднують
реальне та символічне, обов’язково торкаються теми національної ідентичності та внутрішньої боротьби людини.
Престижний Всеукраїнський конкурс малої прози носить ім’я Івана Чендея.
Юрій Липа (1900-1944) – одна з найбільш недооцінених постатей українського ХХ століття. Забутим його не назвеш: ім’я Липи носять вулиці у Києві, Одесі та ще декількох містах України, Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих, а також лікарня у Новояворівську. Є на Львівщині і пам’ятник — здається, єдиний в усій Україні. Різносторонню інтелектуальну спадщину Липи вивчають у академічних колах, а от що стосується ширшого загалу, його ідеї більш-менш відомі хіба що у націоналістичному середовищі. Але сьогодні його геополітичні міркування, зокрема стосовно розподілу Росії та Чорноморської доктрини, здобули нове звучання. І можливо, вони ще стануть пророчими: майже сто років тому Липа передбачав, що Росія (тоді — вже СРСР), пройшла першу фазу розпаду, за якою неодмінно настане друга.
19 травня працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели репортаж з книжкової полиці “Апостол новітнього українства”, на вшанування 125-ої річниці від дня народження Юрія Липи. Бібліотекарі ознайомили присутніх з його біографією і творчістю . А запрошений відомий історик Петро Ганцюк детально охарактеризував його працю “Розподіл Росії”. Написана вона під впливом Братства тарасівців, до котрого належав і його батько Іван Липа. Також історик розповів, що членами цього Братства були Борис Грінченко і Микола Міхновський, автор політичної програми Революційної Української Партії “Самостійна Україна”. Працівники відділу представили літературу про Юрія Липу з фондів своєї книгозбірні.
