Година з кіномистецтвом «Іван Миколайчук – легенда українського поетичного кіно»

  15 червня 2026 року легенді українського кінематографу Івану Миколайчуку виповнилося б 85 років. Доля подарувала йому 34 ролі у фільмах, більшість із яких увійшли до золотої колекції українського кіно. А може, тому й увійшли, що пропустив їх через своє серце, засвітив своїми, одному йому притаманними, барвами. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

   16 червня 2026 року о 12 годині в читальному залі ЦБ ( вул. Пилипа Орлика, 5 ) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід: година з кіномистецтвом «Іван Миколайчук – легенда українського поетичного кіно»,  проведений у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування.

Бібліотекар Оксана Дубовська розповіла присутнім про видатного українського кіноактора, кінорежисера, сценариста, лауреата Шевченківської премії 1988 року Івана Миколайчука. Вона ознайомила учасників заходу з цікавими фактами з життя митця та його творчою спадщиною. У своєму виступі бібліотекар наголосила, що в душі Івана Миколайчука завжди жив неспокій, адже його переповнювали жага до творчості, прагнення руху та змін. Особливу увагу було звернено на ролі, які принесли акторові всенародне визнання: молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у стрічці «Тіні забутих предків». Кіномани мали чудову нагоду у мультимедійному форматі переглянути фрагменти кінофільмів за участю митця: «Білий птах з чорною ознакою», «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Анничка», «Вавилон ХХ».

Присутні із зацікавленням слухали розповідь, переглядали архівні світлини та відеоматеріали, відкриваючи для себе нові сторінки життя і творчості видатного українського митця. Особливе враження справили кадри з кінофільмів, у яких Іван Миколайчук постав не лише як талановитий актор, а й як глибокий знавець української душі, народних традицій та духовних цінностей. Його творчість і сьогодні залишається актуальною, надихає нові покоління митців та шанувальників українського кіномистецтва. На завершення заходу Оксана Дубовська проникливо прочитала вірш Ліни Костенко «Незнятий кадр незіграної ролі», присвячений Іванові Миколайчуку.

Бібліотекар наголосила на важливості збереження та популяризації творчої спадщини Івана Миколайчука, адже його ім’я стало символом українського поетичного кіно та національної культури загалом. Захід вкотре довів, що бібліотека є не лише осередком книги, а й важливим культурно-просвітницьким центром, де відбуваються змістовні мистецькі зустрічі, що об’єднують людей навколо української культури та духовних цінностей.

 

Детальніше

Голосні читання «Рік з Франком в бібліотеках міста»

Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…
                                                                                                                                                             (М. Рильський)

Іван Франко – відомий не лише як художник слова, а й як публіцист, фольклорист, філософ, перекладач, літературознавець. Він належить до найвидатніших діячів української культури другої половини ХІХ – початку ХХ століть. За своє недовге життя письменник написав близько шести тисяч художніх та публіцистичних творів й наукових досліджень. У вісімдесятих роках ХХ ст. видано його праці у 50-ти томах. Твори митця перекладено шістдесятьма мовами народів світу.

16 червня 2026 року в бібліотеці-філії №1 ( вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради бібліотекарки підготували та провели голосні  читання  з  нагоди 170-ї річниці від дня народження Івана Франка та задля популяризації його творчої спадщини.   Іван Франко — видатний український письменник, поет, науковець, публіцист і громадський діяч, якого справедливо називають Великим Каменярем. Його творчість стала справжнім скарбом української літератури, а твори й сьогодні надихають читачів різного віку, навчають мудрості, працьовитості, любові до рідної землі та українського слова. Особливу увагу було приділено поезіям та дитячим творам Франка, які навчають доброти, мудрості та любові до країни. Почесне місце займає постійно діюча виставка  «Рік Франка в Івано-Франківську: читаємо сьогодні». Тут можна прочитати його прозові чи віршовані твори, казки, ознайомитися з біографією письменника. Тут можна прочитати напам’ять улюблений вірш, уривок з твору, поспілкуватися з бібліотекарем про творчість Івана Франка та його життєвий шлях.  

Атмосфера заходу була теплою та щирою. Користувачі із захопленням декламували улюблені рядки, демонструючи свої читацькі здібності та інтерес до творчої спадщини Каменяра. Голосні читання стали чудовою нагодою ще раз відкрити для себе багатогранний талант письменника та заохотити дітей до читання.

Детальніше

Зустріч з ГО «Об’єднані любов’ю»: «Особливе літо в бібліотеці»

16.06.2026 о 11.00 центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради зустрічала особливих гостей.

Сьогодні в  бібліотеці панувала особлива атмосфера тепла. До нас у гості завітали неймовірні вихованці громадської організації «Об’єднані любов’ю». Це був день, сповнений щирих емоцій, дитячого сміху та справжньої дружби.

Разом ми прожили неймовірну програму:

Разом із дитячою  письменницею Віталією  Савченко поринули у казочку «Котик Рудик і метелик». Разом   читали повчальну історію про добро та справжніх друзів.  Неймовірні пригоди уважно слухали всі присутні, розглядали малюнки.

Творили на майстерці. Натхненні казочкою, вихованці проявили фантазію та створили унікальні яскраві вироби своїми руками. Паперові різнокольорові метелики зроблені власноруч. Ці маленькі шедеври тепер зігріватимуть їх серця вдома.

Співали улюблених пісень. “Червона рута” об’єднала всіх! Ми разом підспівували, підтанцьовували та дарували один одному найщиріші аплодисменти.

Щиро дякуємо ГО «Об’єднані любов’ю» за цю зустріч. Ви робите цей світ добрішим, а ваші вихованці — це справжні сонечка, які надихають своєю щирістю та відкритістю!

Детальніше

Виставка журналу «На «Перевалі» літературознавчих, мистецьких та історичних публікацій»

   У бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) 15.06.2026.р. розгорнуто виставку одного журналу «На «Перевалі» літературознавчих, мистецьких та історичних публікацій»

З нагоди 35-річчя з дня заснування івано-франківського літературно-художнього і громадсько-політичного часопису «Перевал», який виходить з вересня 1991 року чотири рази на рік. Його співзасновниками є Івано-Франківська обласна рада та обласна організація Національної Спілки письменників України.

За 35 років своєї діяльності журнал завоював право бути обличчям літературного Прикарпаття. „Перевал” задекларував і зберігає до сьогодні національно-патріотичні та художньо-естетичні позиції, даючи можливість поширювати і популяризувати український культурний простір.

Першим головним редактором часопису був Василь Добрянський, згодом відомі прикарпатські письменники Богдан Бойко та Ольга Бабій. Сьогодні журнал «Перевал» очолює Ярослав Ткачівський, відомий письменник з м. Івано-Франківська.

Видання наповнене прозою, оповіданнями, новелами та публіцистичними есеями, цікавими краєзнавчими ти мистецькими розвідками,  поетичним розмаїттям, помережаний репродукціями картин відомих і незнаних митців.

Упорядники видання не обмежуються лише талантами рідної Івано-Франківщини. Тут можна почитати авторів з Харкова, Донецька, Волині, Львова, Києва, Тернополя і Закарпаття. В журналі «Перевал» можна знайти твори для дітей. До прикладу,  казки Василя Шкіря «Заєць, кошик і капустина», «В очі співає, а позаочі лає», «Як ведмідь лікував радикуліт», «Заєць-поромник».

Вітаємо працівників редакції, редакційної колегії, дописувачів, читачів «Перевалу» з ювілеєм, творчого процвітання!

 В книгозбірні №5 (вул. Галицька, 100) ви зможете почитати номери журналу за минулі роки.

Запрошуємо!

Детальніше

Голосні читання «Рік з Франком у бібліотеках міста»

15 червня 2026 року з  нагоди 170-річниці від дня народження Івана Франка та задля популяризації його творчої спадщини бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували та провели голосні  читання. Протягом чотирьох десятиліть Іван Франко плідно працював як учений-теоретик та історик літератури, фольклорист, мистецтвознавець, мовознавець, літературний критик та публіцист. Проте, найбільшої слави зажив як поет. Він називав поезію “вогнем в одежі слова”. Його доробку притаманні зображення найтонших відтінків інтимних переживань, скорбота, пафос, сміливість передбачень. Він використав величезний арсенал поетичних форм, засобів, прийомів, збагативши українську літературу світовим поетичним досвідом. Повне видання творів видатного українського письменника, публіциста, вченого, перекладача, громадського діяча Івана Франка сягало б понад сто томів. Він залишив дуже велику спадщину, частина з якої була й втрачена. Втім, досі немає такого повного видання, як і зрештою, кажуть франкознавці, досі є чимало непроаналізованих і недосліджених як літературних творів Івана Франка, так і його публіцистичних статей. Впродовж ювілейного року багатоаспектно осмислюємо постать Івана Франка і дізнаємось про нього щоразу щось нове, а у його творах черпаємо щось цікаве та значуще.

 Ми запропонували нашим читачам прочитати улюблену поезію Майстра Слова, а також розповіли про нього як про близького друга з чудовим почуттям гумору та надзвичайно цікавим життям.

Колись був звичай називати дитину “домашнім” іменем, аби вберегти її від злих духів. Так Франка кликали “малим Мироном” приблизно до 5 років. Згодом це був улюблений псевдонім Франка: Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Мирон***, Myron, Miron. З хлопчиком Мироном ми зустрічаємося в багатьох Франкових оповіданнях.

Іван Якович дуже любив риболовлю, був добрим батьком для своїх чотирьох дітей, обожнював подорожувати.

Письменник любив тварин. Як згадує його донька Анна, їх оселя нагадувала “звірячу клініку” з покаліченими тваринами, яких Франки підбирали на вулиці й лікували вдома.

Знав 19 мов: білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, єврейську і староєврейську.

Іван Франко прожив неповних 60 років, з них понад 40 віддав активній творчій діяльності. 40 років – 6000 творів. Це означає, що кожних 2 дні з-під пера письменника виходив новий твір, який міг бути віршем, новелою, повістю, романом чи монографією. Франко залишився в історії як приклад безкорисливого служіння Україні, людина, яка поєднала в собі наукову точність і палку поетичну пристрасть.

Обставини склалися так, що в кінці життя Іван Франко  залишився сам. Через агресивне захворювання суглобів його руки паралізувало. Мусив давати собі раду, лише інколи покладаючись на оточуючих. 

Та він до останнього не втрачав віри, працював на користь свого народу, та, попри всі випробування, зберігав любов до життя. Рівняймося на Франка, берімо приклад з його працелюбності та незламності і читаймо його чудову поезію не лише в день народження письменника, а за будь-якої нагоди.

 

 

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top