“Як прислів’я чудове,

                                                                              йде від роду до роду,

                                                                              що народ – зодчий мови,

                                                                              мова – зодчий народу.”

                                                                                  (Д. Білоус)

  9 листопада – визначна дата в історії українського народу. Незалежна Україна вшановує Преподобного Нестора-Літописця та відзначає День української писемності та мови.

06.11.2019 р. з нагоди  свята у бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4 в) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася мовна мандрівка “Барвінкове розмаїття, мови рідної суцвіття”.

Учні, які відвідали в цей день бібліотеку, почерпнули багато цікавих фактів про рідну українську мову. Завідувачка бібліотеки розповіла дітям про перші етапи зародження української писемності, присутні на заході також  дізналися, що наше українське слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями. А ще учні почули, що нашу рідну мову забороняли, душили,  карали, а вона, мов неопалима купина, виринала з попелу та знову відроджувалася.

На заході також лунало поетичне слово та народна мудрість про українську мову, діти відгадували загадки та розв’язували мовні кросворди, переглядали презентацію “Мандрівка в країну писемності” та знайомилися з книгами, представленими на тематичній поличці “Нехай те слово золоте печалиться, сміється і цвіте”.

  Українська мова, мов кринична вода, яку черпаємо, а її немає ні кінця, ні краю. Будемо, діти, й надалі пізнавати та насолоджуватися її глибинними джерелами.

 Відповідальна за захід Бабій О.С.

    …Як мрії, линуть зорі до вікна,

                                                                        А я до них навстіж душею лину.

                                                                        Яке це щастя- рідна сторона!

                                                                       Я повернувся знов на Україну…

  Вірші, що знаходять живий відгук в душах нащадків, наших сучасників, добра пам’ять про себе — то найвагоміший спадок, який залишають нам справжні поети, одним з яких і був Роман Йосипович Юзва.

5 листопада 2019 р. в бібліотеці-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулися поетичні посиденьки «Поети належать вічності», до 85-ти річчя від Дня Народження Романа Юзви.

 В поезіях відомий український письменник з Прикарпаття поставив собі за мету під безпосереднім впливом Божих заповідей і найбільшої Заповіді Любові осмислити складні процеси, які відбуваються нині в Україні. Зміст та ідейна спрямованість поезії визначені гранично чітко: національний поступ і розвій держави цілком і повністю залежить від того, наскільки життя цілого народу взагалі і кожної людини зокрема буде осяяне світлом Божої Любові. Бібліотекар наголосила, що понад 40 літ поет  жив та працював на Прикарпатті і зріднився з  краєм настільки, що всі свої життєві переживання та зрушення він викладав у віршах.

В читальному залі бібліотеки була організована викладка  літературних збірок ювіляра. Присутні користувачі читали незабутні вірші поета, тим самим вшанували пам’ять нашого земляка , поета, журналіста, Члена Національної Спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України.

У творчому надбанні поета є такі збірки, що побачили світ у різні роки: “Береза під вікном” (1972), “З глибин землі” (1977), “Вишийте веселку” (1981), “Надія” (1985), “Біль” (1992), “Поклик землі” (1994), “Світло любові” (2000), “Віче правди” (2002), низка публікацій в періодичній пресі.

У поетичній творчості та суспільній позиції Р. Юзва відзначався високою громадянською свідомістю, незламною твердістю національного духу, виявленням патріотичних почувань.