Фотовізаж «Світлини Василя Пилип’юка»

Пилип’юк Василь Васильович   – визначний фотомайстер, президент видавничого підприємства «Світло й Тінь», знаний у світі Майстер світлини, визнаний світовою спільнотою творець художніх фотографій, значна частина яких вже ввійшла до кращих надбань культурологічної спадщини.  Його творчість і суспільно корисна діяльність стали вагомим внеском у розвиток та відродження української культури.  Василь Пилип’юк — автор багатьох відомих фотоальбомів, серед яких: «Львів», «Живиця», «Пієта в камені», «Львівський державний академічний театр опери та балету імені Івана Франка», «Львівщина», «В краю Черемоша й Прута», «Древній Галич», «Львів. Пори року», «Українська ікона 14-18 ст.», «Золота підкова України», «Візит добра і злагоди», «Україно, ти моя молитва», «Дім на Михайлівській, з якого видно весь світ», «Лицар нації», усього — 48 видань. 10.01 2025 року, впродовж дня, працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Євгена Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели фотовізаж «Світлини Василя Пилип’юка». Користувачів бібліотеки ознайомили з життям та творчістю В. Пилип’юка, а також було проведено огляд літератури з книжкової полички «Долею даровані зустрічі».

Детальніше

12 січня 2025 року — День українського політв’язня.

 

Цей день, як чорна смуга на тлі сірого зимового неба, нагадує нам про тих, хто поневолений не лише фізично, але й душевно, хто йде крізь темряву, не втрачаючи віри в світло. Політв’язні — це живе відлуння нашої боротьби, невидимий біль, що пронизує серце нації. Вони стоять на передовій не лише війни, а й справедливості, свободи, гідності. Це день, коли тіні знову захоплюють простір, але є сила, яка їх відганяє. Бо навіть у найбільш темному місці світить маленька, але непохитна іскра надії. І коли здається, що все втрачено, ця іскра розгорається в полум’я, що освітлює шлях. Далеко від дому, за сталевими дверима, де панує тиша й холод, душа політв’язня горить, як незгасне вогнище. Вони не здаються. Вони не зломлені. Ми з вами, ми — це ті, хто пам’ятає їх, хто чекає. Ми — це голоси, що звучать у темряві, голоси, які не дають забути про свободу, про права, про людяність. І хоч їх тіла скуті кайданами, їхні думки й серце залишаються вільними. Як би не намагалися темні сили зламати їхній дух, вони не досягнуть мети. Бо правда, як вода, пробиває камінь. Цей день — не лише про страждання, це про віру. Віру в те, що перемога неминуча. Вони вийдуть на свободу. І коли це станеться, ми зустрінемо їх з відкритими обіймами, з чистими серцями і зі словами, що тепер ми разом — у свободі і гідності. Бо у боротьбі, хоч і тяжкій, є перемога. І кожен політв’язень, кожна людина, яка зазнала болю за правду, є частиною цієї перемоги.

12 січня 2025 року — це не тільки день пам’яті. Це день нашої незламної віри в те, що ми не одні, і що свобода обов’язково повернеться до кожного, хто за неї бореться

Детальніше

110 років від дня народження Василя Андрусяка.

Василь Андрусяк народився 11 січня 1915 року в Снятині (нині Івано-Франківська область) До ОУН вступив у 17 років, навчаючись у гімназії. Василь Андрусяк був символом незламної боротьби за незалежність. З початку 1930-х рр. брав участь в діяльності українського «Пласту», «Просвіти», товариства «Сокіл», а з 1932 р. — Юнацтва Організації українських націоналістів (ОУН). Був засновником осередку ОУН в Снятинській гімназії. Після радянської анексії Західної України Андрусяк навчався в Коломийському педучилищі, деякий час учителював. Від невеликої боївки до командира п’яти куренів УПА, його життєвий шлях був сповнений труднощів і небезпек. Після анексії Західної України, він не тільки встиг стати учителем, але й перетнув кордон, щоб уникнути арешту. Повернувшись додому, Андрусяк очолив Снятинський окружний провід ОУН і розпочав боротьбу з окупантами. Легендарні бої на горі Лопата (9 липня 1944 р.) стали етапом справжнього героїзму, коли його курінь, завдяки відмінному керівництву, переміг ворога. Цей подвиг не залишився непоміченим, і навіть радянські партизани не змогли подолати мужність українських повстанців. В кінці 1944 року його курінь відзначився звільненням в’язнів у Товмачі, вчинком, що засвідчив їх непохитну відданість справі. Навесні 1945 року Андрусяк став командиром «Чорного лісу», керуючи численними атаками на ворога. Загинув Василь Андрусяк 24 лютого 1946 року між селами Грабівка та Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області у сутичці з підрозділом 215-го полку внутрішніх військ НКВД. Посмертно його було нагороджено найвищою бойовою нагородою УПА –  Золотим Хрестом бойової заслуги 1-го ступеня та підвищено до звання полковника.

Детальніше

Година вітання «У сяйві прожитих років»

   9 січня 2024 р. у бібліотеці-філії №7 відбулась година вітання «У сяйві прожитих років». Цей захід проведено у формі вітання. 7 січня свій 70-річний ювілей відзначила Люба Вагуріна, активна учасниця клубу «Люди «золотого» віку», волонтерка, голова організації «Українці Донбасу і Криму», уродженка Луганщини, яка була вимушена 2014 році покинути рідну домівку. Вже 10 років пані Люба в Івано-Франківську, з її слів уже рідними стали чужі люди, які допомогли їй адаптуватися і знайти другу батьківщини. Вона дружина військового, яка виховала двох синів, які теж стали військовими і зараз захищають Україну. За освітою Люба Іванівна педагог. В усьому шукає позитив. Навіть у найскладніших ситуаціях знаходить вихід, допомагає собі та іншим. Черпає сили і натхнення у творчості. Пише вірші, малює. Почуває себе потрібною людям. Святково прикрашена зала бібліотеки, квіти для ювілярки, щирі вітання і віншування друзів під супровід Михайла Морикіна, акомпаніатора Центру культури і мистецтв Івано-Франківської міської територіальної громади. Багато, багато любові, людської доброти і турботи відчула в цей день п. Люба. Тож вітаємо Вас, Любов Іванівна, хай вам щастить!

Детальніше

Природознавча розвідка “Чарівні квіти вашої оселі”

    Квіти мають надзвичайну здатність підвищувати настрій, недарма вони є символом свят. Більшість свого життя жителі міст проводять у бетонних джунглях, лише зрідка вибираючись на природу. До того ж барвисте літо триває зовсім недовго. Саме тому так вабить жива зелень серед зими. Людина здавна “поселила” рослини у своєму помешканні і має змогу тішитися нею цілорічно. Тож ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 9 січня провели природознавчу розвідку “Чарівні квіти вашої оселі”. Ми підготували стислу і концентровану інформацію про вирощування і догляд за кімнатними рослинами, зокрема прекрасними орхідеями. Також познайомили всіх охочих з добіркою книжок про зелений світ природи у закритому приміщенні. В них можна дізнатися про правила квітникарства: догляд, потрібні різним рослинам температуру і вологість повітря, боротьбу з хворобами і шкідниками, специфіку розмноження. Відповідальні працівники бібліотеки-філії №1. Сподіваємось, що наші поради допоможуть вам забезпечити чудовий вигляд ваших кімнатних рослин увесь рік.

Відповідальні за проведення всі працівники. 

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top