20 лютого Україна вшановує пам’ять героїв Небесної Сотні – українців, які змінили перебіг історії нашої держави. 12 років тому під час Революції гідності в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників. Приєднуючись до вшанування пам’яті перших жертв російсько-української війни, ми, бібліотекарі  бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, 19 лютого 2026 року, провели урок патріотизму “Україна – історія вільних”.

Бібліотека розповіла про ті буремні, трагічні  і героїчні події, щоб разом з нашими читачами пригадати з чого починався сучасний шлях до визволення, яким ми йдемо й досі.

З 2015 року в Україні на державному рівні вшановують 20 лютого День пам’яті Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого 2014 року відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції гідності. 20 лютого загинуло найбільше учасників протестів – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими майданівцями та п’ятьма активістами, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України за демократичні цінності та територіальну  цілісність нашої держави, назвали Героями Небесної Сотні. 17 лютого 2021-го Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Були серед них і наші краяни, імена яких ми не маємо права забувати:

19-річний студент Роман Гурик, 44-річний підприємець і громадсько-політичний діяч Сергій Дідич, 30-річний громадський активіст Ігор Дмитрів, підприємець Богдан Калиняк (52 роки), будівельник Ігор Ткачук (38 років), учасник Самооборони Майдану Михайло Костишин – 42 роки, пенсіонер, активіст Майдану Василь Шеремет – 64 роки.

Дуже важливо зберегти і передати нащадкам правду про події, настрої, трагедії і перемоги того часу, тому ми зібрали книги та матеріали, які стосуються Революції Гідності та російсько-української війни.

Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти.

Вклоняючись загиблим героям за шанс змінити хід історії, мусимо й надалі продовжувати боротьбу за свободу та демократичні цінності.

19 лютого 2026 року в бібліотеці-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради до Міжнародного дня рідної мови відбувся мовознавчий мікс “Мов джерельна вода – рідна мова моя”. 

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Бібліотекар розповіла про історію свята, яке,  на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. Юні  користувачі бібліотеки та ВПО дізналися цікаві факти про нашу мову:

•        Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
• За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11″, — кажуть експерти.
• В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
• У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
• Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва “руська мова”.
• В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
• Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
• Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
• Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
• Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово “вороги” може звучати як “вороженьки”.

 Присутні на заході взяли участь у вікторині «Подорож океаном рідної мови» і показали свої знання, уміння, ерудицію, кмітливість. Тож, пишаймося своєю мовою та розмовляймо українською!