1 листопада… Осінь у самому серці, вишита туманами й тихим шелестом пожовклого листя. Але для нас цей день звучить не тільки меланхолією природи — він гомонить гордістю, пам’яттю й силою духу. Саме цього дня 1918 року над Львовом замайорів синьо-жовтий прапор — символ відродження Західноукраїнської Народної Республіки. Це був світанок надії, день, коли українці Галичини заявили на весь світ: ми є, ми були і будемо! У ніч на 1 листопада українські січові стрільці піднялися на боротьбу за свою державність, за рідну землю, за майбутнє, яке мріялося поколіннями. Львів прокинувся українським — містом гідності, містом, де народилася мрія про єдину, незалежну Україну. Тоді, у 1918-му, тисячі сердець билися в унісон. Без страху, без вагань — лише з вірою у святу правду, що народ має право бути господарем на своїй землі. Серед ранкових дзвонів, кроків вартових, шелесту прапорів народжувалася держава. Маленька за віком, але велична духом. І хоч історія ЗУНР була короткою, її постріл у серці часу не змовкає й сьогодні. Бо з тих подій виростала соборність, визрівала віра у власну силу, гартувався стрижень нації. Тож цього листопадового дня ми вшановуємо не лише історію, а й нескорений дух українців Західної землі. Ми пам’ятаємо кожного, хто стояв на варті свободи, хто мріяв і творив, хто любив Україну понад усе. Нехай цей день буде для нас нагадуванням: державність не дається легко. Вона виборюється кров’ю, стверджується працею і живе в серці кожного з нас. Хай синьо-жовтий стяг і сьогодні надихає нас на єдність, віру й любов до рідного краю.

Бо Україна — це ми.
А наш листопад — це гідність, пам’ять і нескорена надія. ✨

  1 листопада – увіковічнена дата в історії українського народу. Саме в цей день, 103 роки тому, на стародавній ратуші Львова вперше замайорів наш український прапор і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель, виникла національна Українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західноукраїнською Республікою. ЗУНР ввійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.
30 жовтня 2025 р. о 12:00 в приміщенні читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування відбулася історична година «На шляху до соборності України» (до Дня Державності на західноукраїнських землях).

У вступному слові до заходу бібліотекар читального залу Оксана Дубовська наголосила на актуальності даної проблеми в контексті сучасних подій. Присутні на заході дізналися, що листопадовий чин — це повстання у Львові більше ста років тому, про яке вранці 1 листопада сповістили оголошення на стінах будинків Львова. Над Ратушею нарешті майорів жовто-блакитний прапор. Епоха правління династії Габсбурґів та панування Австро-Угорщини завершилася остаточно. Бібліотекар наголосила, що українці заявили про себе всьому світові як окрема нація. Значно підвищився рівень національної свідомості тогочасного українського народу. Ми здобули досвід державотворення, який міцно вкоренився в історичну пам’ять і став надбанням наступних поколінь борців за Українську державу.

Для когось остання ніч жовтня — привід погратися в містику, а для когось — згадати славні події давнини, бо 1 листопада 1918 року значна частина України зробила крок у бік унітарної держави. Тож що таке листопадовий чин і чому нам усім варто знати та відзначати цю дату? Певно, всі ми знаємо, що цей осінній день є символічним у пам’яті українців. Цього дня українська нація довела, що вона сильна, а листопадовий чин – це незворотній початок великої незалежності та перемоги. 1 листопада 1918 року проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом став Євген Петрушевич, а військовим секретарем — Дмитро Вітовський. Згодом створено Українську Галицьку Армію (УГА).

Листопадовий чин — приклад самостійного виступу українців за свою державу. Його учасники — молоді офіцери, студенти, січові стрільці — вірили, що мають історичне право на власну країну.

Подія часто порівнюється з Актом 22 січня 1919 року, коли ЗУНР і УНР об’єдналися. «Вільна Україна починається з того, хто готовий за неї боротися сьогодні» — дух Листопадового чину живе й сьогодні.
Відповідальна за проведення заходу Дубовська О. П.